Їх об’єднала «Inwazja»: ексклюзивні подробиці творчої колаборації Польщі та України

Після повномасштабного російського вторгнення Україна опинилася на перехресті нового життя, ще більш вільного, ще більш незалежного, ще більш незламного. Не дивлячись на європейські горизонти та перспективи, які відкриються для України після перемоги, зараз, на превеликий жаль є реальність, яку не змінить ніщо — провідні українські підприємства та будинки мирного населення продовжують кровоточити від ворожих бомбардувань, військові гинуть від куль, цивільні – від уламків російських градів.

Сцена зі спектаклю "Вторгнення", з відкритих джерел

Дружні Україні держави роблять усе можливе, аби забезпечити наше військо зброєю, забирають до власних домівок біженців, збирають гроші на гуманітарну допомогу для підтримки внутрішньо-переміщених осіб, що втратили житло.  На тлі заклятої війни з’явилося дуже багато різноманітних тандемів, не тільки політичних, але й творчих. За 10 місяців війни українську культуру пізнав увесь світ – вітчизняні співаки, актори, танцюристи та коміки вже встигли провести сотні благодійних виступів за кордоном, збираючи гроші на благодійні справи та розповідаючи світу про жахіття російського вторгнення. Найчастіше наших селебріті можна побачити у компанії польських колег – громадян країни, які стали для нашої держави не просто друзями, а справжніми братами. Черговий прояв співпраці України та Польщі, яка прийняла до себе більше 8 мільйонів біженців, стався нещодавно у місті Бєлосток, там на початку місяця відбулася прем’єра вистави "Inwazja" ("Вторгнення"), яка оповідає про жахіття на наслідки російського терору в Україні.

Про історію створення вистави "Вторгнення" можна написати окрему книгу: спеціально написана п’єса, інтернаціональний акторський склад, мовникові барєри та багато іншого – того, що дійсно вражає своєю справжністю і відвертістю.

"Під час репетиції сильно плакала, польські колеги не знали, як реагувати", — Олеся Жураківська

Розмовляючи з виконавицею однієї з головних ролей – Заслуженою артисткою України Олесею Жураківською, стало відомо, що в список відібраних акторів для цієї вистави вона потрапила випадково, за що дуже вдячна долі. Крім неї представляти Україну відправилася Анастасія Євтушенко та Христя Люба.

"Якось розмовляючи по телефону з відомою українською режисеркою Тамарою Труновою, вона сказала, що невдовзі поїде до Польщі ставити виставу. Я трохи послухала про цей проект і сказала, що мені було б дуже цікаво взяти в ньому участь. Тамара миттєво відреагувала, сказавши, як хочеш, то місце знайдем. Таким ось чином я й потрапила до групи відібраних артистів", — каже пані Олеся.

Через деякий час команда українських акторів поїхала до польського міста Бєлосток, де, власне кажучи, нещодавно і відбулася прем’єра "Вторгнення".

"Це була наша перша репетиція, на ній ми вперше прочитали сценарій, який, до речі, був спеціально для нас написаний. Час від часу я просто зривала репетицію, були моменти, коли я починала плакати. Мої польські колеги-акторки Беата і Моніка дивилися на це і трохи губилися, бо не знали як реагувати, як допомоги", — додає Заслужена артистка.

"Війна заходить до будинку поляків разом з українськими біженцями"

Під час інтерв’ю пані Олеся часто згадувала про Маліну Пшеслугу, яка в короткий термін написала надчуттєву п’єсу, спеціально для вистави "Вторгнення".

"Це неймовірно чуттєва п’єса. Маліна передала нею своє бачення того, що відбувається, вона провела аналіз емоційного стану людей, до будинку яких заходить війна разом з українськими біженцями. Маліна перенесла на папір непідкупні почуття, відвертість поляків, те, як впливає на них війна. Це вийшла по-справжньому крута та не компліментарна п’єса. Як нещодавно говорила наша режисерка, виставу "Вторгнення" заслужено можна буде назвати класикою воєнного часу", — розповідає виконавиця головної ролі культового серіалу "Мама".

