Скандал у дитячому театрі на Липках: чому працівники закладу виступили проти нового керівника (ФОТО)

“Через годину після того, як оголосили результати голосування, ми не розходилися, ми чекали поки  вийде В’ячеслав В’ячеславович Шило, який був оголошений переможцем. І за годину, може більше, ми дочекалися. Він вийшов разом з Баріновою, директором департаменту. Вони, посміхаючись, сіли в машину разом та поїхали", -  каже Лілія Муравська  завідувачка трупи театрально- видовищного закладу культури “Київський академічний театр юного глядача на. Липках

"Колектив чекав цього рішення і ми були впевнені, що ми виграємо. Авторитет нашого художнього керівника, директора Віктора Сергійовича Гирича настільки відомий усім. Не просто так на словах: його роботи, його вистави, той великий колектив, в якому він працював, думка глядачів. І, взагалі, наші вистави йдуть з аншлагами. Коли ми дізналися, що виграв Слава Шило, якого колектив не знає. Зустрічі не було, можливо, він дійсно хороший, можливо геніальний, але ми його не знаємо.  Так само як не знає він нас, бо він не був на жодній виставі у нашому театрі. В колективі театру працює 170 людей. Тепер доля цих людей невідома, ми не знаємо, що робити. Судний день став траурним днем. Ми зрозуміли, що рішення про обрання Шило було давно відомо, упереджене. Ніхто не привітався з колективом, який стояв і чекав на зустріч. Театр не буде ковтати цю пігулку. Ми будемо звертатися до юристів, до суду, до президента. Ми — за чесні вибори, ми хочемо, щоб  все було згідно з чинним законодавством – чесно і прозоро", — каже заступник директора Київського академічного театру на Липках  Олександр Криловецький.

"У  В’ячеслава Шило немає жодної дитячої вистави, він ніколи не працював з дитячою аудиторією. А людина, яка давно працює, пережила той важкий карантин. І театр вижив в карантин, тобто, людина зробила неможливе для збереження цього театру. Це було не враховано. ", — зав сектором театру Ольга Рудковська.

"Мені здається, що зараз дуже задіто самолюбство колективу. Бо до нас ніхто не прислухався, ніхто нас не почув. Ніхто не порахувався з нашою думкою. Це, мабуть, і є проблемою таких конкурсів. Бо є запитання, чи потрібно в принципі у творчості така форма. Коли формується політика театру, репертуар. Це створюється роками, десятиліттям. І коли сьогодні ламається те, що довго будувалося. То не відомо, чи створиться щось нове на цій базі", — каже режисер Артур Артіменьєв.