Чи справді Словаччина змінює свою позицію щодо України: чого чекати від Братислави далі

На даний момент Україна не може дозволити собі дипломатичний демарш стосовно Словаччини

У середу, 24 січня, відбулася зустріч прем'єр-міністрів України (Денис Шмигаль) та Словаччини (Роберт Фіцо). Попри неоднозначні заяви останнього, переговори, схоже, пройшли конструктивно. Як запевняє український прем'єр, керівництво Словаччини не блокуватиме купівлю Україною зброї та техніки у словацького бізнесу, наші євроінтеграційні устремління. Підтримає воно і програму Ukraine Facility, яка передбачає надання нашій країні 50 млрд євро з боку ЄС. Сторони підписали спільну заяву, в якій Фіцо, серед іншого, підтвердив і готовність до подальшої співпраці, спрямованої на повагу до територіальної цілісності та суверенітету України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Про що говорить подібна зміна позиції словацького прем'єра, низка попередніх заяв якого йде врозріз із сьогоднішніми? Як відносини між офіційними Києвом та Братиславою можуть розвиватися далі? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

У жодному разі нам особливо переживати не варто

Професор кафедри політичних наук у КНУ ім. Шевченко, політолог Ганна Малкіна наголошує, що Роберт Фіцо – політик популістичного спрямування. А для таких політиків, пояснює вона, характерна епатажна поведінка, різка, неполіткоректна риторика і, як наслідок, суперечливі публічні заяви.

"Все це чітко простежується в діях словацького прем'єра: зустріч в Ужгороді ледь не була зірвана через заяви Фіцо, які передували їй, про неминучі територіальні поступки України та "нормальне" життя в Києві під час війни. А вже безпосередньо на зустрічі пролунали слова про повагу до суверенітету України та її територіальну цілісність у межах 1991 року. Для суворості аналізу ми, звісно, маємо дочекатися офіційної оцінки результатів зустрічі зі словацької сторони. Поки що вони офіційно не озвучені", – зазначає політолог.

Ще краще, продовжує Ганна Малкіна, дочекатися практичних дій, бо "обіцяти – не означає одружуватися".

На її думку, розвиток ситуації може йти двома шляхами.

Шлях перший: Роберт Фіцо продовжуватиме публічну проросійську риторику, але реалізовуватиме проукраїнську політику.

"З таким Україна вже стикалася. Нагадаю, що ще до початку широкомасштабної російської агресії США в часи президентства Дональда Трампа поставили нам Стінгери, а Туреччина за президентства Реджепа Ердогана - Байрактари. Саме ця зброя відіграла важливу роль у відбитті вторгнення на першому етапі війни", – наголошує експерт.

Шлях другий: Роберт Фіцо використатиме проукраїнську риторику, але при цьому реалізовуватиме проросійську політику.

"Наприклад, приєднається до свого колеги Віктора Орбана в різних блокуваннях допомоги, що виділяється ЄС. Такий шлях виключати не можна, адже будь-які палиці в колеса бюрократичної системи Євросоюзу обертаються для "власника палиці" можливістю торгу та отримання "плюшок" від Брюсселя", – зазначає Ганна Малкіна.

Однак, продовжує вона, навіть у цьому випадку особливо переживати не варто.

"Політична система Словаччини характеризується надмірною партійною фрагментованістю. У разі парламентської республіки, якою є Словаччина, це загрожує "урядовою чехардою", тобто ледь не щорічною зміною прем'єр-міністра та його кабінету. Що, власне, і відбувається у наших сусідів останні п'ять років. Тому не виключено, що в недовгій перспективі Фіцо на прем'єрській посаді змінить інший політик, який більш передбачуваний і дотримується європейських цінностей", – прогнозує експерт.

Між Києвом та Братиславою йде складний діалог

Екс-дипломат, політичний експерт, заступник командира роти добровольчого формування Бориспільської місцевої територіальної громади №1 Вадим Трюхан вважає, що, якби Україна зараз не перебувала у стані війни, зустріч із Фіцо, після всього, що він нагородив про нашу країну, була б зовсім недоречна.

"Але зараз ми не можемо дозволити собі такої розкоші, як дипломатичний демарш стосовно тієї ж Словаччини. А такою стала б відмова чи перенесення анонсованої раніше зустрічі наших прем'єрів. Тож у цьому ракурсі те, що вона відбулася – позитив", – зазначає експерт.

Водночас, продовжує він, треба розуміти, що Фіцо – досвідчений політик, який дещо ображений на Україну.

"Достатньо згадати, що трапилося під час його зустрічі з тодішньою прем'єркою України – Тимошенко – під час газових воєн. Вона фактично відмовилася йти на зустріч Словаччині у питаннях транзиту газу. І Фіцо це запам'ятав. Та образа досі сидить у ньому – і екстраполюється на його риторику. Згадуючи, до речі, транзит газу і зараз. Водночас, Фіцо – прагматик, – наголошує екс-дипломат. - Розуміє, що не можна перетинати межу. Побачив, що політикою його партії не задоволена більшість словаків. Вони вже навіть виходили на протести. Тому риторику, яка виглядає недружньою щодо України, він дозволятиме собі. Але вживати якихось обмежувальних заходів проти словацького бізнесу, який готовий торгувати з Україною (у тому числі озброєннями), конфліктувати з ЄС, як це робить Орбан, Фіцо не стане".

Так, між Києвом та Братиславою йде складний діалог, визнає Вадим Трюхан. На тлі нападок на нашу країну з боку Фіцо та його оточення. Але двосторонні відносини розвиватимуться. І вони, пояснює експерт, базуються не на поглядах якогось одного політика чи партії (навіть правлячої), а на національних інтересах двох держав і відносин народів один до одного.

"А націнтереси Словаччини та України – збігаються. І стосунки між нашими народами – дружні. Отже, все буде нормально, хоч і не безхмарно", – резюмує Вадим Трюхан.

Читайте також на порталі "Коментарі" - Фіцо заявив про готовність України продовжити транзит російського газу після 2024 року.