День Героїв Небесної сотні: чому українське суспільство знову виглядає розколотим

20 січня відзначається День Героїв Небесної сотні. Які важливі висновки Україна зробила після подій Євромайдану, а які — так і не змогла? Чому суспільство, згуртоване після початку російської агресії, зараз знову виглядає розколотим? Що потрібно зробити, щоб змінити ситуацію? "Коментарі" намагалися знайти відповідь разом з експертами.

Колаж: Д. Романюк/Comments.ua

"Запит на оновлення влади був і є"

Політичний експерт, засновник соціологічної компанії Active Group Андрій Єременко вважає, що неправильно говорити про розкол суспільства. Швидше — про різницю думок. Що нормально для демократичної країни.

"Згідно з дослідженням, проведеним Active Group в січні 2021 року 32,3% респондентів сказали, що Революція Гідності, яка відбулася 2014-му, була боротьба громадян за свої права. 20,6% назвали це стихійним протестом населення. 14,7% бачать в тих подіях боротьбу еліт за владу, 21,2% — державний переворот, 11,3% — не визначилися з відповіддю. Приблизно однакова кількість громадян (близько 40% з того чи іншого боку) підтримали або скоріше підтримали б зараз події Революції Гідності - й навпаки. Але ці дані не говорять про розкол суспільства. Воно просто має різні думки. Ми ж не говоримо про розкол суспільства, якщо комусь подобається куртка, а комусь — пальто. У нас — велика країна, багатомільйонне населення з різними думками, в тому числі з приводу історичних подій. Є спроба переоцінити ті чи інші події, переосмислити. І це нормально", — упевнений Андрій Єременко.

На його думку, розкол у нас був, коли почалася російська агресія — і частина населення її підтримала.

"Але розкол держави, українців як нації була подолана завдяки консолідації перед спільним ворогом. Ще більше ми об'єдналися, побачивши, яке пекло влаштували Росія на нашій землі, яку захопила. Мінімальні зарплати, знищені підприємства, екологічні проблеми, комендантська година", — перераховує експерт реалії ОРДЛО.

Розмірковуючи над висновками після Євромайдану, Андрій Єременко одним з найважливіших назвав розуміння того, що ту владу, яка не справляється зі своїми функціями або тяжіє до авторитаризму, можна і потрібно оновлювати.

"На жаль, поки ми навчилися оновлювати тільки за особистостями, але не по суті. Запит на оновлення влади був і є. Але навіть обираючи принципово нових людей, ми не змінюємо нічого по суті. Проблема в тому, що ми не навчилися вимагати структурних змін від влади. Не просто щоб не крали — а ЯК зробити, щоб не крали. Ми даємо невиразний запит водієві (вищої законодавчої, виконавчої влади). І він, намагаючись виконати невиразний запит, везе нас незрозуміло куди. У нас так і немає розуміння — що ми будуємо? Соціалізм? Капіталізм? Лібертаріанство? І навіть дискусії про це немає. А тому в держави немає чіткого напрямку руху", — підкреслює експерт.

Важливим висновком Євромайдану стало розуміння користі взаємодопомоги, вважає Андрій Єременко.

"Пік взаємодопомоги був на Майдані, під час волонтерства в перші роки російської агресії. Ми побачили зростання громадянського суспільства. Зараз це виражається, коли активісти (а їх все більше) консолідуються і переконують мера залатати яму на дорозі. Вирішити іншу важливу на місцевому рівні проблему. Почали створюватися громадські бюджети. Здійснюється більш жорсткий контроль за діями влади. Люди готові боротися за свої права і свободу. Багато чому ми тільки вчимося. Але багато важливих уроків вже засвоїли", — упевнений експерт.

"Історія двох Майданів — це про прагнення мати суб'єктність і суверенність"

Політтехнолог, експерт Українського центру суспільного розвитку, кандидат філософських наук Юрій Подорожній зазначає, що і перший (2004), і другий (2013-2014) Майдани — це було не про Ющенка і Януковича, не про інтереси США і Росії. Історія двох Майданів — це про прагнення мати суб'єктність і суверенність. В першу чергу, легітимізувати необхідність держави у своїх очах, впевнений експерт.

"За століття українці навчилися жити і розвиватися в бездержавному просторі. Не багатьом народам в цьому світі вдалося, маючи тотальну залежність від інших державних народів, сформувати власну ідентифікацію — і мати значний прогрес, який дорівнює тим, з ким українці перебували в спільній державі. Саме тому Революція Гідності є етапом державобудівництва. Ми вкотре намагаємося довести собі необхідність і переваги держави, які так і не навчилися бачити. Нам важко зрозуміти, що краще платити податки, а не давати конверти (так, мовляв, краще відстежувати рух коштів і переваги, які отримуємо, ніж через загальний гаманець суспільства). Саме тому в країні так відчувається прогрес суспільства і таке жорстке відставання держави", — підкреслює Юрій Подорожній.

За його словами, українці незадоволені державою, як молода сім'я — батьківською хрущовкою, яку вони отримали в спадок.

"Начебто — і житло є, і дитинство тут пройшло, і місця завжди всім вистачало, а жити якось стало важко, повітря не вистачає. Суспільство ніяк не може намацати шлях модернізації держави, оскільки дотепер не розуміє його потреби, — пояснює експерт. — І коли у 2014 році Росія напала на Україну, саме суспільство відреагувало на загрози. Держава ж розгублено спостерігала, чи дасть йому суспільство той рівень легітимності, щоб можна було стріляти у відповідь. Тому що на постріл першими не вистачило мужності — через острах несхвалення таких дій суспільством".

Юрій Подорожній впевнений: саме тому, що на Майдані загинули люди, вся країна, від заходу до сходу, змогла об'єднатися перед загрозою стати частиною "русского міра".

"Розколоте українське суспільство, пошматоване за мовним, церковним, політичним, культурним зламами, знайшло свою об'єднавчу ідею. Вся країна відчула загрозу їх ідентичності поза Україною. Тієї України, яку собі уявляють у Львові або в Харкові, в Житомирі або Одесі... Виявилося, що немає суперечності перебувати в одному окопі і відстрілюватися від куль противника. Але найголовніше, що їх і не було. Просто політики нас намагаються постійно в цьому переконувати. Їм так легше. Вони шукають нескладні рішення, які кожен раз призводять до страшних потрясінь ", — підкреслює експерт.

На його думку, українці повинні зрозуміти — навіщо кожному з нас потрібно держава.

"Жити разом, маючи гарну армію, товстий гаманець, гарну освіту і медицину можливо тільки тоді, коли ми будемо мати сильну державу, яку будемо любити, так само як свою країну. Саме тоді, і в цьому я ідеалістично переконаний, ми навчимося делегувати владні повноваження кращим з нас, а не тому барахлу, яке сьогодні при владі (і не має значення — це недороблені патріоти, нові безликі особи або проросійські / проамериканські ставленики). У цьому, напевно, і є головний урок Революції Гідності, яка ще на крок наблизила нас до колективного розуміння — навіщо українцям Україна", — резюмує Юрій Подорожній.

Нагадаємо, Верховна Рада України визнала Революцію Гідності 2013-2014 років одним з основних моментів становлення України за роки незалежності.