logo_ukra

BTC/USD

76272.83

ETH/USD

2973.72

LTC/USD

72.99

USD/UAH

41.60

EUR/UAH

45.10

RU UA
lang

Мова

UA RU
youtube telegram
Політика
Бізнес
Світ
Суспільство
Здоров'я
Стиль життя
HI-tech
Спорт
Зірки
Чоловіки
Досьє
comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Новини Суспільство події Чому Монголія проігнорувала ордер МКС на арешт Путіна: чи не стане це небезпечними прецедентом
commentss НОВИНИ Всі новини

Чому Монголія проігнорувала ордер МКС на арешт Путіна: чи не стане це небезпечними прецедентом

В черговий раз проявилась потреба мінімізації глобальної ролі Росії і зниження залежності від неї цілих регіонів світу

4 вересня 2024, 12:17 comments2250
Поділіться публікацією:
Автор:
avatar

Кравцев Сергей

Російський диктатор Володимир Путін здійснив візит до Монголії. І звертає на себе увагу те, що диктатора не заарештували – попри заклики виконати ордер МКС про арешт. Міжнародний кримінальний суд пригрозив Монголії наслідками за відмову у співпраці в контексті візиту до цієї країни російського правителя. Чому країна проігнорувала ордер МКС? Чи не стане це небезпечними прецедентом? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.

Чому Монголія проігнорувала ордер МКС на арешт Путіна: чи не стане це небезпечними прецедентом

Візит Путіна до Монголії. Фото: із відкритих джерел

Монголія тотально залежна від Росії та Китаю

Глава платформи Єдиний координаційний центр, політолог Олег Саакян згодний з тим, що створено дійсно небезпечний прецедент. І очевидно, що він може стати не останнім, але при цьому експерт вважає, що говорити про ланцюгову реакцію не доводиться.

"Монголія знаходиться у вкрай складному і унікальному становищі з точки зору залежностей від Росії і Китаю, будучи при цьому демократичною країною і не звертаючи з цього шляху. Її енергетична залежність від Росії є ледь не тотальною, а в частині палива, так і взагалі 90+%. Тому фактор тиску на Монголію Росією саме в частині палива є критичним і, відповідно, очевидно, що Монголія пішла на цей крок через те, що у випадку, якщо б вони не прийняли би Путіна, то могли би мати катастрофічні для своєї економіки і соціально-політичної ситуації наслідки з браком палива, з зупинкою сфери виробничої діяльності. Тому знайти багато країн, які знаходяться в такій тотальній залежності від Росії складно, але, тим не менш, це в черговий раз актуалізує для нас вкрай важливе питання для спільної комунікації усвідомлення його і вироблення спільної позиції західної коаліції", – зазначив Олег Саакян.

За його словами, неможливо ізолювати Росію і створювати ефективний санкційний тиск на Росію, інфективні механізми притягнення її до відповідальності згідно з міжнародним правом, якщо при цьому не забезпечувати мінімізацію впливів Росії глобально і залежності країн від Росії, як сусідніх, як то Монголія, Центральна Азія чи дальніх країн, як то Африка і ціла низка режимів, які тримаються на російських штиках. 

"Без мінімізації глобальної ролі Росії і зниження залежності від неї цілих регіонів світу говорити про ефективне удушення Росії не доводиться і Монголія – це в черговий раз продемонструвала", – підсумував експерт.

Політичний тиск на Монголію тепер вже не спрацює

Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства, експерт РНБО у 2001-2011 рр. з питань заморожених конфліктів у Євразії Віталій Кулик вважає, що візит Путіна до Монголії продемонстрував кілька тенденцій.

Співрозмовник порталу "Коментарі" відразу звернув увагу, що Монголія є дійсно залежною від своїх патронів країною. 

