На тижні, що минає президент США Дональд Трамп заявив, що Російська Федерація та Індія стали союзниками Китаю. Індія у свою чергу офіційно озвучила відповідь на ультиматум Трампа, повідомивши, що буде й надалі закупати російську нафту. Чи можна сказати, що Трамп втратив свій вплив на Індію, яка обрала союз з Китаєм та РФ пріоритетнішим для себе, ніж партнерство з США? Які це може мати наслідки? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
Нарендра Моді. Фото: із відкритих джерел
Ультиматуми та економічний тиск дають збій
Доктор політичних наук, експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Ігор Петренко вважає, що дана ситуація не означає "втрату" впливу США на Індію, а скоріше провал конкретного методу тиску з боку адміністрації Трампа.
"Індія, під керівництвом Нарендри Моді, проводить політику "стратегічної автономії", де національні інтереси (у даному випадку – енергетична безпека та доступ до дешевих ресурсів) ставляться вище за союзницькі зобов'язання чи погрози. Політика "Америка перш за все", яку сповідує президент Трамп, має зворотний бік: інші країни також починають діяти виключно у власних інтересах. Індія не обирає союз із Китаєм (з яким у неї залишаються серйозні територіальні конфлікти та стратегічне суперництво) замість США. Індія обирає Індію. Рішення Делі – це чіткий сигнал Вашингтону, що мова ультиматумів не працює з державою, яка бачить себе окремим світовим полюсом", – зазначив Ігор Петренко.
Що ж до можливих наслідків, то експерт говорить, що першим наслідком може стати посилення багатополярності.
"Це найяскравіша демонстрація переходу світу до багатополярної моделі. США більше не можуть одноосібно диктувати умови торгівлі енергоносіями. Індія, як ключовий гравець "глобального Півдня", відкрито це демонструє", – зазначив співрозмовник порталу "Коментарі".
Другий можливий наслідок – тактична перемога РФ. Ігор Петренко говорить, що для Росії це великий успіх. Вона не лише зберігає величезний ринок збуту нафти, що критично для фінансування її політики, але й публічно демонструє неефективність тиску з боку США.
"Третій наслідок – ускладнення стратегії стримування Китаю. Для США Індія є ключовим партнером у стратегії стримування Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні, зокрема, через альянс QUAD. Публічний конфлікт між Вашингтоном та Делі грає на руку Пекіну, оскільки вносить розкол у лави потенційних суперників Китаю. І тут ми підходимо до найцікавішого питання: а які моделі впливу та союзництва є ефективними у цьому новому, складному світі? Ультиматуми та економічний тиск, як бачимо, дають збій. Проте існує й інший шлях, який наочно продемонструвала Україна. Зіткнувшись із повномасштабною агресією, держава, що не мала формальних військових союзників, змогла збудувати найпотужнішу глобальну коаліцію нашого часу. Цей альянс був створений не на основі погроз, а на фундаменті спільних цінностей – поваги до суверенітету, міжнародного права та свободи. Саме завдяки такій позиції, яку послідовно артикулює президент Зеленський, Україна отримала безпрецедентну підтримку, довівши, що справжній вплив у 21 столітті будується на довірі та моральному лідерстві, а не на примусі. Цей контраст яскраво показує, які стратегії ведуть до ізоляції, а які – до справжнього партнерства", – констатував Ігор Петренко.
Трамп переконався, що закони геополітики діють так само жорстко, як і закони фізики
Директор Міжнародного інституту політичної філософії, політичний аналітик Віктор Савінов так прокоментував ситуацію:
"Справа у тому, що Трамп через те, що його особистість формувалася в більш ранній період і його великі зв'язки були у тому числі з Радянським Союзом, а у нього дуже багато друзів вихідців, як з СРСР, так і з Росії та України, тому з самого початку, коли він брався за запобігання Третій світовій війні, як він вважав, найпростіше – це зупинити війну між Україною та Росією. Крім того, він був практично впевнений у тому, що економіка Росії тримається на тому, що її експорт становить газ, нафту, вуглеводні, які, якщо не надходитимуть на ринок у тому обсязі, який дозволить Росії зберігати критичний імпорт, Росія буде змушена припинити війну. Усі уявлення Трампа про світ, у якому він жив раніше, впали за час його другого президентського терміну".
Експерт говорить, що, звичайно ж, Китай намагається взяти історичний реванш за своє глобальне падіння у XIX столітті, коли він мав надавати частину своєї території іншим країнам і лише нещодавно частково повернув їх назад.
"Китайці хочуть знову, як це було протягом тисяч років, стати світовим лідером, насамперед як провідна торгова та виробнича країна. США у такому разі, якщо Китай хоче стати лідером, повинні поступитися своїм першим місцем. Саме це Трамп розумів. Тому центром уваги був Китай. Він був упевнений, що Росію відірвати від Індії, яка купує частину російської нафти, взагалі не складає ніяких труднощів. Він ставив собі набагато глобальніше завдання – відірвати Росію від Китаю, щоб Китай не купував російську нафту. Однак згодом Трампу стало зрозуміло, що нафту, яку купує Індія, вона не повністю використовується Індією, а вона продається до Європи. Тоді Трамп зрозумів, що його бачення світоустрою зовсім неправильне. Саме з цим пов'язано те, що Трамп просто кричав на лідерів європейських країн, вимагаючи припинити купувати в Індії російську нафту. Тут мова не лише про Словаччину та Угорщину. Йдеться саме про великі обсяги російської нафти, які європейські країни купують через Індію. Не можна сказати, що для Трампа було сюрпризом, що Індія перебуває у сфері, що протистоїть інтересам США. Але Трамп розраховував, що, як і в XIX столітті, європейські країни, обрубавши торгівлю азіатським країнам, за допомогою мит поставлять їх у надзвичайно важке становище. Трамп перебував і, швидше за все, перебуває в цій парадигмі, але вона не працює", – зазначив Віктор Савінов.
Аналітик підкреслив, що поступово Америка втрачає не тільки економічне домінування, а й ідеологічно-історичне. Деякі факти – це підтверджують.
"Наприклад те, що Індія зовсім не боїться мит. Тим самим підкреслюється теза у тому, що нині не XIX століття і з допомогою торгової війни ви не зможете поставити азіатські країни у залежне становище. Відповідно, ось про що нам говорять висловлювання Індії про те, що вони купуватимуть російську нафту. Все це природні геополітичні чинники, про які розповідали всі класики геополітики. Зараз Дональд Трамп просто переконався, що закони геополітики діють так само жорстко, як і закони фізики", – підсумував Віктор Савінов.
Читайте також на порталі "Коментарі" - переговори зайшли в глухий кут: у Європі попереджають, що Росія готується до нового удару.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
