Війна і вигорання: чому українці повертаються до офісів, але їх ментальне здоров’я знову падає

У перші роки повномасштабної війни, з 2022-го по 2023-й, українці масово перейшли на віддалену або гібридну роботу. Це був не лише спосіб адаптації до ракетних обстрілів, блекаутів та евакуацій, а й механізм самозбереження: люди могли працювати з укриттів, з інших міст чи навіть за кордоном, зберігаючи баланс між професійними обов’язками та особистим життям. За даними дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) від травня 2025 року, у той період понад 60% опитаних українців відзначали, що гнучкий графік допоміг їм уникнути повного емоційного виснаження.

Вигорання на роботі. Фото: comments.ua

Проте на початку 2025-го ситуація кардинально змінилася. Великі компанії в банківському секторі, роздрібній торгівлі та державному секторі почали активно повертати співробітників до офісів. Банки, такі як ПриватБанк і Ощадбанк, ввели обов’язкову присутність щонайменше 3 дні на тиждень, посилаючись на потребу в командній взаємодії та контролі продуктивності. У роздрібній торгівлі, наприклад, у мережах АТБ та Сільпо, офісний режим став нормою для адміністративного персоналу, а в державному секторі Міністерство цифрової трансформації України запустило пілотний проект повного повернення до робочих місць у Києві з червня 2025-го.

Цей зсув не випадковий: за даними аналітичного звіту Географічної інформаційної системи "Увекон" за квітень 2025 року, середня ціна оренди офісних приміщень в Україні зросла на 1–1,5% порівняно з груднем 2024-го, досягнувши 10,45 долара за квадратний метр на місяць. Бізнеси інвестують у відновлення офісної інфраструктури, обладнуючи їх генераторами та системами автономного живлення, щоб уникнути перебоїв з електроенергією.

Водночас повернення до офісів супроводжується новим сплеском емоційного вигорання. Дослідження Gradus Research "Очікування від роботодавців у ситуації тотального вигорання", проведене у травні 2025 року серед 1000 найманих працівників, показало, що 75% респондентів замислюються про звільнення через виснаження, а 40% зазначають перевантаження роботою як основну причину стресу. Ці дані підтверджуються звітом NV від листопада 2025 року: 33% компаній фіксують високий рівень вигорання серед співробітників, тоді як помірний – у 56%. Чому ж повернення до офісів, яке мало б зміцнити командний дух, натомість провокує кризу ментального здоров’я?

Повернення до офісів: від безпеки до стресу

Повернення до офісів у 2025 році – це не просто корпоративна примха, а реакція на економічні та операційні виклики. За даними дослідження Work.ua від травня 2025 року, лише 8% українців воліють повний офісний режим, тоді як 30% обирають гібридний формат, а 62% – повну віддалену роботу. Проте великі роботодавці ігнорують ці вподобання. У банківському секторі, наприклад, 74% компаній, за звітом NV, стикаються з дефіцитом кадрів, тому намагаються утримати персонал через посилений контроль, що проявляється в обов’язковій присутності. У роздрібній торгівлі мережі на кшталт АТБ та Фора повернули 70% адміністративного штату до офісів у Києві та Львові, аргументуючи це потребою в оперативному прийнятті рішень під час логістичних криз. Державний сектор, де працює понад 1,5 мільйона осіб, пішов ще далі: за даними Міністерства фінансів України, з січня 2025 року 87% держпідприємств запровадили гібридний режим з акцентом на офісні дні, що призвело до зростання витрат на транспорт і комунікацію на 15–20%.

Цей тренд має подвійний ефект. З одного боку, офіси стають "пунктами незламності": звіт Forbes.ua від грудня 2024 року, оновлений у 2025-му, фіксує, що в компаніях на кшталт Genesis та Київстар кількість співробітників в офісах зросла вдвічі після блекаутів, бо там є автономне живлення та Starlink. З іншого – шлях до офісу стає джерелом стресу. Уявіть: 2 години в заторах Києва чи Львова, де ризик обстрілів не зник, плюс витрати на паливо, які зросли на 25% за рік. Дослідження Gradus Research від червня 2025 року показує, що 46% працівників вважають,  що головне у роботі — це зарплата та баланс між особистим життям і кар’єрою. Але це не рятує їх від хронічної втоми: найбільше українці скаржаться на надмірне навантаження (42%) і відсутність стабільності в компанії (35%).

Економісти пояснюють це ширшим контекстом. За аналітикою NV, 96% компаній підвищили зарплати в 2025-му, але лише 28% добре адаптувалися до психологічних викликів команд. Решта – 53% – справляються частково, а 19% взагалі не встигають. Повернення до офісів посилює відчуття втрати автономії: віддалена робота дозволяла чергувати роботу з перервами на прогулянки чи сімейні справи, тоді як офісний графік фіксує 8–9 годин у замкненому просторі. У дослідженні Київського міжнародного інституту соціології 54% респондентів заявили, що готові терпіти війну "стільки, скільки потрібно", але лише за умови гнучкості.

