Прем'єр-міністр Угорщини Орбан орієнтується на свого виборця, якого влаштовує дружба з Росією в ім'я отримання дешевих енергоресурсів, кредитів, спільних проектів
Лише одна з країн ЄС – Угорщина – погодилася бути присутньою на Петербурзькому міжнародному економічному форумі (ПМЕФ), який кремлівська пропаганда охрестила "російським Давосом". У гості до кривавого диктатора Путіна їде угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто. Відомо також про розширення атомної співпраці між Будапештом та Москвою. І це на тлі того, що Київ давно закликає партнерів запровадити санкції проти "Росатому", який продовжує господарювати на захопленій Запорізькій АЕС. Чому не вдається урезонити угорську владу, яка відкрито грає на боці Кремля? Що стоїть за цим підіграванням? Які висновки має зробити Європа, які важелі впливу підключити, яку політику переглянути? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Коли в Угорщині зрозуміють, що більше втрачають від співпраці з РФ, ніж отримують, ситуація може змінитися
Директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала нагадує, що ПМЕФ розглядався російською владою як потужний економічний майданчик для просування свого бачення, своїх ідей для залучення інвестицій. Це була спроба показати РФ серйозним гравцем у світовій економіці.
"Але після широкомасштабної агресії проти України, навіть раніше, починаючи з 2014 року, цей форум ставав все менш впливовим з точки зору присутності ключових економік світу та їхніх представників (США, ЄС тощо). А на нинішній форум не хочуть їхати навіть найближчі російські союзники (на думку Кремля) – той самий президент Казахстану пішов у відмову. Путін, Росія стають токсичними для переважної більшості світу. І в цій ситуації участь глави угорського зовнішньополітичного відомства у заході країни-агресора є показовою", – вважає експерт.
За його словами, у сенсі атомної залежності – не лише Угорщина підв'язана до РФ, а й ті ж таки Болгарія, Франція. Тому ЄС поки що і не може запровадити санкції проти "Росатому". Але Угорщина, акцентує Віталій Бала, має й інші інтереси.
"Справа не у великій любові прем'єра Орбана (нібито давно завербованого російськими спецслужбами, чому, втім, поки що немає доказів) до президента Путіна. Причина скоріш у тому, що Орбан орієнтується на свого виборця. І що той хоче, те він і робить. А виборець хоче користуватися всім, нічого особливо не даючи натомість. Типу – ми розумні, а довкола – дурні. Виборець мріє про Велику Угорщину. Про особливе місце угорців у світі. Про особливу думку. У цій канві Орбан і діє", – пояснює експерт.
Він нагадує, що перші серйозні конфлікти з ЄС почалися в офіційному Будапешті, коли угорці жорстко відмовилися приймати емігрантів із Близького Сходу, коли у Сирії розпочався черговий виток війни.
"Аргументували це чимось на кшталт бажання зберегти свою етнічність. По суті угорці зайнялися самоізоляцією. При цьому щодо ЄС поступали хитро – давайте нам гроші, але не диктуйте, що робити, а що ні. Щодо Росії угорська влада сповідує принцип – якщо така співпраця дає дешеві енергоносії, дозволяючи подавати це виборцям як досягнення, якщо рівень життя цих самих виборців хоча б не погіршується, це дозволить залишатися при владі. Орбан відкрито про це говорив одному із колишніх українських прем'єрів, з яким я розмовляв", – розповідає Віталій Бала.
На його думку, вплинути на таку позицію може або зміна влади в Угорщині (коли в країні набереться критична маса, скажімо так, єврооптимістів, які не бажають, щоб їхня країна була білою вороною в ЄС), або перегляд системи прийняття рішень (коли вони приймаються не виключно одноголосно, а хоча б трьома чвертями голосів), а також заморожування кредитів та траншей для Будапешта, який не бажає бути командним гравцем.
"Коли в Угорщині зрозуміють, що більше втрачають від співпраці з РФ, ніж отримують, коли побачать, що рівень життя стрімко падає через те, що їхня країна не працює в унісон з ЄС, ситуація може змінитися", - прогнозує експерт.
ЄС може переглянути систему голосування, від одноголосного ухвалення рішень – перейти до голосування двома третинами або трьома четвертими голосів
Політолог, партнер міжнародного комунікаційного агентства Good Politics Максим Джигун розмірковує так:
"Угорська влада практично з самого початку загравала з виборцями популістичними гаслами, простими рецептами вирішення комплексних проблем. Одним із таких рецептів стала дружба з Росією заради отримання дешевих енергоресурсів, кредитів, деяких спільних проектів. Орбан зі своєю командою тривале перебування у владі розміняли на пропозицію легкого вирішення складних проблем за допомогою РФ. Виграючи особисто – тактично. Але стратегічно серйозно підставляючи свою країну. Чим закінчується така залежність ми бачимо на прикладі Білорусі. Але Угорщина, на відміну Білорусі, є членом ЄС. Де стала, по суті, "троянським конем" Росії. Країною, влада якої вважає особисті короткострокові інтереси набагато важливішими, ніж колективні, загальноєвропейські".
Це набуло, вважає експерт, уже загрозливого характеру, коли у питаннях війни, свободи, підтримки європейських цінностей угорці обирають дешевий газ та продовження співпраці з РФ.
"ЄС вже робить певні висновки, – зазначає Максим Джигун. – Весною про це почав говорити канцлер Німеччини Олаф Шольц. Пропонуючи, зокрема, щоб ЄС
переглянув систему голосування. Від одноголосного ухвалення рішень (особливо з ключових питань) – перейти до голосування двома третинами або трьома четвертими голосів. Що дозволило б уникати постійних вето з боку тієї ж Угорщини у контексті допомоги Україні та санкцій проти Росії".
На думку політолога, якщо буде переглянута дана система, Угорщина, низка інших країн (як правило, слабких економічних, які отримують постійні дотації з бюджету ЄС, але ставлять свої інтереси вище за загальні) позбавляться певних важелів впливу. І перестануть цим надавати певні послуги РФ, яка за свою "дружбу" періодично вимагає плату. Як правило – політичну. Плату, яку угорська влада віддає, наплювавши на кров українців, зрадивши демократичні цінності, розколюючи ЄС зсередини.
"Ще один крок з метою приструнити офіційний Будапешт – це позбавлення Угорщини низки дешевих кредитів, а також дотацій із загальноєвропейського бюджету. І певні дії у цьому напрямі вже є. Але варто було б бути більш рішучими, – вважає Максим Джигун. – Поки що угорська влада вважає, що здатна всидіти на двох стільцях, витягуючи фінанси з РФ та ЄС, торгуючи совістю та принципами".
Читайте також на порталі "Коментарі" - чого домагається Китай, допомагаючи РФ у війні – чи варто чекати на ще більшу активізацію.