"Бірюзові" компанії як зміна для бюрократичних "бездушних машин"

Не секрет, що далеко не всіх працівників фірм та установ влаштовують існуючі моделі управління. Багато хто нарікає на той факт, що їм доводиться щодня ходити на роботу за жорстким графіком, слухати постійні накази та зауваження, при цьому отримувати дуже скромні гроші за свою працю та усвідомлювати повну відсутність перспективи.

"Бірюзові" компанії. Фото: Na chasi

У зв'язку з цим уже не перший рік ведеться пошук оптимальної структури управління організації, який зможе відійти від звичної адміністративно-командної системи та зробити так, щоб співробітники не лише приносили користь, а й працювали з насолодою, розвивалися.

Крім того, новатори стверджують, що багато компаній якраз і зупиняються у своєму розвитку саме через те, що керівництво одноосібно приймає рішення, не даючи можливості взяти участі у цьому ініціативним співробітникам.

Саме він запропонував присвоїти кольори організаціям, поставивши "бірюзові" на саму вершину.

Сьогодні ми поговоримо про "бірюзовий" тип управління та його перспективи із засновником компанії Performance Managment Сергієм Сарояном.

- Розкажіть, будь ласка, як з'явилися "бірюзові" організації та виникла ідея присвоїти кольори різним компаніям?

— Історія виникнення кольору така: у 1966 році доктор психології із США Клер Грейвз опублікував теорію спіральної динаміки. Відповідно до неї людина у своєму розвитку підіймається "сходами". Кожній сходинці Грейвз присвоїв колір.

У 2014 році Фредерік Лалу "розфарбував" за аналогією компанії, що мають схожі фінансові результати та темпи зростання. Визначили ті, у яких співробітникам дається більша свобода у прийнятті рішень, і назвали їх "бірюзовими", або компаніями майбутнього.

Також існують стадії розвитку компаній з такими кольорами: "червона", "бурштинова", "помаранчева", "зелена" та на вершині — "бірюзова".

- Які у "бірюзових" компаній є характерні ознаки, чим вони відрізняються від інших?

— У таких компаніях в обговоренні рішень, проблем проєктів беруть участь усі співробітники. Думка кожного цікава, і керівник не має авторитарної поведінки "я начальник — ти дурень".

Ідея у тому, що керівники цих компаній самі по собі — сильні особистості, які з легкістю оточують себе висококласними фахівцями та не бояться здаватися дурнішими за своїх співробітників у певних моментах.

Особливість полягає у тому, що фахівців таких компаній цінують і потребують їх, а не фахівці тримаються за роботу і є заручниками ситуацій, коли немає можливості змінити корпорацію.

- У багатьох людей, які чують про "бірюзову" компанію, виникають стереотипи: "панібратські відносини з начальством", "дисципліни немає", "анархія" тощо. А як насправді? Допоможіть розвіяти міфи.

— Проблема у тому, що виховання у таких людей "радянське", в рамках якого вони навіть подумати не можуть, як можна коректно вести трудову діяльність у доброзичливій атмосфері, де співробітникам подобається те, що вони роблять, колективу комфортно працювати, а компанія одержує чітку віддачу результату діяльності такого колективу.

Причина у тому, що є чіткі KPI (ключові показники ефективності – ред), і якщо ти їх не виконуєш – не отримуєш заробітної плати. Якщо ти агресивно поводишся у колективі, то оцінка співробітників виявить тебе як слабку ланку колективу, і тебе можуть попросити піти.

Зараз співробітники обирають собі екосистему, у якій розвиватимуться як особистості, займатимуться цікавими завданнями та отримуватимуть задоволення від процесу.

Якщо запитати співробітників сучасних корпорацій, за що вони люблять свою роботу, то ви отримаєте відповідь, що їм подобається корпоративна культура, серед яких свята та різні заходи, а також мерч (продукція з логотипами компанії). Ставлення "як до людини", без придушення та авторитарних вказівок згори — це само собою зрозумілі умови праці. Можливість виконувати роботу у комфортних умовах та впроваджувати особисті ініціативи – це драйв, який веде компанії до успіху.

