Українські китайські дрони: наскільки наші розробки залежать від китайських комплектуючих

Китай у своїй політиці щодо дронів все більше переходить на сторону росії. Закупівля дронів подвійного призначення з Китаю вже заборонена, а наразі йдуть обговорення щодо обмеження в постачанні комплектуючих, які можуть використовуватись у дронах подвійного призначення. При цьому, як пише NY Times, Китай продовжує накачувати росію як готовими дронами, так і комплектуючими. І треба розуміти, що всі українські дрони що є у розпорядженні ЗСУ за різними оцінками від 70% до 90% складаються саме з китайських запчастин, тобто боєздатність наших пташок занадто сильно залежить від рішення Сі Цзіньпіна.

Дрон Лелека-100. Фото: Вікіпедія

Безпілотні авіаційні комплекси (БпАК) за майже два роки війни стали ледь не основною технікою на війні. Звісно, артилерія та важка техніка вкрай необхідні, але їх важливість була очевидною і до 2022 року, а от важливість саме дронів, схоже, недооцінили всі. Українські досягнення у сфері БПЛА вражають. З 2014 до 2022 року наша країна могла похизуватись лише декількома типами дійсно корисних та ефективних БПЛА, на кшталт PD-2 та Лелека-100. А уже зараз свій шлях до прийняття на озброєння ЗСУ проходять десятки різноманітних моделей, від розвідників до ударних FPV дронів, вироблених в Україні. Тож наскільки насправді українські дрони є українськими і як вплине на їх виробництво, скажімо, заборона Китаю на постачання певних комплектуючих? 

Щоб розібратися, оглянемо розробки головних гравців на ринку БпАК, компанії Укрспецсистемс (основний дрон PD-2), DeViRo (основний дрон Лелека-100), UA Dynamics (Punisher), Skyeton (Raybird-3), Spaitech (Sparrow). В кожному з дронів, що вироблені зазначеними компаніями, є імпортовані компоненти, при чому більшість імпортується з Китаю, а в деяких випадках, як у Punisher, взагалі все обладнання завезено з Китаю. Але давайте поглянемо детально.

Укрспецсистемс

Головний дрон компанії, PD-2, містить в собі компоненти з Данії, Франції, Ізраїлю, Японії, Великобританії, США та Китаю. Саме з Піднебесної в Україну компанія замовляє наступні модулі:

- модулі інфрачервоного випромінювання Uncooled FPA Module ціною в 4 тисячі доларів від Yantai Iray Technologies; 

- камери Sony FCB вартістю близько 800 доларів;

- композитні корпуси від WeiHai A&BEST Composites CO.,LTD;

- літій-іонні акумулятори на 10000mAh та 22000mAh від Tattu.

Дрон PD-2 від UkrSpecSystems

Серед критичних компонентів варто виділити ІЧ та звичайну камеру, хоча Укрспецсистемс також замовляють і аналоги в інших виробників, та акумулятори від Tattu, якими споряджені всі дрони компанії та заміни цьому елементу немає. Загалом, Укрспецсистемс за 2022-23 роки замовила комплектуючих з Китаю на 1,7 мільйона доларів, це найбільший показник серед усіх виробників БпАК в Україні. 

UA Dynamics

В цьому випадку говорити про альтернативи неможливо, бо абсолютно всі елементи дрона Punisher виготовлені в Китаї. Автопілот, телеметрія, навігаційне обладнання, приймачі та передавачі сигналу, сервоприводи, акумулятори, відеопередавачі. Виключенням є хіба що очі дрона, в якості яких може слугувати будь-яка екшн-камера. Плюси дрона в тому, що він зібраний з ледь не найдешевших складових, мінуси – з китайських. 

DeViRo

Як у в Укрспецсистемс, в дронах ДеВіРо вистачає китайських компонентів, хіба що тут є більше можливостей по заміні комплектуючих на аналоги з США та Європи. По модулях:

- Оптичні камери від Hangzhou iTherml Technologies та Shenzhen Viewpro Technology.

- Акумулятор від Shenzhen Grepow Battery, з альтернативою від української Eleek.

