Війна в Україні та оборонна промисловість США: перезапуск ВПК у 2024 році

Повномасштабна війна в Україні стала несподіванкою для всього західного світу, який не чекав такого розвитку подій у центрі Європи в 21 столітті. Зважаючи на одностайну підтримку України у цивілізованому світі та величезні потреби в озброєнні, перед головним донором НАТО та гарантом безпеки у Європі – США, постало гостро питання перезапуску на повну потужність своєї оборонної промисловості.

Війна в Україні впливає на ВПК США та інших союзників. Фото з відкритих джерел

ВПК США одержало друге дихання, але не встигає за потребами

Щоб оцінити, як буде розвиватися військово-промисловий комплекс США у 2024 році, достатньо поглянути на стіну в кабінеті Білла Лапланта, керівника промислового департаменту Міністерства оборони США в Пентагоні. Його кабінет завішаний графіками виробництва кожної зброї, яку Сполучені Штати створюють для захисту від потенційної війни з Китаєм, одночасно допомагаючи таким країнам, як Україна та Ізраїль.

І хоча бізнес виробництва зброї процвітає, чиновники Міністерства оборони стикнулися зі значною проблемою. Як Пентагон може мобілізувати американську оборонну промисловість для реагування не на один конфлікт чи два, а зразу на три війни одночасно.

Видання Foreign Policy поспілкувавшись з десятком міністрів оборони, чиновників і експертів з різних країн-членів альянсу НАТО, які розповіли про майже сізіфову працю з відбудови трансатлантичної і транстихоокеанської оборонної промислової бази для ведення трьох воєн не під час світової війни, а тоді, коли більша частина західного світу перебуває в стані миру.

Що особливо ускладнює планування виробництва зброї, так це непередбачуваність війни. Ніхто не очікував, що війна в Україні буде поглинати тисячі артилерійських снарядів щодня, рік за роком. Мало хто думав, що війна Ізраїлю проти Хамасу в секторі Газа вичерпає запаси високоточних боєприпасів за пару місяців. Якби Сполучені Штати воювали з Китаєм за Тайванську протоку, то, згідно з одним дослідженням, у них могли б закінчитися високоточні боєприпаси дальнього радіуса дії протягом тижня.

Був час, коли Сполучені Штати могли перетворити лемеші на мечі; у Другій світовій війні США побудували більше за будь-яку іншу країну, що воювала, від танків до літаків, кораблів і десантних суден. Тодішній президент Франклін Д. Рузвельт назвав це "арсеналом демократії", бо так воно і було. За 5 років американські заводи побудували 141 авіаносець, 88 410 самохідних гармат і танків, а також 257 000 артилерійських гармат.

Зараз Вашингтон намагається повернутися в бізнес після трьох десятиліть затягування пасків після холодної війни, коли компанії зливалися, а виробничі лінії сповільнювалися. Лаплант повідомив, що Пентагон побудував завод у Техасі, який має можливість за потреби випускати 155-мм артилерійські снаряди. Компанія "Боїнг" збільшує свої потужності з виробництва сенсорів для ракет "Петріот" на заводі в Хантсвіллі, штат Алабама, майже на третину.

В Європі Болгарія і Чехія стають основними виробниками боєприпасів. Німеччина купує артилерійські снаряди на сотні мільйонів доларів, в той час, як компанія Rheinmetall відкриває своє виробництво в Україні. Швеція, Данія та Норвегія розпочали спільну закупівлю 155-міліметрових стволів для України. А шведський виробник Saab, який більше не виробляє автомобілі, випускає стільки корпусів дизель-електричних підводних човнів, що навіть розглядає країни Південно-Східної Азії як потенційних клієнтів.

Нарощування промислових м'язів означає, що Пентагону також необхідно відновити давно атрофовані бюрократичні м'язи. Лаплант очолив так звану "спільну виробничу групу" в Пентагоні, до якої входять представники оборонного відомства, які відвідують виробничі цехи. Йдеться не лише про залучення науковців і доларів, але й про те, щоб заводи були наповнені кваліфікованими зварювальниками, складальниками і майстрами.

Але є й більша проблема: одна справа — випускати снаряди і ракети, і зовсім інша — збирати високотехнологічне обладнання, таке як стелс-бомбардувальник B-21 Raider, вартість якого становить близько 750 мільйонів доларів за літак, а виробнича лінія тягнеться через 3 штати США. Будівництво літака настільки складне, що американські чиновники порівнюють його з майже 40-річним процесом будівництва системи міждержавних автомагістралей.

Частину озброєння ще треба профінансувати. Конгрес вже погодився фінансувати SM-6 і GMLRS. Інші проєкти, такі як план Пентагону щодо виробництва до 2025 року до 100 000 снарядів в місяць до155-мм артилерійських систем, потребують ухвалення Конгресом додаткового бюджету. А по той бік Атлантики Європейський союз значно відстає від своєї мети — виробляти 1 мільйон артилерійських снарядів на рік, щоб задовольнити  величезний апетит України до боєприпасів і водночас поповнити запаси НАТО.

