Чи справді Казахстан відходить з-під впливу РФ: що стало ключовою причиною

10 листопада 2023, 15:14 Кравцев Сергей

Казахстан знаходить можливості відходити з-під впливу РФ, тому що Росія слабшає через війну проти України

Російський диктатор Володимир Путін днями побував у Казахстані, де РФ має намір збудувати першу атомну електростанцію. При цьому лідер Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, в імені якого заплутався Путін, звернувся до представників російської делегації казахською мовою, чим явно здивував московитів. Що слід розуміти про російсько-казахські відносини зараз? Чому це важливо і для України? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

Казахам складно балансувати між Заходом, Китаєм та Росією

Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства, експерт РНБО у 2001-2011 рр. з питань заморожених конфліктів у Євразії (у тому числі Молдова-Придністров'я) Віталій Кулик розмірковує так:

"Центрально-азіатські країни знаходяться у вузькому коридорі можливостей балансування. Вони значною мірою залежать як від російського донорства безпеки, і від економічних трафиків. Насамперед – постачання енергоносіїв. Той же Казахстан, маючи багаті поклади нафти та газу, постачання на західний напрямок здійснює через трубопроводи, пов'язані з РФ. Видобуток, розвідка, модернізація нафтогазового видобутку пов'язані, зокрема, з російськими компаніями. Наразі Казахстан переглядає умови перебування іноземних інвесторів. Серед них – Shell (британська нафтогазова компанія), Exxon Mobil (американська компанія, одна з найбільших нафтових компаній) та інші, які нібито мали займатися інвестиціями, а насправді – корумпували частину еліти, пов'язану з колишнім президентом Назарбаєвим".

Незважаючи на те, що на даний момент у Казахстану, інших країн регіону вузький коридор можливостей уникати РФ, це стає можливим, тому що Росія слабшає через війну проти України, пояснює експерт. І загалом, і в Центральній Азії. Там чудово відчувають ці тенденції. І намагаються лавірувати, зміцнюючи той самий показовий політичний нейтралітет. У тому числі щодо війни в Україні.

"І Казахстан, і навіть досить проросійський Киргизстан, намагаються всіляко наголошувати, що вони не мають однозначної позиції щодо російсько-української війни. Просто закликають до швидкого припинення вогню та переговорів. Але не встають ні на чий бік. Більше того, той же Казахстан, а також частково Киргизстан та Узбекистан прислухаються до вимог Заходу щодо антиросійських санкцій. Казахстан дуже болісно сприймає зустрічні санкції щодо своїх компаній, які не дотримуються санкційного режиму. При цьому Казахстан і Киргизстан є транзитними зонами для постачання в РФ китайських товарів, які також підпадають під обмеження", – пояснює Віталій Кулик.

За його словами, казахам складно балансувати між Заходом, Китаєм та Росією. Але вже зараз у військово-технічному аспекті Китай, а не РФ, як раніше, посідає перше місце для Казахстану та інших країн Центральної Азії. Плюс – китайці дедалі більше витісняють росіян із регіону економічно. Займаючи лідируючі позиції щодо товарообігу, потенціалу.

"За інвестиціями КНР вже підтискає представників Заходу. З Казахстану йдуть такі монстри металургії як АрселорМіттал. Зрозуміло, що росіяни намагаються зберегти свої позиції. Керівник "Газпрому" Міллер не вилазить із Центральної Азії, намагаючись перепідписувати договори. Росіяни всіляко використовують технічні поломки транспортних коридорів (того ж нафтопроводу) для зупинення постачання нафти з Казахстану на Захід", – розповідає експерт.

Але, акцентує він, навіть у такій неоднозначній ситуації, при показному нейтралітеті, при тому, що на вимогу Кремля центрально-азіатські лідери постійно приїжджають до РФ на різні саміти і форуми (Путін практично ні з ким більше не зустрічається і нікуди не їздить, окрім країн Центральної Азії, імітуючи бурхливу діяльність, рукостискання), той же Токаєв може собі дозволити сказати, що ніколи не визнає окупації Росією українських територій, включаючи Крим. А підбиваючи підсумки візиту Путіна до Астани – виступити казахською мовою.

"При тому, що всі переговори та брифінги зазвичай відбуваються мовою "старшого брата" – російською, – зазначає Віталій Кулик. - Було цікаво бачити, як Лавров іже з ним намагалися знайти навушники (для перекладу), які не просто так висіли на стільцях. Це жест. Показовий".