- Контролери від Group-Tek, з альтернативою від виробників з Європи та США.

- Електродвигуни власного виробництва, хоча компанія замовляла китайські двигуни в 2021 році.

- Материнська плата від китайської JOBREY CO, з альтернативою від канадської Microhard systems inc.

- Контролери автопілоту, електродвигуна, модуль передачі даних від JOBREY CO.

- Пульт наземного керування Vantac від Frsky Electronics Co, з альтернативою від RadioMaster.

Дрон Лелека-100 від DeViRo, фото з Вікіпедії

Загалом, можна сказати, що від китайських компонентів Лелека-100 якщо і залежить, то не критично і альтернативні варіанти для кожної деталі є на ринках Західного світу. Як стверджують джерела, дотичні до компанії, на відміну від Укрспецсистемс і UA Dynamics, DeViRo з самого початку будувалась з прицілом на незалежність від Китаю.

Skyeton

На відміну від всіх попередніх прикладів, у БаПК Raybird-3 китайські складові залучені лише в наземній станції, хоча це не менш критичне обладнання комплексу. 

- Звукові зумери Soberton (US), виготовлені в Китаї

- Дисплей від Newhaven Display Intl (US), також виготовлені в Китаї

- Світлодіоди від ON Semiconductor

Мабуть, саме БпАК Skyeton найменше залежить від примхи Китаю, хоча і не містить в собі українських компонентів окрім корпусу самого БПЛА. 

Spaitech

Як і в попередньому прикладі, Sparrow від Spaitech з українського має тільки корпус. А от ключові для розвідувального дрона деталі тут все ж таки китайські, всі від виробника Huizhou Kaiyue Electronics Co., Ltd:

- Оптична система Digital Eye.

- Інфрачервона камера.

- Система навігації

Враховуючи, що компанія не виробляла БПЛА з альтернативними камерами та навігацією, можна сказати, що залежність від поставок з Китаю є для Sparrow критичною.

DJI вже їдуть в Україну тільки складними шляхами, майже всі FPV дрони складаються з китайських комплектуючих, на них же базуються 90% всіх стартапів, що наразі намагаються пройти випробування і представити свої розробки компетентним комісіям. Тож у найгіршому сценарії ЗСУ може залишитись без доброї половини дронів, як мінімум на той час, поки виробники не перелаштуються на альтернативний імпорт. При цьому перехід на українські компоненти в найближчому майбутньому точно не відбудеться, хоча безпекова політика має наполягати саме на такому рішенні.

Про небезпеку для фронту у разі експортних обмежень з Китаю говорить керівниця фонду Dignitas, волонтерка Любов Шипович.

Ще однією проблемою використання китайських компонентів є їх вразливість російським засобам РЕБ (радіоелектронної боротьби), оскільки ворог отримує інформацію про технічні особливості дронів як від Китаю, так і від російських шпигунів. Так, достовірно відомо, що до 2023 року включно представник Міжнародної громадської організації "Академія безпеки відкритого суспільства" Вадим Каплун передавав до рф технічну документацію і дані розробки БпАК різних виробників, включаючи Укрспецсистемс, ДеВіРо, Skyeton, Атлон Авіа та інших. Маючи таку інформацію, росія змогла значно покращити роботу своїх систем РЕБ, чим пояснюються великі втрати дронів на лінії фронту, до 40-45 дронів на добу.  

Всю палітру негативу роботи з китайськими постачальниками на собі відчув Роберт Бровді на позивний Мадяр. У своєму розслідуванні він виявив китайського виробника дронів та комплектуючих iFlight, який передав до росії величезну партію дронів-камікадзе та закликав міжнародні органи накласти санкції на компанію. До заклику Мадяра приєдналися волонтери та деякі виробники дронів, відмовившись співпрацювати з компанією, що підтримує агресора. Але ж такою компанією може виявитись будь-який китайський постачальник комплектуючих. 

Цю історію прокоментував і офіцер розвідки Тарас Степура,  наголосивши що всі українські виробники повинні урізати свої апетити та шукати постачальників комплектуючих не з Китаю.