Змістовна частина переговорів президента США Дональда Трампа та голови КНР Сі Цзіньпіна завершилася без оголошення нових великих угод. Сторони зокрема домовилися продовжити чинне торгове перемир'я, а з найбільш чутливих міжнародних питань обмежилися обговоренням та обміном позиціями. Чи можна вважати підсумки зустрічі Трампа та Сі дипломатичною паузою перед більш серйозними домовленостями чи сторони справді поки що не змогли знайти спільну позицію з ключових питань? Як відсутність прориву між США та Китаєм впливає на перспективи переговорів щодо війни проти України? Видання "Коментарі" розбиралося у цих питаннях, зібравши думки експертів.
Трамп та Сі Цзіньпін. Фото: з відкритих джерел
Усі чекають великої угоди
Кандидат політичних наук, політолог Олексій Якубін зазначив, насправді якщо говорити про саму по собі цю зустріч між США і Китаєм, то можна констатувати, що вона не стала якоюсь проривною.
"По суті, я б сказав так, що сторони постаралися просто не переводити в конфронтацію ті протиріччя, які у них є. Тобто відбулася своєрідна нормалізація каналу взаємодії та нормалізація просто контакту як такого, без якогось вирішення ключових питань, які стояли між сторонами. І, по суті, як з того, що я бачу, сторони перенесли великі рішення на майбутнє, тому що навіть та торгова угода, вона просто продовжена на кілька місяців. Умовно, сторони домовилися домовлятися, але знов-таки тут варто розуміти два рівні: стратегічний і тактичний. На стратегічному рівні немає великих рішень, а на тактичному рівні контакт працює, і сторони домовилися далі продовжувати контакти і вже по суті намітили кілька зустрічей", – зазначив експерт.
Політолог зазначає, що для України відсутність великої угоди між США та Китаєм може означати, що і наше питання поки що знаходиться у підвішеному стані.
"Ми знаємо, що Зеленський просив Трампа, щоб той поговорив із Сі про допомогу у врегулюванні війни в Україні. Але за результатами переговорів ми розуміємо, що поки що, оскільки немає великої угоди США та Китаю, то й наше питання, по суті, ніби підвішене. Китай поки не оголошував про свою готовність стати третім посередником і не оголошував про свою готовність проводити Москву в плані війни. Але це не виключає, що на рівні обговорень Трамп не намагався зрозуміти позицію Китаю щодо цього питання. Ми знаємо, що питання України обговорювалося. Це підтверджують різні джерела. І не виключено, що американці намагалися зрозуміти, наскільки Китай готовий розглядати свій вплив на Росію щодо майбутнього впливу. Але наразі такого рішення немає. І це ми можемо констатувати, виходячи із цієї зустрічі", – зазначив співрозмовник порталу "Коментарі".
Він наголошує, поки не буде великої домовленості між США та Китаєм щодо Тайваню, питання торгівлі, технічного співробітництва і так далі, то не буде й рішення про готовність Китаю брати активну участь у вирішенні російсько-української війни.
"Тут одне вплутується з іншим. З іншого боку, ми тепер розуміємо ще важливий момент, що тут ніби все прискорюється, тому що в листопаді в Шеньчжені буде наступна зустріч, а потім буде саміт G20 у Флориді. До цього буде більше визначень. У тому числі, до речі, і з питань США-Китай, а це, у свою чергу, чим більше там буде визначень, це може вплинути саме на питання, пов'язані з нами. Якщо Пекін бачитиме рішення щодо спірних питань зі США, то, можливо, тоді він буде готовий визначитися зі своїм ставленням до Росії, щодо впливу на Росію і, можливо, стане одним із медіаторів переговорного процесу. Але лише після великої угоди", – підсумував Олексій Якубін.
Виникає запит для активної човникової дипломатії зацікавлених сторін
Співзасновник Аналітичної мережі "Research Solutions" Ігор Тишкевич зазначив, що змістовна частина зустрічі лідерів США та КНР закінчилася, за великим рахунком, нічим. Нових угод немає. Єдиний практичний результат – продовження "пусанської торгової угоди", підписаної ще восени 2025-го про "перемир'я" у торговельній війні до січня 2027 року. В надії, що на майбутніх до кінця року двох зустрічах Трампа і Сі вони домовляться про більше.
"Варіант подібного результату можна було очікувати з огляду на те, що за чотири дні до візиту Скот Бессет провів серію "інтенсивних переговорів" з Ха Ліфеном. Але на якусь єдину позицію сторони поки що не вийшли. А це означає, що "фаза 2" Великої Угоди (першу фазу підписано 15 січня 2020 року) вироблено і підписано не буде. Ще одним підтвердженням цього стало зміна складу китайської делегації. На відміну від візиту Трампа до КНР, Сі не брав із собою великої делегації бізнесменів. Тобто не чекав великих проривів. У результаті сторони домовилися інтенсифікувати контакти "малих груп" щодо окремих питань. Тобто йдеться про опрацювання напрямків без зайвої уваги та медійного шуму", – зазначив експерт.
