Україна чекала більшого: чому Туреччина та Азербайджан відмовилися відкрито виступити проти РФ

Україна продовжує героїчно давати бій російським окупаційним військам. Весь цивілізований світ заявив про підтримку у цій війні України. Що можна сказати про дії Туреччини після початку російського вторгнення в Україну? Які дії стали для нас приємною несподіванкою, а які – навпаки? Чи є ймовірність, що Азербайджан за підтримки Туреччини спробує зараз "вирішити" питання Нагірного Карабаху? На ці питання виданню "Коментарі" відповів Микола Замікула – експерт Національного інституту стратегічних досліджень Близького Сходу.

Азербайджан та Туреччина. Фото: з відкритих джерел

Демонстративна конфронтація з РФ вважається невигідною Туреччині

Дії Анкари в умовах ескалації російської агресії проти України не стали сюрпризом. Насамперед, вони продиктовані власне національними інтересами Туреччини та відповідають традиційним підходам турецької дипломатії до вирішення регіональних питань.

Протягом усіх 8 років російської агресії турецька влада висловлювала підтримку територіальної цілісності та суверенітету нашої держави – однак не приєдналася до антиросійських санкцій і не пішла на загострення відносин із Москвою. Як не крути, демонстративна конфронтація з РФ вважається невигідною Туреччині. Наразі Анкара ще раз підтвердила свою позицію щодо цього питання. І це було прогнозовано.

Звичайно, нам хотілося б, щоб Туреччина зайняла жорсткішу позицію. І насамперед – щодо Чорноморських поливів. Однак варто нагадати, що в цьому питанні Анкара чітко керується положеннями Конвенції Монтре, яка для турецької дипломатії залишається своєрідною "священною коровою" чорноморської політики. Тож не дивно, що Туреччина зараз діє з огляду на цей документ. Оголошене обмеження на прохід протоками для військових кораблів особливо не заважає російській агресії, тому що не забороняє повернення в акваторію Чорного моря кораблів, приписаних до Чорноморського флоту РФ. А сили з інших регіонів, які можуть бути використані проти України, агресор наперед перекинув на Чорне море.

Водночас незмінною залишається позиція Анкари щодо підтримки територіальної цілісності України. Поставлене в Україну озброєння турецького виробництва активно використовується проти агресора. Збір гуманітарної допомоги для України у Туреччині демонструє солідарність турецького суспільства з нашою державою.

Баку вимушено приймає вплив РФ на Кавказі – і тому також не готовий йти на відкриту конфронтацію з РФ

Говорячи про неприємні сюрпризи, які принесли новини останніх днів, можна згадати підписання азербайджано-російської декларації про союзницьку взаємодію – наступного дня після того, як Москва визнала "незалежність" ОРДЛО. Проте ця подія насправді не має особливого впливу на відносини України та Азербайджану. Баку вимушено приймає вплив РФ на Кавказі – і тому також не готовий йти на відкриту конфронтацію з РФ. Сама декларація не приносить нічого нового – просто характеризує вже існуючий рівень азербайджано-російських відносин. Час її підписання свідчить про те, що таким чином РФ провела операцію власне проти Азербайджану – держави, яка пишалася своїм нейтралітетом в умовах протистояння проросійських та проєвропейських сил на теренах колишнього СРСР. Змусивши Баку підписати документ, що давно був підготовлений, саме тоді, коли Москва демонстративно поставила себе проти всього цивілізованого світу, Кремль завдає удару по іміджу Азербайджану. І мені здається, що азербайджанська влада це розуміє – і не забуде.

Однозначно це розуміє азербайджанське суспільство, яке виявляє солідарність з Україною. Багатотисячні мітинги на підтримку нашої держави перед українським посольством у Баку є яскравим свідченням такої позиції. Як і гуманітарна допомога, так і готовність SOCAR безкоштовно забезпечувати паливом український санітарний транспорт та техніку ДСНС.

Щодо Карабаху – Азербайджан не намагатиметься використати ситуацію для реалізації якогось силового сценарію в регіоні. Зрештою, це означало б зіткнення з російськими військами, розміщеними там (а це явно не входить до планів Баку). Азербайджан швидше робить ставку на те, щоб дипломатичними засобами забезпечити позитивну для себе позицію РФ у регіоні – так, щоб Москва надалі чинила тиск на Єреван, змушуючи його до мирного договору. Наскільки ця стратегія буде успішною – питання є відкритим. Можливо, ослаблення РФ внаслідок санкцій та міжнародної ізоляції спростить для Азербайджану роботу з Росією на дипломатичній платформі. Хоча не слід забувати, що Москва й надалі розглядатиме вірмено-азербайджанський конфлікт як актив для тиску як на Єреван, так і на Баку. І навряд чи так просто відмовиться від такого інструменту.

Читайте також на порталі "Коментарі" — президент США Джо Байден розповів, у чому головний прорахунок Путіна із вторгненням в Україну.