Звісно, за таким стилем управління — майбутнє. Тут важливо наголосити, що робота проводиться з обов'язковими KPI. Тобто, існує дуже чіткий список завдань, і щомісяця він може бути новим, виконуючи які співробітник отримує весь узгоджений оклад та бонуси.

- Чи практикується в Україні "бірюзовий" тип управління та яким чином?

– Популярність "бірюзових" компаній в Україні ще невисока. Характеристики можна обговорювати лише серед сучасних проєктів, нових і молодих організацій, які були започатковані поколінням, якому зараз близько 40 років, не більше. Це тому, що такий клас творців уже має міжнародну освіту, або міжнародний досвід роботи, або консультанти з ведення бізнесу міжнародного рівня.

Причина цього натиску "міжнародний" у тому, що співробітники зараз обирають собі не просто роботу, щоб отримувати заробітну плату. Як це завжди було заведено в Україні, де співробітник — буквально раб, який має виконувати роботу, оскільки це потрібно насамперед йому.

- Так, це справді проблема, причому характерна не лише для України, а й для багатьох країн пострадянського простору… В ідеалі "бірюзове" управління – це відхід від звичайного номенклатурного типу керівництва. Але чи усім компаніям таке личить?

— Це підходить не всім, тому що масово зрілість мислення колективів не на тому рівні, щоб впроваджувати цей стиль у кожній організації.

Найімовірніше, що на якомусь етапі чи начальство знайде методи, чому можна не виплачувати KPI співробітнику. Або останні стануть менш якісно виконувати свої трудові обов'язки, навіть за умови, що вони недоотримуватимуть гроші. Це просто така ментальність.

В Україні впроваджується "бірюза" лише у тих компаніях, які мають міжнародну спрямованість. Тобто, перебувають у тому середовищі, де співробітники запросто перейдуть у комфортніші умови, якщо тут їх щось перестане влаштовувати.

- Нові приватні фірми, побудовані за європейським типом, можливо, і сприймуть цю ідею. Але чи реально "бірюзу" запровадити, наприклад, у державних установах?

— Впровадити таку практику у державних установах зараз неможливо, тому що у нас високий рівень найму "за знайомством", а не за професійними якостями людей. Цінність співробітників невисока та прийняти той факт, що тебе можуть звільнити, це буквально означає ганьбу для кожної людини.

Перейти працювати в інший колектив – це надзавдання для середньостатистичного співробітника держкорпорації. У нас не прийнято "міняти роботу", а у міжнародних компаніях – це нормальна практика, оскільки людина на одному місці "застоюється".

- Відомо, що права та обов'язки співробітників закріплені у компаніях юридично. Людина влаштовується працювати, підписує певні документи, часто укладає договори. Є КЗпП, є інші нормативні акти, а на багатьох фірмах ще й безліч інструкцій, правил. Чи прописуються якось на папері "бірюзові" принципи?

— Ні, "бірюзові" принципи юридично не прописуються під час оформлення на роботу. Але є корпоративна культура, з якою тебе знайомлять на початку і за правилами якої ти у цій організації живеш.

Щоб зрозуміти, що таке "бірюзова" організація, варто подивитися в інтернеті, як працюють співробітники компаній у Кремнієвій долині. У тій же Apple, Facebook (Meta), Microsoft і т.д.

Як приклад можна почитати про діяльність Axon Partners, MindBox чи UPTech, який є у Києві. Умови роботи є максимально демократичними: і співробітник цінується за свої якості, і робота з'являється під працівника, а не навпаки. Завдяки таким умовам роботи й реалізуються різні технологічні новинки, а світ прогресує.

Раніше портал "Коментарі" повідомляв про індекс вартості життя: так дорого чи дешево бути українцем?