На думку експерта, для Токаєва як китаїста (фахівець у галузі китаїстики, китаєзнавства; китаєзнавець), причому дуже глибокого, символи та певні меседжі через символи – дуже важливі для побудови політики.

"Він багато в чому копіює китайську традицію, – вважає Віталій Кулик. – Тим більше, у відносинах, у діалозі з тим, хто вважає себе його патроном. Причому як з китайцями, так і з росіянами. Але російською вона ще й дає уроки правильної поведінки, правильних акцентів".

Повільними кроками, не поспішаючи, країни Центральної Азії уникають Росії, констатує експерт. Але це процес неквапливий, неоднозначний, який не виключає два кроки вперед і три – назад.

На відміну від тієї ж Білорусі, Казахстан має простір для маневру

Глава Центру дослідження соціальних перспектив Донбасу, екс-член української делегації у Тристоронній контактній групі щодо врегулювання конфлікту на Донбасі Сергій Гармаш зазначає, що Казахстан останнім часом демонструє явний крен до Заходу та Китаю. У тому числі тому, що відчуває небезпеку з боку РФ. Проектує те, що Росія творить в Україні. І не безпідставно.

"Казахська влада ще з 2014 року активно відстежує ризики "російської весни" у себе, переслідує її потенційних адептів. Так, там неодноразово виносили вироки казахам, які їхали воювати в Україні на боці росіян, – розповідає експерт. - Бачачи імперські настрої Кремля, казахська влада об'єктивно, щоб зберегти себе, намагається виводити країну з-під впливу РФ. На щастя, на відміну від тієї ж Білорусі, вони мають простір для маневру. Йдеться про врівноваження російських амбіцій партнерством із Китаєм, про зближення з європейськими державами. Казахам є що запропонувати цим країнам".

При цьому, продовжує Сергій Гармаш, Токаєв, як кадровий дипломат, дуже акуратно веде цю політику, не припиняючи діалогу з Москвою. Але вибудовуючи відносини вже на рівних умовах, а не в статусі підлеглого, яким Росія довгий час бачила Казахстан.

“Казахстан бере від РФ те, що йому вигідно. І цей путінський візит точно більше потрібний був Росії. Особливо з огляду на те, що нещодавно в Казахстані побували і німецький канцлер Шольц, і французький президент Макрон", – наголошує експерт.

Він не виключає, що якісь спільні казахстано-російські проекти можуть бути реалізовані. У тому числі у сфері атомної енергетики.

"Є дані, що РФ пропонує Казахстану будівництво міні-атомних станцій. З реакторами типу тих, що використовуються на атомних криголамах та підводних човнах. Це цікавий проект. Мобільний. Безпечніший і менш витратний, ніж будівництво повноцінної АЕС. І, швидше за все, співпраця буде саме в такому ракурсі, тому що вона вигідна Астані", – прогнозує Сергій Гармаш.

Але, зазначає він, сам візит, то як Путін помилявся у виголошенні імені Токаєва, то, як Токаєв заговорив казахською, та ще й постійно нагадував про договір про добросусідство (тобто підкреслював рівний статус двох держав), показав, що відносини між двома країнами та лідерами не можна назвати теплими.

“Казахстан явно дрейфує від Росії. Йому безпечніше та вигідніше налагоджувати партнерство з ЄС та Китаєм, ніж "дружити" з країною, яка несе ризики для його територіальної цілісності", – підсумовує експерт.

Казахстан може більш позитивно розглядати пропозиції Франції чи Штатів

Глава Експертної платформи з енергоефективності (Expert Platform for Energy Efficiency) Ігор Черкашин поділився такою думкою:

"Думаю, що Франція могла б запропонувати хороші умови не лише будівництва АЕС, а й створення виробництва з переробки урану, якого в Казахстані дуже багато".

Водночас, на думку експерта, потрібно продовжувати зусилля щодо поширення міжнародних санкцій на "Росатом".

Якщо це станеться, Казахстан позитивніше розглядатиме пропозиції Франції чи Штатів, упевнений Ігор Черкашин.

Читайте також на порталі "Коментарі" – чи можуть у 2024 році розпочатись переговори України та РФ: що стане вирішальним чинником.

Теги: