Чому не спрацював захист енергооб'єктів: від чого залежить, скільки тепер не буде світла

Низка факторів впливатиме на тривалість відключення електроенергії

В Україні після російських ударів по нашій енергетиці почалися серйозні проблеми. Масові екстрені відключення відбуваються практично по всій країні. Про що говорить те, що відбувається в нашій енергосистемі та навколо неї? Знаючи, що окупанти готуються до нових обстрілів, чи немає відчуття, що ми недостатньо посилили захист наших енергооб'єктів напередодні зими? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Нас запевняли, що всі енергооб'єкти захищені, а по факту маємо іншу ситуацію

Голова Союзу споживачів комунальних послуг, голова комітету ЖКГ, благоустрою, екології та охорони довкілля Громадської Ради при КМДА Олег Попенко так прокоментував ситуацію:

"Питання навіть не в тому, чи достатньо ми посилили наш захист енергооб'єктів? Складається відчуття, що ми не займалися питанням захисту наших енергооб'єктів. Тому що, судячи зі звітів Кабінету міністрів, Найєма, Кудрицького, у нас там 3-4 рівні захисту об'єктів підстанцій. А по суті, якщо подивитися уважно, то вони у нас взагалі не захищені, бо після кожного прильоту двічі поспіль у нас повністю відключають електроенергію. І ми чудово розуміємо, де є ці прильоти. Відповідь проста – прилітає по підстанціях, які не захищені".

Більше того, підкреслює експерт, нам обіцяли поставити антидроновий захист, запевняли, що він є практично на всіх енергооб'єктах. У результаті елементарне потрапляння в Тернопільській області по підстанції призвело до того, що була знеструмлена вся область. І, коли там все відновлять, нічого невідомо.

"Тобто фактично ми не маємо навіть 1-2 рівнів захисту, який, умовно кажучи, дозволяє ефективно захиститися від "Шахедів". По суті, ми взагалі не готові до того, щоб захищати наші енергооб'єкти. І така сама проблема із резервними джерелами живлення електроенергії на багатьох важливих стратегічних об'єктах, типу водоканалів та теплокомуненерго. Підтвердженням цього є новини, які надходять із регіонів про погодинну подачу води, як у тій же Херсонській області. А, де ж тоді всі обіцяні газопоршневі установки, генератори, які мають стояти на кожній КНС на водоканалах? Або їх немає, або виходить, що водоканал не хоче витрачати гроші на дизпаливо і запускати генератори? А, навіщо тоді взагалі вони потрібні? На жаль, ми всю нашу підготовку до опалювального сезону, всю нашу систему захисту енергооб'єктів абсолютно провалили. У такій ситуації такі відключення, як сьогодні, коли відключати можуть по 5, 10, 12, 20 годин – будуть усю зиму. А це ще морози не настали. Але навіть за таких погодних температур у деяких областях були відключення по 15-16 годин. Не складно здогадатися, що буде за температури -10", – підсумував Олег Попенко.

Найбільшу тривогу викликає можливість ракетних ударів по об'єктах, що знімають потужність з АЕС

Фахівець з держполітики у паливно-енергетичному комплексі, доктор наук з державного управління Геннадій Рябцев зазначив, що російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру є безпрецедентними. Нинішній удар вже є 12-м по рахунку, якщо рахувати комбіновані атаки, з залученням різних засобів ураження.

"Звісно що ця масованість зумовлює неможливість збиття усіх повітряних цілей, попри підвищення щільності засобів ППО. Тому кожного разу енергетики зазнають втрат. Ці втрати не дозволяють гарантувати нормальне проходження опалювального сезону. Після кожної масованої атаки енергетики запроваджують аварійні вимкнення, які зазвичай тривають від одного до двох тижнів", – зазначив Геннадій Рябцев.

Експерт прогнозує, що в подальшому удари будуть продовжуватися, оскільки влітку Росія накопичила достатньо великі запаси засобів ураження.

"Найбільшу тривогу викликає можливість ракетних ударів по об'єктах, які знімають потужність з атомних електростанцій. Вихід з ладу цих об'єктів може спровокувати непроектні режими роботи реакторів на АЕС. Щоб всього уникнути і запроваджують превентивні вимкнення", – зауважив експерт.

За його словами, навряд чи можна очікувати припинення російських ударів. Тому подальша ситуація в енергетиці буде визначатися сукупністю чотирьох чинників.

"Перший – кількість і масованість російських ударів. Вплив цього чинника буде безпосередньо залежати від можливості Повітряних Сил протистояти новим атакам та наявності на енергетичних об'єктах пасивного захисту що не менше 2 рівня. Другий чинник – температура повітря. За температури -5°c суттєво зростає вірогідність запровадження графіків погодинних вимкнень в окремо взятих областях, де найнижча температура. Якщо ж температура спускається менше -10°c, то є вірогідність запровадження погодинних графіків відключення світла по всій території України. Третій чинник – аномальні погодні умови, а саме заметілі, хуртовини, налипання мокрого снігу, обледеніння, сильний вітер. Все це також підвищує ймовірність аварійних вимкнень в тих регіонах, де вируватиме негода. Четвертий чинник – це зношеність обладнання. На жаль, в більшості регіонів зношеність обладнання перевищує 70%. Це означає за низьких температур зростає ймовірність виходу з ладу цього обладнання, що також може спричинити аварійні вимкнення. В сукупності ці чинники роблять проходження опалювального сезону взагалі без вимкнень надзвичайно низькою", – зазначив Геннадій Рябцев.

При цьому експерт наголошує, що навіть за найнесприятливих погодних умов і інших чинників він все одно не прогнозує тривалість вимкнень електроенергії більше 8 годин на добу.

Читайте також на порталі "Коментарі" - удар міжконтинентальною балістикою по Україні: як відреагував світ, з чим зганьбився Путін.