Українці після 24 лютого 2022 року, коли розпочалася повномасштабна фаза війни, перебралися насамперед до Польщі, Словаччини, Німеччини, країн Балтії. Чимала частина осіла в Туреччині
Через війну, розв'язану Росією в Україні, згідно з даними ООН, у світі критично зросла кількість біженців. Тільки з нашої країни за минулий рік виїхало 5,7 млн. людей. У тому числі представники бізнесу. Ті, що залишилися серед основних проблем, називають повномасштабне вторгнення РФ, корупцію, безробіття, руйнування. Ну, а ті, хто виїхав, намагаються закріпитися в тих країнах, куди перебралися. Експерти розповіли виданню "Коментарі", що це за країни, яку роботу там знаходять українці, які бізнеси відкривають і що зробити, щоб після війни вони повернулися на Батьківщину.
Якщо ми хочемо, щоб бізнес повернувся додому після закінчення війни, необхідно запропонувати умови кращі, ніж пропонують Польща, Угорщина, Прибалтика, Туреччина
Співзасновник Українського інституту майбутнього та Центру економічного відновлення Анатолій Амелін звертає увагу, що українців, які виїхали, слід розділити на умовні групи.
Перша – мами з дітьми, відправлені туди з метою безпеки. Вони отримують допомогу, деякі працевлаштувалися, когось підтримують чоловіки та батьки, які залишилися в Україні.
Друга група людей, які ще до широкомасштабного російського вторгнення подумували про те, щоб перебратися до Європи.
"І нова фаза війни, яка розпочалася 24 лютого 2022-го, стала для них приводом зробити те, про що раніше просто розмірковували. Зараз багато хто з них уже працює – у консалтинговому, сервісному бізнесі як наймані співробітники. Зарплати в середньому в тій же Європі значно вищі, ніж в Україні. Як і якість життя. Безпека, доступність сервісів тощо", – пояснює експерт.
Третя категорія – бізнес-міграція. За різними оцінками, понад 12% українського бізнесу зробили спроби релокації, відкриття своїх представництв чи навіть виробництв у Європі. І цей процес набирає обертів.
"Причому їдуть не лише до Європи. Той самий "Аякс" (Ajax Systems Україна) – виробник бездротових систем безпеки, вже збудували виробництво в Туреччині. Але більшість українців обрали Європу. Насамперед, Польщу. Багато моїх знайомих перебралися до Чехії, Румунії. Є ті, хто вибрав Німеччину, Велику Британію. Багато підприємців осіли у Португалії. Люди, яких я знаю, це переважно підприємці, – пояснює Анатолій Амелін. – І вони мешкають не на зарплату, а на доходи від власного бізнесу, який розвивають і за кордоном. Наприклад, у низці європейських країн наші люди зайнялися будівельним бізнесом, маючи в цій справі досвід. Мої знайомі роблять це у тій же Іспанії. Є ті, хто займається інжинірингом, будівництвом об'єктів зеленої енергетики (на європейські ринки тут ведеться активна експансія), виробництвом продукції для домогосподарств".
За словами експерта, аналізуючи, як українські підприємці освоюються за кордоном, можна сказати, що ми схильніші до ризику, більше готові працювати і вкладати.
"Практично усі бізнеси, якими українці займалися у своїй країні, вони намагаються повторити у Європі. Демонструючи при цьому досить добрий результат, – зазначає Анатолій Амелін. – У Польщі українці відкривають добрі ресторани, туди ж дісталися відділення "Нової пошти" (під брендом Nova Post), інтернет-магазин ROZETKA".
Наш бізнес виявився більш пристосованим до жорстких, агресивних умов ведення справ за кордоном. Він швидко адаптувався, сам може багато чого навчити, наголошує експерт. І щоб повернути цей удосконалений бізнес в Україну – потрібні будуть серйозні новації від нашої влади.
"Туреччина, а також європейські країни, які я згадав, створили величезну кількість стимулів, щоби бізнес до них приходив – і від них не йшов. Наприклад, у Польщі – 14 вільних економічних зон (ВЕЗ), працюючи в яких, можна 15 років не сплачувати податок на прибуток. У низці країн (включно з Польщею) працюють західні фонди, що покривають 50-70% від обсягу інвестицій. Тобто, якщо я будую завод, якого немає в даному регіоні, я з великою ймовірністю покрию половину або більше своїх витрат за рахунок європейських грошей. Це не кредит, віддавати не треба. В Україні такого не було. Але обов'язково має з'явитися. В Угорщині, низці інших країн держава за рахунок податків також покриває до 50% інвестицій у будівництво заводу. У Туреччині – близько 30 вільних економічних зон. Я маю друзів, партнерів, які перенесли туди бізнес – і дуже задоволені. У ВЕЗ, які є індустріальними парками, є готові майданчики, ангари, підключення комунікацій, гарні податкові умови. Те саме зараз намагаються повторити Емірати. Я знаю українські компанії, які зараз будують там свої виробництва. Тому що є індустріальна стратегія, ВЕЗ, пільгове кредитування для бізнесу, що відкривається", – розповідає Анатолій Амелін.
