Рубрики
МЕНЮ
Ольга Чародий
ПрАТ "Одеський припортовий завод" (державне підприємство хімічної галузі, що спеціалізується на виробництві аміаку, карбаміду, рідкого азоту, діоксиду вуглецю і рідкого кисню, а також займається перевалкою хімпродукції на морський транспорт) після кількох спроб відновити його діяльність закривається. Підприємство вже знаходиться в процесі зупинки, а однією з причин цього стала захмарна ціна на природний газ.
Одеський припортовий завод - фото з відкритих джерел
Чому склалася така ситуація — і навколо ОПЗ, і зі світовими цінами на газ? Як можуть події розвиватися далі? На ці питання намагалися відповісти експерти для видання "Коментарі-Україна".
Експерт економічних програм Українського інституту майбутнього Данило Монін акцентує, що проблеми відчуває не тільки ОПЗ.
"У Великобританії теж зупинили роботи кілька заводів з виробництва добрив, — зазначає він. — Ніхто не буде купувати такі дорогі добрива. Тому економічно простіше закритися, ніж продавати свою продукцію в збиток. З урахуванням того, що хімічні заводи є великими споживачами газу, відповідно, попит на нього почне падати — і ціна на нього теж".
За словами Данила Моніна, якщо дивитися по нафтовому еквіваленті, то ціна на газ повинна бути на рівні 300 доларів за 1000 кубів при нафті 70 доларів за барель.
"Тому ціна 800-1000 доларів за тисячу кубів є неадекватною — і різко буде знижувати споживання газу. Думаю, заводи відкриються, коли ціна на газ знову впаде", — прогнозує експерт.
Гендиректор ТОВ "Нафтогазбудінформатика", голова експертної ради з питань газової промисловості та ринку природного газу Леонід Уніговський також зазначає, що ціна на газ у світі зараз — захмарна. Низка виробництв вже зупинилася через це у Європі. І ще може зупинитися.
За словами Леоніда Уніговського, рекордна ціна на газ (на європейському хабі його пропонували недавно по 1000 доларів за тисячу кубометрів) встановилася через низку причин.
"Одна з причин — пандемія. В результаті локдаунів темпи розвитку газових родовищ, видобутку, інвестицій у галузь — знизилися. Наростити відразу це все досить складно. Видобуток вуглеводнів — досить інерційний процес, — пояснює експерт. — Також причина — це те, що після локдаунів зараз майже скрізь почалося зростання виробництва. Найбільший — в Азії. Внаслідок цього спостерігається різке збільшення там споживання газу. І значно вище попит. І ціна значно вища, ніж та, яку "може дозволити собі" Європа. Тому значні обсяги зрідженого газу йдуть в Азію. У тому числі це стосується північноамериканського газу — близько 50% всього експорту".
Ще один момент — у Європі газові сховища заповнені всього приблизно на 70%. Це не критично, але викликає певні побоювання напередодні нового опалювального сезону.
Керівник Центру суспільно-інформаційних технологій "Форум" політичний експерт Валерій Димов впевнений: важко, коли йдеться про газ, відокремлювати економіку від політики. Тим більше коли підприємство знаходиться в держвласності. А значить — постійно під впливом політично процесів, як і інші поки що прибуткові ДП.
За його словами, за допомогою так званої давальницькою схемою вбивали та приватизували українську промисловість.
ОПЗ, продовжує він, залишався куркою, яку ніхто не ріже, поки вона несе золоті яйця. А коли перестає їх нести (як в нинішній ситуації) — керівництво підприємства мило руки. Мовляв, я не власник, мені воно не потрібно, що хочете з ним, те і робіть.
"Промислові та політичні клани доводять ОПЗ до ручки. За словами нинішнього керівництва, завод ніколи не був в такому жалюгідному стані, як зараз. Попри гарні слова президента Зеленського, сказані ним влітку 2020 го про те, що підприємство знаходиться в чудовому стані. Як воно може знаходиться в прекрасному стані, якщо в нього ніхто не вкладав? І немає нічого дивного з тим, що відбувається з ОПЗ і з такого роду залишками стратегічних підприємств в Україні, що знаходяться в подібному стані. Думаю, що навіть в словах менеджменту заводу теж є політична складова. Коли ми говоримо про приватизацію в такого роду умовах, коли завод у такому стані й така ціна на сировину дуже дорога, а продукція не знаходить збуту, ми не отримаємо того економічного ефекту, який би задовольняв держава як власника ОПЗ. Свідомо його доводили до такого стану, щоб приватизувати в сприятливій для себе і несприятливої для держави, її громадян, ситуації", — вважає Валерій Димов.
Нагадаємо, кілька років тому Одеський припортовий завод почав запуск виробництва аміаку і карбаміду. Про це на своїй сторінці в Фейсбуці написав перший заступник директора ОПЗ Микола Щуриков.
Новини