"Фантастично було зустрілися на сцені с професіоналами, талановитими та сильними жінками", — Моніка Заборська

Видання "Коментарі" вирішило розпитати про інтернаціональну виставу не тільки вітчизняних її творців, але й іноземних. Прокоментувати участь у польсько-українському проекті погодилася Моніка Заборська — акторка театру імені Александра Венґєрка. Пані Моніка каже, що зустрітися з українськими акторами на одній сцені для неї було великим задоволенням.

"Я дуже рада була попрацювати з талановитими та сильними жінками на одній сцені, я багато чому навчилася в них. Режисер, як і частина моїх колег по виставі – українці, на початку мені було важко розуміти їх мову, але згодом я раптово почала розпізнавати якісь слова, розуміти, що від мене хочуть. Це є найяскравішим доказом того, що найголовніше – це не знання мови, а готовність до спілкування та відкритість", — говорить пані Моніка, додаючи, що її дуже надихнула зустріч з українськими акторками.

"Це вистава не тільки про жертв війни, але і про людей, які їм допомагають", — Беата Хичевська

В процесі написання матеріалу вдалося вийти на зв'язок з іще одною польською зіркою театру і кіно, якій дісталася одна з провідних ролей у виставі – Беатою Хичевською, штатною акторкою театру імені Александра Венґєрка.

Пані Беата розповідає, що ідея створити спільну виставу з українцями давно висіла у повітрі, на цю ініціативу вже давно були виділені гроші, але всі плани зруйнувала кривава війна. Через це було вирішено відтермінувати всі репетиції та саму прем’єру безпосередньо, але вже тоді всі знали, головною темою вистави стане війна.

"Польща межує з Україною, саме тому з самого початку російського вторгнення всі проблеми наших сусідів торкнулися і нас. І мова йде не тільки про якісь загальні питання – загрозу безпеці, енергетиці чи економіці, мова йде і про українців, доля яких була зруйнована російськими бомбами. Всі вони почали тікати від війни, ми – поляки, гостинно прийняли усіх, знаю, як мої співвітчизники кидали усі справи та роботу й їхали на український кордон, щоб забрати до своїх домівок біженців. Маліна Пшеслуга це чудово вловила – вона втілила всі ті переживання та емоції у своїй геніальній п’єсі", — каже пані Беата.

Акторка наголосила, що вистава "Вторгнення" розповідає собою не тільки про стосунки між польськими та українськими жінками, але й про жертв війни, що втекли до Польщі, про людей, які їм допомагають.

"Тема вистави звісно ж несе в собі і розповідь про саму війну, її жорстокість і безпринципність. Війна – це хвороба, це отрута, краплини якої буде досить, аби вона поширилася світом, і байдуже кордони, байдуже люди, бо їй все одно кого вбивати, війні все одно, де сіяти лихо", — додає акторка театру імені Александра Венґєрка.

"До нас приїхали справжні жертви цієї страшної війни"

На завершення розмови пані Беата поділилася своїми враженнями від спілкування та роботи з українськими акторками.

"Коли до нас приїхали колеги з Києва, вони розповіли нам про свої переживання, пов’язані з війною. Коли вони читали сценарій, то плакали, а ми разом з ними. Якось Олеся Жураківська мені сказала, що війна викликає у людини тільки найгірші емоції. Я думаю, що це правда. Ці емоції супроводжували українських акторок від самого початку і до кінця, і ми з Монікою (Моніка Заборська, — ред.) це зафіксували для себе. Правду кажучи, з нами відбувалося щось подібне, те, що описувала п’єса – ширилося зло війни. Не дивлячись на всі труднощі, ми дуже зблизилися с дівчатами, змогли порозумітися та знайти спільну мову. Робота над виставою "Вторгнення" стала для мене надзвичайною, вона об’єднала всіх нас унікальним чином, ці відчуття не передати", — підкреслила акторка.

Тут хіба лишається згадати про всім відомий вислів "Друзі пізнаються в біді". Ці слова оживають в контексті польсько-української співпраці, адже за останні 10 місяців заклятої війни саме Польща стала для України безвідмовним партнером, другом, помічником, колегою та сестрою. Отож давайте вірити, що наступна колаборація героїнь цього матеріалу буде присвячена не війні та болю, а перемозі, веселощам та коханню.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що в Польщі почали відкриватися центри допомоги для українських біженців.