У Молдові відбулися вибори президента та конституційний референдум про європейське майбутнє країни. Різниця між підтримкою та непідтримкою приєднання Республіки Молдова до ЄС незначна, але на користь тих, хто висловився проти. Тим часом у низці ЗМІ напередодні виборів та референдуму з'являлася інформація, що Москва намагається всіма способами не допустити зближення Кишинева та Брюсселя. Чи вдалося Кремлю досягти свого? Які висновки має зробити з того, що відбулося Україна? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
Вибори у Молдові
Навіть тотальна заборона проросійських рухів не дасть 100%-го результату
Політолог, кандидат політичних наук Денис Гороховський так прокоментував ситуацію:
"Молдова для Росії є стратегічною ціллю не лише з погляду геополітики (Придністров'я, додатковий кордон з ЄС тощо), а й пропагандистськи. Коли в країні, яка заявляє про прагнення долучитися до європейської "родини" більшість обирає проросійський шлях – це привід для російської влади доводити колективному Заходу, що населення пострадянських країн націлене на Росію, а не на ЄС. І це буде використано як аргумент в українському кейсі".
При цьому, наголосив експерт, Росія вкладає величезні кошти в розвиток проросійських рухів в інших країнах і Молдова є гарним прикладом ефективності таких дій. Проросійські політики мають доволі суттєву підтримку серед населення. Також вони, завдяки кремлівським грошам можуть дозволити собі буквально скуповувати електорат. Лише напередодні президент Молдови Майя Санду розповіла про спробу купити на цих виборах 300 тисяч голосів, тобто майже 10% всього населення країни.
"З подібним неможливо ефективно боротися демократичними інструментами. Замість заборонених партій створюються нові, схожа модель працює і безпосередньо з політиками та лідерами думок, які знаходяться на зарплатні у РФ. Навіть тотальна заборона проросійських рухів не дасть 100%-го результату, адже проросійським політикам не обов'язково публічно прославляти любов до Росії. Достатньо вести антиєвропейську пропаганду, акцентуючи електоральну увагу, наприклад, на націоналізмі та місцевих традиціях", – підсумував Денис Гороховський.
Поляризація суспільства в Молдові є типовою
Політолог, партнер міжнародного комунікаційного агентства Good Politics Максим Джигун відразу зауважив, що перше на що треба звернути увагу – це те, що референдум проводився разом із президентськими виборами, що було використано Майєю Санду для того, аби мобілізувати виборців, особливо тих, які бачать свою країну членом Європейського Союзу.
"Тому тут зробили все правильно. І це, я думаю, вплинуло також на кількість людей, які прийшли на виборчі дільниці. Що стосується результатів референдуму, то, як на мене, вони не відображають реальної ситуації в країні. Тому що, все ж таки, вплив росіян тут виявився колосальним. Молдова, на жаль, немає тієї спроможності для протидії російському впливу, як, наприклад Україна. Немає достатньо спроможності для заборони проросійських партій і подібних речей, що, власне, вплинуло на те, хто прийшов на виборчі дільниці і що сказав", – зазначив експерт.
За його словами, інший момент – це те, що частина жителів Молдови не до кінця розуміють переваги від членства їх країни у Європейському Союзі. Не розуміють, що інакше вони опиняться в лоні російської федерації і ці всі моменти відобразилися на результатах цього опитування.
"Тому сказати, що Кремль тут якось красномовно переміг точно не можна. Адже поляризація суспільства в Молдові є типовою. Вона спостерігається ще з 80-х років. Залишилася частина тих людей, які ще тоді вважали, що взагалі Молдова – це частина Румунії. Їх можна назвати уніоністами. Була й інша частина, яка вважала, що Молдова – це незалежна країна, зі своєю мовою, подібними речами, але які при цьому мали іноді навіть антиєвропейські настрої. Їх також було багато. Приблизно половина суспільства в Молдові відносила себе до них. Тому це взагалі типова історія для Молдови висловлюватись досить полярно з приводу до ключових питань", – говорить Максим Джигун.
Що стосується впливу Кремля, то політолог погоджується з тим, що якби Кремль не задіював свої сітки, якби проросійські діячі не проводили марші, не влаштовували інформаційні кампанії, якби місцеві мешканці не дивились російське телебачення, результати референдуму були б зовсім інакшими і точно кращими для країни.
"Тому наша держава тут має зробити висновки, які ми, насправді, вже робили задовго до 2022-го року, що потрібно обмежувати вплив наших ворогів на внутрішню політику, потрібно не допускати розбрату. Особливо не допускати його в питаннях національної безпеки, які є засадничими для того, аби держава взагалі продовжувала існувати. Тому Україні не потрібен референдум для того аби вступати до Євросоюзу чи до Північноатлантичного альянсу. В нас ці речі вже прописані в Конституції. Сьогодні понад там 70-80% наших співвітчизників підтримують такий рух", – заначив Максим Джигун.
Він додає, що потрібно для себе визнати, як загальний факт те, що Росія хоче не допустити успіху Молдови, не допустити успіху України і не випустити їх від себе. Тому Москва продовжуватиме чинити опір навіть після завершення російсько-української війни і навіть після крапки в історії з придністровським анклавом і відновлення територіальної цілісності Молдови.
Читайте також на порталі "Коментарі" — вибори у Молдові: у чому ЄС звинуватив Путіна.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.