Шотландія починає економити: як це позначиться на українських біженцях

Уряд Шотландії оголосив про плани скоротити витрати, що дуже вплине на фінансування охорони здоров'я, соціальних служб та благодійних організацій. Серед змін — українські біженці, які тепер платитимуть за обіди по 3 фунти стерлінгів замість того, щоб отримувати їх безкоштовно.

Шотландія урізає бюджет: чим це обернеться для українських біженців

Міністр фінансів Шона Робісон пояснила, що найбільші скорочення стосуватимуться охорони здоров'я та соціального забезпечення. Бюджет цих служб зменшать на 115,8 мільйонів фунтів стерлінгів. З них майже 19 мільйонів віднімуть із програм з підтримки психічного здоров'я, а соціальні служби для дорослих втратять 13,6 мільйона фунтів.

Крім того, буде скорочено витрати на оптометрію, програми боротьби з Covid-19, навчання у сфері освіти та цифровізацію. Майже 8 мільйонів фунтів стерлінгів уріжуть із бюджетів, що виділяються благодійним організаціям та місцевим громадам, а 6 мільйонів фунтів приберуть із підтримки студентів вузів.

Також зменшать витрати на маркетинг уряду, включаючи туризм та екологічні ініціативи. 24 мільйони фунтів стерлінгів скоротять із бюджету на поїздки, оскільки завершився пілотний проект зі зниження залізничних тарифів.

Шона Робісон зазначила, що такі заходи стали необхідними через несподівані витрати у розмірі 800 мільйонів фунтів стерлінгів. Серед причин вона назвала зростання зарплат у державному секторі, жорстку економію у Великій Британії, інфляцію, пандемію та війну в Україні.

Щоб заощадити ще більше, уряд також запроваджує заморожування найму та заборону на понаднормові роботи, що має принести економію в 60 мільйонів фунтів стерлінгів. Додаткові 160 мільйонів планують отримати рахунок зміни виплат на зимове паливо.

Незважаючи на всі ці заходи, щоб збалансувати бюджет цього року, все ще потрібно знайти 460 мільйонів фунтів стерлінгів. Загалом план економії уряду дозволить вивільнити 933 мільйони фунтів стерлінгів.

Не всі погоджуються з такими заходами. Шотландська фіскальна комісія вважає, що уряд сам спровокував кризу, запропонувавши зарплати вище за рівень інфляції та щедрішу соціальну допомогу.