Як влада видаватиме компенсації за зруйноване росіянами житло

Станом на зараз, політика влади щодо питань відновлення житлового фонду виглядає як багатомільярдний корупційний бізнес, а не як використання державних інститутів на користь громадян.

Що таке компенсація за втрачене під час війни з Росією житло

Масштаби проблеми зруйнованого житла

За даними уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубинця, станом на 27.01.2023 року в Україні внаслідок російської агресії було зруйновано 140 тисяч будинків, з них 18 тисяч багатоповерхівок.

Влада уникає більш детальних пояснень – скільки будинків зруйновано до 24.02.2022, скільки зруйновано в цілому з моменту офіційного початку вторгнення на територію України в Крим 20.02.2014 року. Відомо, що станом на квітень 2020 року, за підрахунками моніторингової групи ООН в Україні росіянами було зруйновано 50 тисяч будівель.

До 24.02.2022 в українському законодавстві не було передбачено механізмів щодо компенсації за зруйноване або пошкоджене житло постраждалим від російської агресії.

"Ми поїхали з Донецька восени 2014 року, тому що вже були влучання, – розповідає 71-річна переселенка Галина Єрмолова. – Були обстріли. Потім будівля згоріла. Нам видали "Акт руйнувань". У суді відмовляли. Навіть не розглядали. Вийшов суддя з усмішкою та й каже: "а як ви доведете?" Територія не контролюється. Чому я щось винна доводити, коли російська агресія — це вже доведений факт?".

Таких історій багато. Серед постраждалих є не тільки ті, хто втратив житло, а й ті, кому росіяни розбомбили приватні гаражі, магазини, СТО, садиби, нерухомість інших типів. Дуже показово, що у часи сивочолого амбасадора армії, мови, віри Порошенка в Україні на державному рівні не виконувалось жодної роботи з метою розробити механізми виплат компенсацій постраждалим. Навіть в форматі звичайних розмов при Порошенко було табу обговорювати арешт російських активів в Україні з метою виплат компенсацій постраждалим від військового вторгнення РФ.

Одним з казусів був той факт, що подавати у суд позов на компенсацію за руйнування, спричинені росіянами, було потрібно проти держави Україна. Тобто малось на увазі, що на розв’язування питань щодо злочинів росіян потрібно витрачати гроші українських платників податків, а не наявні в Україні російські активи.

Одночасно був тренд на позбавлення України залишків суб’єктності – різноманітні грантові організації пропонували постраждалим одразу подавати позови у Європейський суд з прав людини. Малось на увазі, що українські державні інститути не в змозі самостійно вирішувати питання на території України, тому потрібно звертатися до "старших товаришів" з ЄС.

Взагалі були відсутні у дискурсі питання техногенного руйнування української нерухомості, власності громадян України в Криму. Наприклад, для побудови важливої для військових потреб РФ траси "Таврида" окупанти здійснювали знос цілих селищ. Тільки у селищі Зарічне знесли 58 домів та знищили 177 земельних ділянок. У селищі Совхозному під знос потрапили дорогі будівлі за ціною 640 тисяч доларів. Максимум, що давали окупанти тим, чиї будівлі зносили – 2 тисячі доларів. З метою відмивання грошей на варварській забудові кримських міст було ще знищено кілька тисяч будинків українських власників. У підсумку, люди втратили нерухомість хоча й не від ракет та бомб, а від тракторів та бульдозерів.

При Зеленському більшу частину його каденції влада також нічого не робила для того, щоб створити ефективний механізм арешту російських активів з метою надання компенсацій постраждалим від агресії РФ. Був створений слабенький механізм виплати 300 тисяч гривень за зруйновано житло – це було недостатньо для переважної більшості випадків. Крім того, навіть такий механізм майже не працював.

До речі, сучасний міністр оборони Олексій Резніков раніше працював міністром реінтеграції. За його каденцію нічого на користь потерпілих зроблено не було, міністерство навіть відмовлялось виплачувати компенсації постраждалим від російської агресії, створювало правові колізії для уникнення фінансової відповідальності.

Все це у сукупності виглядає так, що до 24.02.2022 існували такі собі таємні домовленості щодо здачі Криму та Донбасу та щодо відсутності серйозних правових та майнових наслідків для РФ за скоєні проти українців злочини. З 24.02.2022 ситуація виглядає так, що старі "договорняки" зруйновано.

Нюанси законопроекту 7198 про компенсацію втраченого житла

У законопроекті 7198 про компенсацію за зруйновано житло прописано, що йде мова про руйнування після 24.02.2022. Тобто влада не збирається захищати права та інтереси тих громадян України, кому росіяни у той чи інший спосіб пошкодили або зруйнували житло до 24 лютого 2022 року.

