Польські фермери з 9 лютого мають намір повернути блокаду кордону з Україною, а також доріг та автомагістралей в окремих воєводствах. Вони заявили, що незадоволені позицією свого уряду та Брюсселя щодо послаблень для експорту української агропродукції. Аналогічно обіцяють вчинити і угорські фермери. Про що говорить те, що відбувається? Як вирішити проблему? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Блокада кордону. Фото: з відкритих джерел
Слід шукати нові ринки збуту
Експерт з питань аграрної політики, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Денис Марчук поділився таким коментарем:
"Справді, ситуація непроста. При цьому Єврокомісія робить все можливе для підтримки України. Приймаючи, зокрема, політичні рішення щодо продовження призупинення ввізного мита та квот на український експорт ще на рік. Завдяки таким крокам ми 2023 року заробили близько 22 млрд доларів, причому приблизно 54% з них – це торгівля з ЄС".
При цьому, продовжує експерт, на позицію європейських фермерів впливає не так збільшення на ринку ЄС української продукції, як те, що відбувається власне в Євросоюзі.
"Наприклад, там спостерігається нестача цукру на рівні 2 млн тонн. А Україна експортує його у межах 400 тисяч тонн. Тож український цукор точно не обвалює ринок. Те саме стосується нашої курятини. В рамках ЄС наша частка постачання всього близько 1,5%. І ми тут точно не заважаємо розвивати подібне виробництво тим самим польським чи угорським фермерам", – пояснює Денис Марчук.
Інша річ, зазначає він, що норми, які ухвалюються в ЄС для агровиробників у контексті Green Deal (екологічні стандарти) значно підвищують там собівартість продукції. Є питання і щодо доступних кредитів, і щодо зменшення дотацій. Саме з такими гаслами виходили фермери у Німеччині, Франції, Бельгії, Португалії.
"У польських фермерів, на жаль, продовжує домінувати історія, ніби їхні труднощі через українську продукцію. І, мовляв, якщо заборонити наш експорт чи максимально його ускладнити, вони краще почуватимуться. Що не відповідає дійсності. Але ситуація підігрівалася з весни 2023 року певними спецслужбами, – наголошує експерт. – Відіграє свою роль і те, що у світі зараз відбувається вирівнювання цін на продовольство, які стрімко зросли одразу після широкомасштабного вторгнення РФ в Україну".
Звісно, нам слід продовжувати діалог і з Польщею, і з Угорщиною, і з іншими країнами, де маємо проблеми з експортом, упевнений Денис Марчук. Важливо також мати своє представництво у Брюсселі, спілкуватися з Єврокомісією, аргументовано доводити необхідність і ухвалення рішень, що нас підтримують, та виконання їх усіма членами ЄС. Шукати компроміси.
"Ну, а з допомогою нарощування оборотів морського експорту слід шукати нові ринки збуту, – вважає заступник голови ВАР. – Більш масштабно заходити до Азії, Африки, Океанії, де немає якихось обмежень для української агропродукції, але є проблеми з наявністю наших представництв, аграрних аташе тощо".
Ми зіткнулися з тими самими проблемами, які прогнозувалися 15 років тому
Народний депутат VIII скликання, президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко зазначає, що справді польські та угорські фермери готують нові заходи щодо блокування українського експорту. Він також звертає увагу на недавню заяву президента Франції Макрона, що він наполягатиме на тому, щоб Україна не постачала (принаймні у відкритому форматі) до Євросоюзу м'ясо птиці, цукор, яйця. Дивитимуться і на іншу нашу продукцію, яка нібито створює проблеми для європейських фермерів.
"Це не якась несподіванка. Ще років 15 тому у Брюсселі відбувалися дискусії щодо того, як Україна у перспективі може стати членом ЄС. І найбільшою проблемою називалося наше сільське господарство. Потужне, індустріалізоване, яке не має аналогів у ЄС, – пояснює експерт. – Нам просто ніхто не зміг би скласти конкуренцію. Що завдало б удару всім фермерам Євросоюзу. Єдиним виходом, який нам пропонували, був – знищення аграрних холдингів та перетворення цього бізнесу на сімейний, фермерський. Як у ЄС. Ми, навпаки, пропонували, щоб європейські селяни об'єднувалися в сильні аграрні виробництва. Стаючи потужними гравцями на внутрішніх ринках, а також на глобальному. Але нас не почули".
І зараз, констатує Леонід Козаченко, ми зіткнулися з тими самими проблемами, які тоді прогнозувалися.
"Безперечно, не можна опускати рук, – упевнений він. – Слід на всіх рівнях (політичному, громадському) вести діалог. Доводячи правильність своєї позиції. Шукаючи компроміси".
Проблеми для українського експорту на руку керівництву РФ
Якщо блокада наших кордонів відновиться, це свідчить про те, що на сьогоднішній день не всі в ЄС готові бачити Україну повноцінним членом цього об'єднання. Так вважає кандидат економічних наук, екс-директор із розвитку бізнесу АТ "Укрзалізниця" Андрій Рязанцев.
"Відкриття ринків, зокрема сільськогосподарського, є частиною політики Євросоюзу", – нагадує експерт.
Не виключено, зазначає він, що на створенні чергових проблем українського експорту гріє руки керівництво РФ. Фактично відкриваючи силами своїх спецслужб, пропаганди, підкуплених політиків, чиновників, громадських працівників, лобістів – другий фронт проти України.
"Не військовий, а економічний, – уточнює Андрій Рязанцев. – Тим самим країна-агресор намагається максимально послабити наш потенціал".
Читайте також на порталі "Коментарі" – допомога США Україні: чи дійде справа до голосування і що чекатиме від республіканців.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.