Як офіс руйнує баланс між роботою та життям

Баланс між роботою та особистим життям – це не абстрактне поняття, а ключ до психологічної стійкості. У 2022–2023 роках віддалена робота врятувала багатьох: за даними Gradus Research, 73% українців змінили професію чи графік під час війни, і гнучкість допомогла 62% уникнути повного вигорання. Але в 2025-му офіси повертають старі проблеми: довгий шлях, відсутність пауз і тиск колективу. Дослідження Deloitte Ukraine та Gradus Research від вересня 2025 року фіксує, що 45% жінок і 38% загалом працівників відзначають вищий рівень стресу порівняно з 2024-м, а серед причин – саме офісний режим, який розмиває кордони: робота затягується на вечірні дзвінки, а вихідні – на "неформальне спілкування".

Цифри вражають. За звітом Work.ua від січня 2025 року, роботодавці, які вимагають офісної присутності, отримують у 5 разів менше відгуків на вакансії, ніж ті, хто пропонує гібрид. У секторі роздрібної торгівлі, де офіси в Києві переповнені, 40% співробітників скаржаться на перевантаження: середній робочий день триває 9,5 годин, включаючи обід і транспорт. У державному секторі ситуація гірша: опитування КМІС від червня 2025 року показує, що 20% держслужбовців готові терпіти лише пів року в такому режимі, бо баланс зруйновано – час на родину скоротився на 25%, а тривога зросла через щоденні поїздки.

Порівняємо формати роботи в таблиці: дані базуються на дослідженні Gradus Research та Work.ua за 2025 рік, де опитано 2000 працівників з банків, торгівлі та держсектору.

Ця таблиця ілюструє: офісний режим подвоює ризики, бо краде час і енергію. У банках, де 87% компаній запровадили програми ментального здоров’я, баланс все одно падає – співробітники витрачають 15–20% робочого часу на "офісні ритуали", як кава-брейки чи наради, які не підвищують продуктивність. У роздрібній торгівлі ситуація критичніша: мережі на кшталт АТБ фіксують 33% ротації кадрів через вигорання, бо офіси в містах з інфраструктурою не враховують реалій війни – затори та перевірки додають стресу.

Корпоративний добробут: чому йога і психологи не рятують

Корпоративні програми добробуту – це модний тренд 2025-го. За даними NV, 87% компаній запровадили ініціативи на кшталт йоги в офісі, безкоштовних консультацій психологів чи абонементів у спортзали. У ПриватБанку, наприклад, щотижневі сесії з психотерапевтами охоплюють 50% штату, а в Ощадбанку – корпоративні саби для відновлення. У роздрібній торгівлі Сільпо пропонує "ментальні паузи" – 15-хвилинні медитації під час зміни. Державний сектор не відстає: Міністерство цифрової трансформації запустило платформу для онлайн-консультацій, якою скористалися 30% співробітників з січня 2025-го.

Але чому це не працює? Дослідження Gradus Research від червня 2025 року показує: лише 28% компаній вважають, що програми ефективні, бо вони поверхневі. "Йога на роботі – це добре, але коли ти витрачаєш 2 години на дорогу і сидиш у переповненому офісі, 15 хвилин релаксу не компенсують стресу", – стверджують  у Gradus Research. У звіті Deloitte Ukraine від вересня 2025-го 38% жінок називають програми "індульгенцією" – вони не вирішують корінних проблем, як перевантаження чи відсутність гнучкості. У банках, де 53% компаній справляються з викликами лише частково, консультації психологів охоплюють 20–30% штату, але вигорання тримається на рівні 33%, бо програми не адаптовані до війни: вони ігнорують травми від обстрілів чи втрати близьких.

Економічний аспект драматичний. За даними American Journal of Preventive Medicine (AJPM) від квітня 2025 року, вигорання одного працівника коштує бізнесу щонайменше 4000 доларів на рік у США; в Україні, за оцінками Forbes.ua, – 2000–3000 гривень через втрату продуктивності. У роздрібній торгівлі програми на кшталт "психолог за рахунок компанії" коштують 2–3% бюджету на персонал, але ротація кадрів зросла на 25%, бо добробут не торкається балансу. У державному секторі, де 13% компаній не справляються з викликами, йога в Мінцифри не зменшує тривогу на 38%, зафіксовану в опитуваннях. Проблема в системі: програми фокусуються на симптомах, а не на причинах, як жорсткий офісний графік.

Ефективні стратегії: що справді допомагає українцям

То що ж працює? Дослідження Gradus Research від травня 2025 року виокремлює 5 типів вигорання, від "повільного темпу" до "тотального", і радить персоналізовані підходи. Головне – гнучкість: 46% працівників називають баланс пріоритетом поряд із зарплатою. У компаніях, які зберегли гібрид, як у IT-секторі (де лише 4,5% працюють повний офісний день, за DOU 2024–2025), вигорання на 25% нижче. Рекомендації: скоротити робочий день до 6–7 годин, як у пілотних проектах компанії "Миронівськмй хлібопродукт", де продуктивність зросла на 15%.

Друге – справжня підтримка. За даними Студії корпоративної психології 4ID від жовтня 2025 року, кількість консультацій з особистих криз зросла на 20%, бо бізнес інвестує в цілодобові гарячі лінії. "Ключ – у визнанні моральних дилем і часу на відновлення, а не в курсах стійкості", – зазначають психологи. У банках успішні програми – це оплачувані саби (до 10 днів на рік), які зменшили вигорання на 18%. У торгівлі – гнучкий графік для батьків, що знизило стрес на 32%.

Економісти прогнозують: до 2026-го гібрид стане нормою, бо дефіцит кадрів (74% компаній) змусить бізнес адаптуватися. Поки ж вигорання – це проблема, оскільки офіси не замінять емпатію.