"Дійсно, під дію цього Закону не підпадають громадяни, яким було завдано матеріальних збитків внаслідок військової агресії РФ до моменту повномасштабного вторгнення, – каже "Коментарі" адвокат Олександр Захаров. – А це, зокрема, мешканці Донецької, Луганської областей та Автономної Республіки Крим.

Проте, це не означає, що держава зовсім не потурбувалась про них. Так, постановою Кабінету Міністрів України №767 від 02 вересня 2020 року затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації (надалі – Порядок). Порядок розповсюджується на все житло, яке було пошкоджено або зруйновано, починаючи з 14 квітня 2014 року (набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України"), – пояснює Олександр Захаров. — На мою думку, після деокупації всіх територій України було б доцільно розробити новий порядок (або внести відповідні зміни до чинного на даний момент), яким передбачити також компенсації за пошкоджене та зруйноване житло внаслідок збройної агресії РФ на всіх територіях, де велись бойові дії, починаючи з 14 квітня 2014".

Також викликає питання рішення команди Порошенка встановити точкою відліку 14 квітня 2014 – при тому, що офіційно російське вторгнення почалось з Криму 20 лютого 2014 року.

В цілому, на думку експертів, в законопроекті 7198 є серйозні вади.

"У нас часто плутають відшкодування та компенсацію, – каже "Коментарі" експерт Української фабрики думки Юрій Гаврилечко. – Це принципово різні речі. Відшкодування отримують за рішенням суду, коли суд визначає шкоду та визнає того, хто її наніс. З коштів відповідача компенсується шкода. Але до тих пір поки Україна не визнала факт війни з РФ жодної мови про відшкодування за рахунок російської федерації не може бути".

"Компенсація – це соціальна виплата, – продовжує Юрій Гаврилечко. – Її обсяг та терміни виплат встановлюються в законодавчому порядку. Громадяни на це вплинути не можуть, оскільки соціальні виплати жодним чином не співвідносяться з реально нанесеною шкодою. Компенсація може мати будь-який обсяг і обмежена можливостями державного бюджету. Ідея компенсації дуже класна, проте, звіідки на це брати кошти? Шляхом кредитів та збільшення державного боргу?"

На думку Юрія Гаврилечка, одночасно потрібно відкривати кілька програм будівництва нового житла. При чому вони не повинні бути пов’язані з компенсаційними програмами, оскільки такий зв’язок породжуватиме корупцію.  

Бенефіціари законопроекту про компенсацію втраченого майна

З тексту законопроекту виходить, що головну роль у супроводженні процесів відновлення, нового будівництва та у питаннях компенсацій буде відігравати Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Кубракова.

Вважається, що скандальний закон 5655, яким впроваджується диктатура забудовників, ухвалили саме під ймовірні величезні післявоєнні програми відбудови. З метою заробити на чужому горі та збільшити статки за допомогою адмінресурсу в тренді великого попиту на житло.

За підрахунками, станом на початок 2023 року до 15 млн громадян України вимушено переїхали через російську агресію та пошкодження житла росіянами: в інші регіони України переїхало 4,5 млн українців, за кордон – до 10,5 млн українців.

Станом на лютий 2023 року, 1-кімнатна квартира в Україні з ремонтом коштувала від 480 тис гривень (Кривий ріг) до 3,2 млн гривень (Київ). За 1,5 – 1,7 млн гривень реально придбати 1-кімнатну квартиру в більшості обласних центрів України. Для розуміння порядку цифр, спробуємо хоча б приблизно підрахувати ймовірні бюджети майбутніх компенсаційних програм. Припустимо, 1 квартира на 1 родину з 3 осіб – тато, мамо, дитина. Таким чином на 15 млн вимушених переселенців потрібно 5 млн квартир. Порахуємо за середньою ціною 1,6 млн гривень за 1-кімнатну квартиру – 8 трлн гривень, або 200 млрд доларів США. Для порівняння – видатки державного бюджету на 2023 рік – 2,6 трлн гривень.

Ймовірно, сума компенсацій від держави буде мінімальною, скоріш за все в рамках законопроекту 7198 не слід розраховувати на повне відшкодування наприклад за 3-кімнатні квартири з дизайнерським ремонтом чи за заміські маєтки. Підрахунок вірогідного обсягу компенсаційних програм дуже приблизний – але ці цифри допомагають зрозуміти, що навіть при мінімальних компенсаціях йдеться про захмарні цифри. Фактично, третина населення країни потребує вирішення житлових питань. Тому зараз й йде така люта боротьба за контроль над фінансовими потоками майбутніх компенсаційних та житлових програм, лобі забудовників намагається протягнути через Верховну Ради закони, які поставлять їх понад законом.

Станом на зараз, головним у компенсаційних та житлових програмах Зе!команда бачить віце-прем’єр міністра — міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова. Це колишній IT-спеціаліст, який спочатку відповідав у Зеленського за ремонт та будівництво доріг в рамках президентської програми "Велике будівництво". Кар’єрі Кубракова не завадили скандали з приводу ознак створення в Україні шляхобудівних картелів та схеми з придбанням беларуського бітуму у союзників путіна.