"Монголія затиснута між Китаєм та Російською Федерацією. Взагалі нинішня незалежність Монголії була можлива тільки тому, що це був компроміс між радянською Росією та Китаєм. Одна із монгольських держав на територію колишньої Росії – це Тива, яка втратила свою незалежність в силу різних причин. А зараз Монголія знаходиться в прямій залежності від поставок з Росії та Китаю не лише енергоносіїв. Основні торгові партнери Монголії – саме Китай та Росія. В 90-х роках при демократичному уряді Монголії не вдалось повноцінно здійснити дерусифікацію. Хоча вони намагалися залучити японське та південнокорейське фінансування, але цього було недостатньо. Спроби зайти туди американців також не мали якось логічного продовження. Тому країна дійсно залежна від китайських та російських грошей. Відповідно, ця економічна залежність конвертується і в залежність політичну. Тому, як на мене, Монголії просто викрутили руки і примусили до такого кроку, як інструмент демонтажу міжнародного права, а саме – завдати удар по Міжнародному кримінальному суду. Це суттєвий удар. Тепер суд має зреагувати, світове співтовариство має відреагувати", – зазначив Віталій Кулик.

Він пояснює, з одного боку, є порушення ордеру, а з іншого боку треба тепер ввести санкції проти порушника, зокрема проти Монголії. Мова може йти про призупинення її членства або інші якісь механізми, які мають бути задіяні стосовно керівництва Монголії. 

"Далі це може мати продовження, оскільки система міжнародного права в тому числі у вигляді кримінальних судів була достатньо умовною і недостатньо ефективною. Не лише цього суду, а в цілому. Тому міжнародне право як то кажуть отримало нову травму у вигляді неефективних механізмів здійснення правосуддя. Тепер ця неефективна система зіштовхнулася з прямим викликом у вигляді цього візиту Путіна до Монголії і тепер доведеться щось з цим робити. Знову ж таки, наголошую, якщо буде політична воля учасників світового співтовариства. Наслідком має бути а) зупинення членства Монголії в суді і б) застосування санкційних механізмів або стосовно посадових осіб, які допустили цю дію, або загалом стосовно країни, поки там не зміниться політичний режим. Нагадаю, що ратифікація Римського статуту Монголією відбулася при відносно демократичній владі, коли вони намагалися рухатися в бік демократизації, прозорості інституцій, намагалися будувати правове суспільство, правову систему і це було кроком виходу із якихось азійських патернів. Їм тоді ніби вдавалось це зробити, але зараз ситуація кризова. Тепер треба шукати виходи. Монголія звичайно намагається пояснити, що вони такі маленькі, нещасні, в них є велика міра залежності і вони нічого не могли вдіяти, але насправді такий крок має бути покараний. І це не позиція України, яка кровно зацікавлена в покаранні Путіна і виконанні міжнародних правових норм, а це, в першу чергу, пов'язано з тим, що, якщо система не буде працювати то, відповідно, це дає підстави іншим порушникам і злочинцям уникати покарання, знаходити лакуни. І, коли система взагалі дає збій, то можна не зважати на будь-який ордер", – зазначив експерт.

Віталій Кулик нагадав, що ми вже були в напівкроці до подібного порушення з боку Мексики, ПАР. І лише внутрішні протиріччя в цих країнах тоді не дозволили Путіну зробити там удар. Він знайшов найбільш безпечний для себе ланцюжок у вигляді Монголії і ним скористався. 

"Здійснити відповідний політичний тиск на Монголію, щоб цього більше ніколи не повторилося, нічого вже не дасть. Відповідно, потрібні санкційні механізми і жорстка реакція. Але я щось такої не спостерігаю. Отже, після завершення війни, після краху цього світопорядку, має бути переглянуто механізми міжнародного правосуддя, особливо кримінальної міжнародної юстиції і виникнення можливо нових інститутів, які б передбачали більш жорсткі системи покарання, механізми дотримання правил, якщо країна ратифікує ту чи іншу угоду. І можливо наднаціональні органи притягнення злочинців до відповідальності, в тому числі хедхантерів, які мали б шукати злочинців і доставляти, попри всі можливі імунітети, в суд. Такий собі глобальний Моссад. Але все це буде не зараз. Тож, якщо ми хочемо безпечний світ, має бути інструмент реалізації цієї політики", – констатував експерт.

Читайте також на порталі "Коментарі" — Монголія після шквалу критики нарешті відповіла, чому не арештувала Путіна.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Теги:

Новини

Всі новини