Головна Новини Суспільство події Чому на виборах у Вірменії Москва отримала чергового принизливого ляпасу
commentss НОВИНИ Всі новини

Чому на виборах у Вірменії Москва отримала чергового принизливого ляпасу

Реваншу Москви так і не сталося

8 червня 2026, 15:29
Поділіться публікацією:

7 червня маленька Вірменія стала ареною великого геополітичного протистояння. Від результатів парламентських виборів залежало, чи рухатиметься країна західним курсом, чи здійснить поворот у бік Росії — колишнього стратегічного союзника. Про що говорять підсумки виборів у Вірменії? Видання "Коментарі" розбиралося у цій темі, проаналізувавши думки експертів.

Чому на виборах у Вірменії Москва отримала чергового принизливого ляпасу

Вибори у Вірменії. Фото: з відкритих джерел

Пашинян запропонував не реванш, а державність

Екс-дипломат, політичний експерт Вадим Трюхан зазначив, у Вірменії сталося те, чого Москва дуже не хотіла: Нікол Пашинян знову переміг. Його "Громадянський договір" набрав майже 50% і зберігає можливість самостійно формувати уряд. Проросійський блок "Сильна Вірменія" Самвела Карапетяна – далеко позаду, трохи більше 23%.

Експерт наголосив, що це фактично були перші парламентські вибори після втрати Карабаху, тобто після головної травми сучасної Вірменії. Москва і проросійська опозиція будували кампанію на простій формулі: Пашинян = поразка, Захід = зрада, Росія = "традиційний захисник". Але проблема в тому, що вірмени дуже добре запам’ятали: коли Азербайджан забирав Карабах, російський "захисник" просто стояв осторонь. І саме це стало головним політичним вироком Москві.

"Що хотіла Росія? Вона хотіла реваншу. Не обов’язково формального повернення своїх людей до влади з першої спроби. Мінімальна задача була – послабити Пашиняна, зробити його залежним від коаліцій, заблокувати мир із Азербайджаном, зірвати зближення з ЄС і повернути Вірменію у стару пострадянську клітку. Не вийшло. Пашинян не отримав конституційної більшості, але отримав головне – політичний мандат продовжувати курс на Європу, нормалізацію з Туреччиною та Азербайджаном і поступовий вихід із російської орбіти", – зазначив Вадим Трюхан.

Що ж до того, як Пашиняну вдалося перемогти, то політолог зауважує, що це на перший погляд парадоксально, але Пашинян переміг не тому, що всі забули Карабах, а тому, що значна частина суспільства вирішила: повернення до російського минулого не поверне Карабах, але точно забере майбутнє. Він запропонував не реванш, а державність. Не міф про "старшого брата", а важкий мир. Не вічну залежність від Москви, а спробу відкрити Вірменії двері до Європи. І виборець, попри біль, втому й страх, обрав не ностальгію, а шанс. 

"Що це означає для Кавказу? Південний Кавказ дедалі менше схожий на російський задній двір. Азербайджан давно грає власну гру. Грузія балансує між вулицею, владою і Заходом. А Вірменія – колишній найвідданіший союзник Москви – тепер відкрито шукає інший маршрут. Це не означає, що Росія зникне з Кавказу завтра, але це означає, що її монополія закінчилася. Що це означає для Росії? Це ще одна поразка Путіна без танків. Після Молдови, після проблем із "друзями" в Європі, після угорських і словацьких хитань – тепер ще й Вірменія показує: російський вплив більше не є фатальністю. Його можна зламати", – зазначив експерт.

За це волелюбство Вірменії доведеться заплатити високу ціну

Дипломат, нардеп Богдан Ярменко зазначив, що вибори у Вірменії – багатющий матеріал для роздумів, надій і тривог.

"Подумати годилось би насамперед "великим державам". Нібито можна зайвий раз про росію і не писати, але це буде несправдливо — ми ж позловтішалися з американського віце-президента через його ганебні і провальні електоральні вилазки в Європу. Значить для балансу треба і над путіним через його особистий провал у Вірменії. Путін давно не цурається особисто брати участь в різного роду безславних акціях. Напевно хоче відчувати причетність до імперських перемог. Але поки куди не глянь особиста агітація путіним за любих його серцю кандидатів закордоном гарантує їм лише проблеми — від Януковича до Кочеряна", – зазначив експерт.

За його словами, тривалий час різного роду російські політтехнологічні фахівці мали репутацію майстрів електоральних див та дивовижних перемог на виборах. Аж раптом, так як бойові дії в Україні розкрили сміхотворність самоприсвоєного росіянами титулу "другої армії світу", так і політичні провали Кремля за межами росії убили міф про росію як супердержаву, яка легко змінює політичні ландшафти навколо себе.

Яременко говорить, що росія живе у маренні, яке зникає щойно практичні справи примушують офіційну росію взаємодіяти зі світом реальним. На перший погляд виглядає скандальним, коли "політтехнологічна наддержава" пару десятиліть змагається, але зазнає поразку у спробах підтримати проросійські сили в Україні. Але далі її розбивають на голову і в Молдові, і у Вірменії.

"Насправді це лише ілюстрація того, що вузенькі політичні штанці тоталітаризму не налазять на здорове тіло демократії. Живучи в насаджених штучних і помилкових стереотипах про себе і навколишній світ, не маючи політичної конкуренції і демократії всередині росії, її представники втрачають навички і здатність впливати невійськовими чи несиловими методами на тих, хто живуть за іншими принципами. Нікола Пашинян і його політична сила перемогли на виборах попри шалений політичний тиск росії і особисто путіна. Але за це волелюбство Вірменії доведеться заплатити високу ціну. На жаль, контроль росії над вірменською економікою є тотальним. Ситуація була запрограмована десятиліттями окупації Нагірного Карабаху, утримувати який Вірменія хотіла завдяки російському заступництву, за яке платила суверенітетом. Сформовану ситуацію неможливо змінити негайно чи дуже швидко. Але поразка в Карабасі насправді звільнила Вірменію, фактично розв"язала їй руки для політичного та економічного маневрування. Рішення ЄС про безмитну торгівлю продукцією вірменського аграрного сектору свідчить, що по-перше офіційний Єреван розуміє складність ситуації і намагається працювати на випередження, а по-друге, що тепер Вірменія матиме більше якщо не друзів, то принаймні партнерів, які намагатимуться допомогти. Впевнений, що серед таких держав буде і Україна", – зазначив експерт.

Читайте також на порталі "Коментарі" — Вірменія зробила вибір, який може змінити баланс сил у регіоні: хто перемагає на виборах.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Новини