За його словами, з політичних питань торкалися практично всіх ключових. Сі у виступі зробив "пас" Трампу заявивши, що "Співпраця Китаю та США не може вирішити всіх проблем у світі, але багато з них важко вирішити без такої співпраці". Тобто окреслив свій інтерес до участі у врегулюванні низки конфліктів та воєн. Але в режимі "співробітництва". При цьому, як за даними китайської сторони, так і американської преси, сторони обговорили війну проти Ірану, війну РФ проти України, конфліктні теми ІІ і, природно, Тайвань.
"Але для Трампа створювати спільні з КНР формати за першим натяком, наскільки розумію, є неприйнятним. Ще перед початком зустрічі він спробував вразити гостя "у дусі Анкоріджа" прольотом військової авіації. Скривився сам. А Сі, пізніше нагадав про "пастку Фукіда" тим самим підкресливши рамки розмови — держава, що стрімко розвивається, загрожує позиціям гегемона, що слабшає. Далі був прямий заклик до США не педалювати тему незалежності Тайваню. З іншого боку, був сигнал на Іранському напрямі після зустрічі лідерів США та КНР. Масуд Пезешкіан заявив про готовність до укладання угоди зі США до проміжних виборів. Хороший пас, який у разі успіху дозволить Трампу "зберегти обличчя" і навіть заявити про "перемогу", — зазначив експерт.
За його словами, обговорювалося й українське питання. Точніше, сторони "торкалися його" — так формулює те, що відбулося Сіньхуа МЗС КНР говорить про "обмін думками". Але для Трампа, враховуючи інтерес на російському напрямі, поки неприйнятна ідея зміни формату переговорів і розширення числа посередників з рівними правами та рівною участю.
Для нас це означає, що на найближчі місяці різкої зміни контурів обговорення варіантів заморозки війни не відбудеться. Росія спробує посилити свої позиції завдавши максимальної шкоди українській інфраструктурі. Україна відповідатиме тим самим. США намагатимуться активізувати процес через обговорення окремих складових — "перемир'я". Наприклад, у галузі енергетики чи моря. Із сумнівними поки що результатами. Але такий перебіг подій говорить також про те, що закон Грема-Блюменталя не запрацює на повну силу. Адже якщо вводити мита щодо найбільших торгових партнерів РФ. Необхідно давити навіть на Китай. Але... сторони домовилися продовжити "торгове перемир'я". Яке, до речі, дає США доступ до імпорту цілого набору рідкісноземельних елементів", – зазначив Ігор Тишкевич.
На його думку, ця ситуація породжує запит для активної човникової дипломатії зацікавлених сторін. Росія це намагається робити, зокрема суттєво інтенсифікуючи трек Дмитрієва. Для України в цьому випадку є потреба і, що найголовніше, можливість обговорювати формати заморозки і з Пекіном. Простіше кажучи, окрім щотижневих поїздок груп українських політиків до Вашингтона, намагатимуться організувати хоча б щомісячні не публічні консультації у КНР. Хоча б тому, що питання просування своїх інтересів одним анонсованим візитом Сибіги не вирішуються – необхідне активне попереднє обговорення. У тому числі у досить делікатних сферах, де важлива розмова, а не тези у ЗМІ.
"Друга складова "човникової дипломатії" — створення регіональної співпраці та залучення додаткових гравців. Нам конче потрібні рівні відносини з Румунією, Польщею, бажано, Угорщиною. Де, наприклад, для Варшави, привабливим моментом може бути залучення її до багатосторонніх консультацій з питань часткового заморожування (наприклад, логістики). Це посилення політичної ролі Польської Республіки. Але водночас використання Варшави як додаткового посередника у виході на китайське керівництво. Як ніяк, але Польща та КНР активно розвивають співпрацю. Аналогічно Туреччина та Єгипет. Час на активізацію є. Для України головне, щоб питання заморозки до кінця 2026 року ще як мінімум двічі порушувалося на зустрічах Сі та Трампа – на саміті АТЕС у Шеньчжені у листопаді та на саміті G20 у Флориді у грудні. На першому особисто буде присутній Путін, але можливі нові переговорні рамки щодо заморожування війни в Україні мають шанс бути створеними після саміту G20. До цього моменту Трамп спробує витягти максимум із статусу США як єдиного посередника. У тому числі через тиск на Україну з метою "поступитися" з низки питань", – констатував експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" — Путін поставив конкретну мету: Пєсков розкрив, навіщо Дмитрієв вирушив до США.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
