В ЗМІ з’явилася новина про те, що Київ сьогодні заборгував Нафтогазу 20 мільярдів гривень. Столицю називають лідером з боргів нарівні з Харковом, але, якщо до Харкова питань менше, адже місто продовжують залишати люди, бізнес працює на межі, то в столиці інша ситуація. Тут життя продовжує вирувати. Чи ефективно сьогодні працює міська влада столиці в особі Віталія Кличка, який під час війни воліє витрачати гроші на тротуарну плитку, коли можна обійтися звичайним асфальтом, зекономивши досить солідні гроші? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
Віталій Кличко
У нас регіональні бюджети за структурою нічим не схожі на військові
Експерт Української фабрики думки Юрій Гаврилечко зазначив, якщо говорити про ті борги, які заборгував Київ "Нафтогазу", то це борги, які накопичені з 2018-го по 2022-й рік. Все це борги Теплоенерго, тобто комунального підприємства Київради. Вони поділяються на три частини. Перша частина десь приблизно 6,5 мільярдів гривень за спожитий природний газ впродовж цих 4 років. Друга частина 7 мільярдів – це різниця в тарифах. І третя частина – це теж десь 7 млрд – це борги перед "Нафтогаз".
"Давайте згадаємо, що з 2018 по 2022 рік "Нафтогаз" отримав приблизно 400% прибутку. Відповідно, природа всіх цих боргів віртуальна. Якщо їх не погашати, "Нафтогаз" нічого не втратить. Прибуток хіба що тільки зменшиться з повітря", – зазначив експерт.
Він наголосив, перш, ніж говорити про борги в житлово-комунальній сфері України потрібно розуміти, що тарифи в декілька разів вище за, як то кажуть, економічно обґрунтовані.
"Ті ж самі тарифи на газ мають бути знижені разів в п'ять. Враховуючи те, що аудиту "Нафтогазу" не проводилось, ніколи ніхто не зможе точно сказати, є борги чи їх немає, і взагалі все це може бути вигадкою за рівнем ступеня вірогідності", – зауважив співрозмовник порталу "Коментарі".
Щодо розподілу бюджету Києва, то Юрій Гаврилечко вважає, що відповідальність лежить не тільки на міському голові Віталію Кличку, який є виконавцем, а й на київраді, яка затверджує бюджет. Тому резонно, що виникає питання загалом до київської влади: а, що ж вони затвердили?
"Ще є третій момент. У нас що державний бюджет, що регіональні бюджети за структурою нічим не схожі на військові, окрім дещо збільшеного, порівняно з мирним часом, фінансування Збройних сил України. Але за структурою вони один в один повторюють бюджети мирного часу. Відповідно, якщо вони за структурою повторюють бюджети мирного часу, які можуть бути питання до місцевої влади. Адже на підставі чого вони мають формувати інші бюджети? У нас, що є закон про особливий правовий режим стану війни? У нас безумовно є закон про воєнний стан, але це мобілізаційний інструмент. Він не передбачає переведення економіки на воєнні рейки. Це передбачає закон про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, але, знов таки, це справа уряду в який спосіб це проводити і як визначати пріоритети. Це уряд може заборонити витрати коштів з місцевих бюджетів на певний період на ті чи інші цілі. Інша справа, що логіка і здоровий глузд говорять, що на третьому році повномасштабного вторгнення витрачати кошти на ті цілі, які були абсолютно доречні в мирний час, нині якось недолуго, але абсолютно законно. Це не заборонено", – зазначив Юрій Гаврилечко.
Більше того, продовжує експерт, інших порядків використання коштів немає. Адже у нас органи місцевого самоврядування не отримали повноваження, наприклад, закуповувати зброю.
"Витрачати кошти на фортифікаційні споруди можуть, але лише там, де у нас сформовані військові адміністрації чи військово-цивільні адміністрації. Але для того, щоб вони це робили, їм мають бути передані відповідні кошти. І там коштами розпоряджаються ОВА та МВА. В Києві коштами продовжує розпоряджатися міськрада і КМДА. Хоча військова адміністрація теж створена. От вони й розпоряджаються коштами так, як від них це вимагає чинне законодавство", – підсумував експерт.
Потрібно ретельно розумітися на відсутності платіжної дисципліни
Керуючий партнер "Національної антикризової групи", економічний та політичний експерт Тарас Загородній зазначив, що завжди, аналізуючи дані, потрібно дивитися на структуру цієї заборгованості.
"Потрібно розуміти, за які періоди ця заборгованість сформувалася і за рахунок чого вона взагалі виникла. Чи це стало наслідком відсутності платіжної дисципліни з боку мерії. Або якісь роботи проводилися до цього, а потім вони були припинені за наслідками війни і таке інше. Тому я не робив би поспішних висновків, що це пов'язано з діяльністю пана Кличка, тому що треба дивитися, знову ж таки, на фактуру", – зазначив експерт.
Тарас Загородній звернув увагу, що є бюджет міський, а є взаємодія, наприклад, того самого Нафтогазу щодо оплати газу в рамках роботи ТЕЦ, яка існує на території міста та багато іншого.
"Іншими словами, може бути дуже багато нюансів, які, на перший погляд, не видно зараз", — підсумував співрозмовник порталу "Коментарі".
Читайте також на порталі "Коментарі" — у Києві неефективно витрачають мільйони євро: від Кличка вимагають пояснень.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.