Кубраков вважається людиною відомого київського забудовника Андрія Вавриша – колишнього заступника директора департаменту містобудівництва КГГА (2010-2015). Ще одним покровителем Кубракова й одночасно "старшим товаришем" Вавриша називають депутата ВР від забороненої "ОПЗЖ" Дмитра Ісаєнка – героя десятків корупційних скандалів. Писали про його причетність до багаторічного розграбування активів Міноборони України, співпраці з підконтрольним російським спецслужбам криміналом у Криму, будівних аферах з ознаками шахрайства у Києві. Зокрема, Ісаєнко, начебто, примусив віддати Міноборони України землю у центрі Києва, де потім партнер друзів путіна Ротенбергів Василь Хмельницкий побудував елітний житловий комплекс "Новопечерські Липки".

"Директор Департаменту будівництва та відчуження фондів Ісаєнко Д.В., зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересів держави, уклав з ТОВ "Будспецсервіс" додаткову угоду, якою були припинені договірні зобов’язання між Міноборони і ТОВ "Будспецсервіс" у зв’язку з повним виконанням умов Генерального договору, і оскільки такий договір фактично не був виконаний, такими діями, які виражалися у підписанні документів, які підтверджували повне виконання товариством своїх зобов’язань, спричинило збитки на суму, що відповідає рівню тяжких наслідків", – йдеться у документі Слідчої Комісії ВРУ. Це лише один епізод з багатьох, розслідуваних Комісією.

Виглядає не дуже гарно, що у досягнутому завдяки військовим новому житті величезними грошима на відбудову буде керувати чиновник, пов’язаний з депутатом, якого у ЗМІ та офіційних документах називають тим, хто багато років розкрадав майно Міноборони України.

Також токсичною виглядає фігура колишнього очільника Укрексімбанку, близького особисто к Зеленському Євгена Мецгера. Його після скандалів з кредитуванням контрагентів з т. зв. "лднр" призначили у державну компанію "Укрфінжитло". Парламентського амбасадора житлових та компенсаційних програм, голову "СН" Олену Шуляк пов’язують з т. зв. "соросятами". Вона прийшла у Зе!команду по квоті колишнього прем’єра Олександра Гончарука. Тому вона виглядає як символ залаштункових домовленостей окремих іноземних гравців з корумпованими старими елітами. Також Шуляк вважається близькою до бізнесменів Едуарда Шифріна та Алекса Шнайдера, на яких працювала багато років. Шифрін та Шнайдер мають бізнес-проекти в РФ, їх називають близькими до путінського режиму. Шифріну взагалі путін особисто надав російське громадянство.

Слід врахувати, що Зе!команда та конкретно Кубраков разом з лобі забудовників фактично нічого не зробили для відбудови Ірпеня. Це при тому, що Буча й Ірпінь є символами українського спротиву. Якусь копійку змогли отримати лише ті мешканці Ірпеня, хто звернувся безпосередньо до фондів з США та ЄС. Майже рік минув, зима завершується – нічого не зроблено. Обіцянки влади від 1 липня 2022 року залишились обіцянками.

Арештовані за кордоном російські гроші а також, ймовірна міжнародна допомога буде потрапляти в Україну за сприяння наших іноземних партнерів. Є ризик, що вони будуть нав’язувати специфічні умови освоєння умовних 200 млрд доларів на відбудову житлового фонду України, через що це замовлення виконуватимуть іноземні компанії, а чиновники отримають свій негласний відсоток за супроводження процесів.    

Через відсутність здорових правил забудови та бачення з боку влади принципів розвитку міст, й є загроза що міста перетворяться на непридатні до житла урбаністичні джунглі. Щоб українські міста після війни були комфортними для людей потрібно розробити концепції та стратегії – на ґрунті інтересів громадян, а не на ґрунті жаги надприбутків чиновників та лобі забудовників.

Отже, питання відшкодування та компенсацій за зруйноване росіянами житло українців не слід розглядати відокремлено від пов’язаних питань. Більш того, сучасний тренд виглядає скоріш негативно для пересічних громадян.

"Я не став би сподіватися, що після війни зміниться адміністративний апарат та буде ліквідовано корупцію, – каже Юрій Гаврилечко. – Тому питання чи будуть взагалі якісь компенсації – відкрите. Як влада дотримується зобов’язань можна побачити на скасуванні та обмежені виплат військовим. При чому тим, хто робить серйозний внесок у знищення ворога. Тому ризик того, що програма компенсацій буде через деякий час переглянута не на користь постраждалих – майже 100%".

Ймовірно, що запит на справедливість та потреба вирішення житлових питань зіграють дуже серйозну роль для появи національно орієнтованої української еліти та її приходу до влади.