Рубрики
МЕНЮ
Маламура Сергій
У країнах Євросоюзу зростає кількість українських біженців. За місяць число українців зі статусом тимчасового захисту зросло більш ніж на 30 тисяч.

Українські біженці в Європі. Фото: з відкритих джерел
При цьому частка чоловіків серед біженців продовжує збільшуватися. Про це свідчать дані Євростату.
Станом на 30 листопада 2025 року в ЄС було зареєстровано 4,33 мільйона громадян України, які виїхали після початку повномасштабного вторгнення та отримали тимчасовий захист. У порівнянні з кінцем жовтня ця кількість зросла на 30 615 осіб.
Найбільше українців прийняли три країни:
Німеччина — 1 241 000 осіб (28,7% від загальної кількості в ЄС),
Польща — 968 750 осіб (22,4%),
Чехія — 392 670 осіб (9,1%).
Із 26 держав ЄС зростання кількості біженців зафіксували у 21 країні. Найпомітніше збільшення в абсолютних цифрах відбулося в Німеччині (+11 040), Польщі (+3 745) та Іспанії (+2 810). Водночас скорочення кількості українців зафіксували, зокрема, у Франції (-870) та Литві (-575).
Найвищу концентрацію осіб із тимчасовим захистом у перерахунку на тисячу жителів мають:
Чехія — 36,0,
Польща — 26,5,
Словаччина — 25,7.
Для порівняння, середній показник по ЄС становить 9,6 на тисячу населення.
Протягом листопада в Євросоюзі було ухвалено 53 735 нових рішень про надання тимчасового захисту українцям. Це на 32,5% менше, ніж у вересні, і на 27,8% менше, ніж у жовтні. В Євростаті пояснюють зниження стабілізацією ситуації після рішення уряду України наприкінці серпня дозволити чоловікам віком 18–22 років виїзд за кордон без обмежень.
На кінець листопада 2025 року громадяни України становили понад 98,4% усіх осіб, які мають статус тимчасового захисту в ЄС. У структурі біженців:
дорослі жінки — 43,6%,
діти та підлітки — 30,7%,
дорослі чоловіки — 25,7%, тобто трохи більше чверті від загальної кількості.
Як повідомляв портал "Коментарі", канцлер Німеччини Фрідріх Мерц нещодавно виступив із жорсткою заявою щодо рівня зайнятості українських біженців у країні. За його словами, усі українці, які мають можливість працювати, повинні це робити, а не покладатися на державну допомогу від Німеччини.