Він упевнений – якщо ми хочемо, щоб український бізнес повернувся додому після закінчення війни, як мінімум, необхідно запропонувати умови кращі (ні – не гірші, а саме кращі), ніж пропонують Польща, Угорщина, Прибалтика, Туреччина. Тоді наш бізнес повертатиметься, а за ним приходитиме і міжнародний капітал.
Переважна більшість тих, хто переїхав, працює на заводах. Є ті, хто релокував свій бізнес
Засновник міжнародного глянцю Бізнес WOMAN та міжнародного клубу BUSINESSWOMAN Club, керівник Міжнародного штабу допомоги українцям Ганна Крисюк поділилася таким коментарем:
"Українці після 24 лютого 2022 року, коли розпочалася повномасштабна фаза війни, перебралися насамперед до Польщі, Словаччини, Німеччини, країн Балтії. Чимала частина осіла у Туреччині. Є ті, хто перебрався до Канади, США. В перший рік всі біженці були на утриманні у влади країн, куди вони переїхали. Це я стверджую як голова Міжнародного штабу допомоги українцям. У кожній країні, куди виїжджали наші співгромадяни, у нас є координатори, які супроводжували цей процес, допомагали отримати підтримку, житло тощо. Практично всі біженці пішли на курси вивчення мови країни, куди прибули. Діти пішли в місцеві школи".
Багато дорослих, продовжує Ганна Крисюк, влаштувалися на роботу. На середню зайнятість. Середньоробочі професії на заводах, офіціанти, прибиральниці, інколи – рецепшен. Отримують у районі 1 тисячі євро. У більшості країн українців забезпечили безкоштовним житлом, пролонгувавши це до вересня поточного року або до його кінця. Проте цього року треба платити вже за оренду житла.
"Основна маса тих, хто переїхав, працює на заводах. Є ті, хто релокував свій бізнес. Наш міжнародний клуб BUSINESSWOMAN Club проводив низку круглих столів та бізнес-форумів з метою допомогти підприємцям як освоїтися на новому місці, так і повернутися потім до України. Багато хто став співробітниками фірм з доставки, клінінгу, дехто сам відкрив клінінгові компанії, салони краси, щось ще зі сфери послуг. Є ті, хто зайнявся нерухомістю (оренда, купівля, продаж). Головне – знання мови, основ місцевого законодавства, співпраця з місцевими підприємцями, – наголошує Ганна Крисюк. – Впевнена, що цей досвід допоможе нашій країні швидше інтегруватися до ЄС, коли це стане можливим".
Найчастіше українці знаходять роботу у сфері послуг
Голова Комітету економістів України Андрій Новак розповів, що, згідно з офіційними даними, українці, які виїхали з країни, рятуючись від великого російського вторгнення, зробили вибір на користь Польщі, Німеччини, Чехії. Багато хто виїхав до Румунії та Словаччини. Але явний лідер – Польща.
"Комусь вдалося знайти роботу за кордоном (як правило, у сфері послуг). Хтось ще отримує соціальну підтримку за спеціальними програмами, які ухвалили уряди всіх країн, які приймають українських вимушених мігрантів, – зазначає експерт. – Щодо відкриття свого бізнесу – це стосується насамперед тих, хто мав аналогічний в Україні. Або зміг знайти у собі підприємницьку жилку вже за кордоном".
За словами Андрія Новака, відкриття українських бізнесів за кордоном – не масове явище. Але є дані, що наші співвітчизники, які знайшли роботу та сплачують податки, принесли лише до польської економіки понад 2 млрд доларів за рік.
"Як я вже наголошував, найчастіше українці знаходять роботу у сфері послуг. Там також простіше відкрити свою справу. Для аграрного сектору, промисловості будуть корисними або досвід подібної діяльності в Україні, або якийсь стартовий капітал, або партнери, які можуть допомогти відкрити свою справу", – пояснює експерт.
Він упевнений, що нові бізнес-ідеї точно з'являться в Україні, коли ці мігранти почнуть повертатися.
"Подібне вже було під час попередніх хвиль трудової міграції. Не настільки значних, як нинішній відтік мільйонів. Але все ж таки, – зазначає Андрій Новак. – Повертаючись до України, такі люди принесли із собою досвід, стиль ведення бізнесу, загальний рівень тих країн, де вони були заробітчанами. І ми одразу відчули це у сфері послуг, в тих же закладах громадського харчування, сервісу, торгівлі (у тому числі через інтернет), транспортних, логістичних послугах, доставці. Цей рівень різко піднявся в Україні, за деякими позиціями навіть переганяючи західні аналоги".
Читайте на порталі "Коментарі" - в Україні буде новий закон про захист прав споживачів: які плюси та мінуси – що важливо знати.