Україна увійшла до п'ятірки антирейтингу у світі: про що йдеться

У всьому світі народжуваність знизилася з 5 народжень на жінку в середньому у 1950 році до 2,3 народжень на жінку у 2021 році. Через скорочення народжуваності дітей виникли побоювання, що невдовзі людей може стати "надто мало" для підтримки економіки.

Фото: колаж порталу "Коментарі"

На цьому графіку перераховані країни з найнижчими показниками народжуваності на 2024 рік на основі даних, зібраних Statista. Усі цифри є оціночними.

Розуміння коефіцієнта фертильності

Коефіцієнт фертильності відноситься до середньої кількості дітей, народжених жінкою дітородного віку в цій країні. Зазвичай жінки віком від 15 до 45 років вважаються такими, що перебувають у дітородному віці.

Коефіцієнт народжуваності в 2,1 дитини на жінку, відомий як "коефіцієнт відтворення", підтримує популяцію стабільної за рахунок заміщення обох батьків та обліку дитячої смертності – за умови відсутності міграції та стабільних показників смертності.

Коефіцієнт народжуваності на Тайвані оцінюється в 1,11 дитини на жінку, що є найнижчим показником у світі.

Україна знаходиться на 4-му місці серед країн із найнижчим коефіцієнтом народжуваності, маючи цифру – 1,2 дитини на жінку.

Рейтинг очолює Європа з вісьмома країнами, за нею слідує Азія з шістьма країнами, Північна Америка з п'ятьма країнами та Африка з однією країною.

Європа також є єдиним регіоном у світі, де очікується загальне скорочення чисельності населення у найближчій перспективі (між 2022 та 2050 роками), при цьому прогнозується зниження на 7%.

Навпаки, очікується, що чисельність населення інших регіонах, включаючи Центральну, Південну і Південно-Східну Азію, Латинську Америку і Карибський басейн, і навіть Північну Америку, продовжить зростати, але досягне піку чисельності до 2100 року.

Проте країни з низьким рівнем народжуваності вжили заходів щодо пом'якшення можливих наслідків для своєї економіки.

Наприклад, Південна Корея почала дозволяти сім'ям наймати іноземних нянь, щоб стимулювати вищий рівень народжуваності.

Тим часом Японія щорічно виділяє до 3,6 трлн ієн (22,3 млрд. доларів США), намагаючись переламати цю тенденцію.