Чи варто навчатися в українському вузі: фактори які впливають при виборі вищої освіти у 2024 році

Вибір університету та майбутньої спеціальності для багатьох абітурієнтів в Україні є не лише питанням перспективної кар'єри, а й важливим фінансовим рішенням. Тому у 2024 році вибір навчання в українських університетах став предметом детального аналізу з огляду на перспективи цієї інвестиції у майбутнє.

Чи варто обирати український університет

Вартість навчання

Одним із ключових аргументів, з чим стикаються студенти таких країн як США, Великобританія, Канада та ряду інших розвинутих західних країн – це вартість навчання у вузах, яке досить дороге. Наприклад, у  США значна частина студентів коледжів змушена брати кредити на навчання, які доводиться віддавати протягом багатьох років після закінчення вузу. В той час в Україні вартість навчання є більше плюсом чим мінусом, оскільки ціни на платному навчанні в середньостатистичному університеті доступні навіть для не зовсім заможних громадян.

Згідно дослідженню, проведеному на основі аналізу вартості навчання у п'яти найкращих університетах України (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, КПІ імені Ігоря Сікорського, Харківський національний університет імені В. Каразіна, Національний університет "Львівська політехніка" та Харківський політехнічний інститут) по п'яти найбільш популярних спеціальностях, та даних агрегаторів для пошуку роботи з середньою зарплатою за популярними спеціальностями, була розрахована окупність інвестицій в освіту.

Серед лідерів за вартістю освіти у 2024 році виділяється Київський національний університет ім. Тараса Шевченка за спеціальністю "Право", де навчання коштує 227,2 тис. грн. Також, навчання за спеціальністю "Комп’ютерні науки" в "Львівській політехніці" обійдеться в 176 тис. грн, що є найвищою вартістю серед аналогічних спеціальностей в інших вузах.

Так, якщо взяти за основу формулу: вартість навчання на бакалавра / середню зарплату = час окупності, то виходить, що навчання за спеціальністю "Право" в КНУ ім. Т. Шевченка окупиться за 12 місяців, а за спеціальностями "Комп’ютерні науки" та "Менеджмент" – за 7 місяців.

У КПІ навчання за спеціальностями "Право" та "Менеджмент" окупиться відповідно за 8 та 6 місяців.

В ХНУ ім. В. Каразіна та Львівській політехніці окупність навчання, зокрема за спеціальностями "Філологія" та "Менеджмент", становить від 5 до 9 місяців.

Таким чином, аналіз окупності навчання в українських університетах показує, що інвестиції в освіту за популярними спеціальностями можуть принести швидкий фінансовий результат, особливо у сфері IT та менеджменту. Водночас, вибір місця праці після закінчення навчання має значний вплив на швидкість окупності інвестицій у власну освіту.

Престижність вузу

Не останній аргумент при виборі вузу в Україні є його престижність. Якщо мова йде про платне навчання, а не про зачислення студентів після успішної здачі ЗНО, звичайно, як аргумент, може мати значення його вартість. Але як було зазначено вище, ціна одержання освіти не відрізняється разюче в українських університетах, оскільки навіть у найпрестижніших вузах вона не перевищує 10 середніх зарплат по Україні станом на липень 2024 року або 2,5 середньої зарплати за 1 навчальний рік.

З іншого боку, диплом Києво-Могилянської академії чи КНУ ім. Т. Шевченка ціниться набагато вище роботодавцями ніж диплом пересічного вузу, і відповідно, випускникам престижних вищих навчальних закладів буде надаватися перевага при прийомі на їх першу роботу.

Затребуваність спеціалістів

Ще один аргумент, які приводять скептики щодо навчання у вузах є затребуваність спеціалістів та безробіття. І тут важко не погодитися. В останній час українські вузи, наприклад, масово випускали юристів та економістів, яким дуже складно було знайти роботу безпосередньо по їх спеціальності.

Але тут потрібно виділити 2 аспекти, які упускаються при поверхневому аналізі проблеми.

По-перше, зараз на ринку праці існує гострий дефіцит деяких спеціалістів інженерної чи будівельної сфери; те ж саме можна констатувати і про галузь середньої освіти, де спостерігається нестача педагогів.

Тому, перед тим, як вибрати вуз та спеціальність, варто вивчити ринок, а головне проаналізувати, чи буде та чи інша спеціальність затребувана через 5-10 -15 років.

Наприклад, професія стоматолога навряд чи буде не потрібна через 20 років, оскільки люди завжди будуть потребувати їхніх послуг. В той час, робота бухгалтера все більше стає автоматизованою, і з часом може бути повністю замінена за допомогою штучного інтелекту.

По-друге, ринок праці достатньо гнучкий та постійно змінюється, а вимоги до молодих спеціалістів не надто високі, тому молода людина може спокійно знайти роботу не по своїй спеціальності, а влаштуватися на роботу, дотичну до тої сфери у якій вона здобувала освіту.

Що стосується міфу про те, що українським роботодавцям не важливий диплом, а головне — це навики та досвід роботи спеціалістів, то це не зовсім так. Проаналізувавши ряд вакансій на таких порталах пошуку роботи, як work.ua та robota.ua, ми прийшли до висновку, що більшість роботодавців у таких сферах як менеджмент, торгівля та освіта прямо вказують у вимогах до молодих спеціалістів обов’язкову наявність вищої освіти.

Робота за кордоном як фактор для здобуття вищої освіти в Україні

Ще один міф, який існував в середовищі українців протягом тривалого періоду – це те, що за кордоном український диплом про закінчення вузу не визнається, і тому, людям, які планують виїхати закордон на ПМЖ він ніяк не знадобиться.

Насправді, Україна вже давно стала членом найважливіших конвенцій про рівнозначність документів, які підтверджують кваліфікацію та вчені звання, відкривши нові можливості для своїх громадян. Це Гаазька конвенція та Лісабонська конвенція, остання з яких зібрала під своїми прапорами 44 країни Європи та інші держави, зокрема Австралію, Ізраїль, Казахстан, Канаду та США.

Лісабонська конвенція створила Європейську мережу центрів з академічного визнання (ENIC – NARIC Network), яка працює у 55 країнах. Ця мережа допомагає пришвидшувати процес визнання дипломів, що є ключовим для тих, хто бажає працювати або продовжувати навчання за кордоном.

Звичайно, процедура визнання дипломів для українських громадян може бути тривалою та вимагати збору великої кількості документів, особливо якщо йдеться про регульовані професії, такі як юристи, лікарі чи архітектори. Однак, для біженців, які втратили свої документи про освіту, Рада Європи створила Європейський паспорт кваліфікацій для біженців (EQPR), що відкриває перед ними можливості для оцінки кваліфікації та сприяє їхньому подальшому працевлаштуванню.

Отже, незважаючи на такі мінуси як витрата певної суми грошей та тривалість навчання, в цілому здобуття вищої освіти в Україні має безліч переваг, і тому в довгострокові перспективі воно обов’язково окупиться.