Що стосується випуску снарядів для гармат, то з грудня 2022 року промислова база США подвоїла виробництво боєприпасів калібру 155 мм, збільшивши його з 14 000 снарядів на місяць до 28 000-30 000, зазначив Лаплант. Представники армії США сподіваються досягти 60 000 снарядів на місяць до вересня 2024 року, а до кінця 2025 року -  цифри в 100 000 снарядів на місяць.

Наразі Пентагон виділив близько 3 мільярдів доларів на нарощування виробництва, що дорівнює ціні чотирьох бомбардувальників B-21, уклавши контракти з п'ятьма американськими штатами і трьома країнами.

Європейський Союз виробляє від 600 000 до 700 000 артилерійських снарядів на рік, повідомив журналістам у листопаді міністр оборони Естонії Ханно Певкур, що значно менше від мети блоку з 27 країн — 1 мільйон снарядів, яку він сподівається досягти наступного року. За словами Певкура, щоб підтримати Україну і рекапіталізувати свої власні запаси, Європа повинна буде досягти близько 3 мільйонів снарядів на рік протягом наступних 10 років.

Але апетит України на артилерійські боєприпаси дуже великий — близько 6000 снарядів на день у пік бойових дій 2023 року — і нестача американської військової допомоги вже змушує війська притримувати вогонь на лінії фронту. Західні чиновники визнають, що  нарощування арсеналу створює величезні труднощі, але це ніщо у порівнянні з наслідками програшу у війні України.

Найбільшою проблемою у постачанні реактивних систем залпового вогню і 155-мм боєприпасів в Україну є брак ракетних двигунів, зазначила Хейді Шю, яка курує технологічну стратегію Пентагону. Тому Міністерство оборони США залучає паралельно виробників з інших країн, щоб переконатися, що ракетні двигуни також будуть побудовані.

Україна поставила собі за мету до 2024 року збільшити виробництво власної зброї

Труднощі західних партнерів у виробництві та постачанні зброї, змушують Україну все більше розраховувати на власні сили.

Головною метою Міністерства оборони України на наступний рік є збільшення внутрішнього виробництва озброєнь, заявив 15 грудня міністр оборони Рустем Умеров, підкресливши зусилля України, спрямовані на виробництво більшої кількості власної зброї в умовах невизначеності щодо поставок від західних союзників.

Умеров наприкінці 2023 року мав зустріч з представниками деяких найбільших британських оборонних виробників.  На спільній українсько-британській конференції оборонної промисловості в Києві він зазначив, що Україна зацікавлена в прямих угодах з британськими виробниками, закликавши їх використовувати нинішні умови, в тому числі можливість випробувати зразки в бою і отримати швидкий зворотний зв'язок від військових, для прозорої та ефективної співпраці з українськими виробниками.

У бюджеті на наступний рік закладено 255 мільярдів гривень, виділених Міністерству оборони на озброєння, військову техніку та боєприпаси, підтвердив міністр, зазначивши, що Україна планує не лише створювати та розвивати технології, а й масштабувати їх.

Досі українські війська значною мірою залежали від західних союзників у наданні зброї та іншої допомоги на полі бою. Але допомога з боку Сполучених Штатів близька до завершення, за словами Білого дому, який в останні тижні просив республіканців у Конгресі США ухвалити пропозицію про надання Україні допомоги на суму близько 60 мільярдів доларів, щоб її вистачило до 2024 року.

Президент України Володимир Зеленський під час останнього візиту у Вашингтон, щоб заохотити законодавців ухвалити закон, підкреслив, що без допомоги союзників Україні доведеться боротися з Росією самотужки, як вона це робила на початку вторгнення у 2022 році.

Зеленський також заявив, що Україна не хоче покладатися виключно на військову допомогу союзників і прагне стати донором безпеки для своїх сусідів у майбутньому.

Для досягнення цієї мети у вересні Україна провела міжнародний форум оборонної промисловості, який зібрав понад 250 західних виробників зброї, а у грудні у Вашингтоні відбулася спільна українсько-американська оборонна конференція.

Раніше Україна досягла угоди з двома американськими фірмами про спільне виробництво 155-міліметрових артилерійських снарядів, а в жовтні створила спільне оборонне підприємство з німецьким виробником зброї Rheinmetall для обслуговування і ремонту західної зброї.

Наразі, ВПК США від війни в Україні та загострення ситуації на Близькому Сході одержує масу дивідендів, що дає Україні надію на те, що, принаймні, виходячи з логіки меркантильних інтересів вищого американського керівництва та бізнес кіл, військова допомога не припиниться.