Росія заплатить за все: репарації на користь України

14 листопада Генеральна асамблея ООН розгляне проект резолюції по створенню механізму для відшкодування Україні збитків, нанесених повномасштабним російським вторгненням. Починати планують з арештованих російських державних активів на 300 млрд доларів. Але питання набагато ширше, для його вдалого вирішення Україні потрібно зробити "домашнє завдання".

ЧИ можлива компенсація збитків через війну

Агресія Росії проти України в цифрах

Відшкодування збитків, нанесених військовою агресію РФ Україні, потрібно обчислювати не з 24 лютого 2022 року, а з початку повномасштабного вторгнення з 20 лютого 2014 року – офіційного початку російської окупації Криму. У 2020 році Офіс генпрокурора підрахував, що станом на кінець липня 2020 року через російську окупацію Криму Україна зазнала збитків на 1 трлн грн. Паралельно підрахунок презентував Центр економічних стратегій з викладенням базових кластерів для подібних підрахунків: втрати суспільства, збитки держави, збитки громад, втрати приватних компаній, втрати населення. За цими показниками збитки від окупації Криму станом на 2020 рік оцінили у 135 млрд доларів.

З 2014 року потрібно підраховувати й збитки, нанесені через російську окупацію Донбасу. Так у 2013 році підприємства Донецької та Луганської областей виробляли 15% ВВП України. В цілому, внаслідок російського вторгнення 2014 року ВВП України впав на 50 мільярдів доларів, що значною мірою було пов’язане саме з російським вторгненням та окупацією частини територій, погіршенням інвестиційного клімату через війну, руйнуванням виробничих ланцюжків, блокуванням частини української логістичної інфраструктури. За підрахунками ООН, тільки у 2014 році внаслідок дій російських бойовиків в Донецькій та Луганській областях було зруйновано інфраструктури на 440 млн доларів. Також експертами з’ясовано, що окупанти перенесли до Росії 27% промислового потенціалу Донбасу, у тому числі порізали, демонтували та вивезли у РФ 33 місцевих промислових гіганта.

Поки що у відкритих джерелах немає хоча б приблизної цифри нанесеної Донбасу внаслідок російської агресії шкоди за 2014-2022 роки. У 2013 році ВВП України становив 190,5 млрд доларів. Якщо підрахувати, що на окупованих частинах Донбасу вироблялось 10% ВВП, а на вільних 5% ВВП, то навіть вимірюючи показниками 2013 року за 8 років Україна втратила внаслідок окупації Донбасу 152 млрд доларів. Це без затрат на АТО, без підрахунку вартості зруйнованої державної та приватної власності та інфраструктури, без оцінки нанесеної екології шкоди, без оцінки відшкодування втрат вимушеним переселенцям та біженцям.

З 24 лютого 2022 по кінець жовтня 2022, за підрахунками експертів, росіяни нанесли протягом військового вторгнення Україні шкоди ще на 127 млрд доларів. Шкода довкіллю України, за підрахунками Уряду на 1 вересня 2022 року склала 1 трлн гривень. Ще на півострові росіяни влаштували екологічну катастрофу через засолення ґрунтів на Півночі Криму, за 8 років вирубали значну частину червонокнижних та звичайних лісів, зруйнували екосистеми внаслідок видобутку піску та каміння в заповідних зонах.

Також, не рахувалося масове вивезення російськими загарбниками картин, артефактів, витворів мистецтва з українських культурних установ на захоплених територіях.

Таким чином, навіть за приблизними підрахунками розмір шкоди, завданої Україні протягом 8 років російської агресії, може сягнути 1 трлн доларів.

Поки що, Генеральна асамблея ООН планує 14 листопада розглянути резолюцію щодо арешту російських державних активів за кордоном у розмірі 300 млрд доларів та вироблення механізму для використання цих грошей на потреби відновлення України. Отже, це зовсім не та сума, яка потрібна на повноцінне відновлення після російської агресії – тим більше, при обговоренні розмірів компенсацій та репарацій потрібно обговорювати й кредити, які Україна вимушена була взяти на закупівлю зброї та виконання соціальних обов’язків перед громадянами під час повномасштабного російського вторгнення.

А відтак постає питання про необхідність вже зараз напрацювати механізм та стратегію з отримання відшкодування шкоди з країни-агресора та її партнерів Беларусі й Ірану, чиї дії також завдали серйозної шкоди Україні.

"По-перше, потрібно розділяти роль Беларусі та Ірану як учасників російської агресії проти України, – каже "Коментарі" директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. – Іран лише надає зброю, тому дуже сумнівно, що їх вдасться притягнути до відповідальності. Щодо Беларусі, то це цілком ймовірно, оскільки вони надають територію для збройного нападу, з їх території відбуваються обстріли української землі".

Механізми репарацій

Якщо поглянути у минуле, то найбільш цікавим у праці вироблення репараційних механізмів зараз для України є досвід сплати репарацій Кувейту Іраком, також корисно дослідити як такі процеси відбувалися після Другої світової.

"Кувейт отримав від Іраку 52 млрд доларів та все ще отримує виплати, – розповідає Ілля Несходовський. – Але вони висували у якості претензії набагато більшу суму. Тому потрібно все ретельно доводити, з доказами надавати у ООН. Проте, чи реально зробити усе прозоро на базі ООН?! В Раді безпеки  членом є РФ. У Росії є право вето. Поки Росія буде застосовувати це право, мало ймовірно, що нам вдасться реалізувати плани. Зараз більш реалістичне виглядає те, що іноземні країни, у яких перебуває заарештовано державне та приватне російське майно ухвалять рішення передати ці активи Україні для відновлення".

"Щодо розподілення грошей з репарацій, то в першу чергу це повинне бути будівництво, відновлення усього того, що було знищено, – продовжує Ілля Несходовський. – Потрібно відновляти житло, інфраструктуру, підприємства. Відшкодування підприємцям, які внаслідок російської агресії втратили бізнеси. Це майнові питання. Дуже важливим є питання компенсація за загибель людей. Усім родичам загиблих внаслідок російського вторгнення Росія повинна сплатити компенсації.".

Оскільки путінська Росія наслідує Германії часів Другої світової війни, а у багато в чому й перевершує, дотепно буде впровадити досвід отримання репарацій тих часів. А саме, у якості репарацій стягнути з РФ техніку, обладнання, витвори мистецтва. Тим більш, світова фінансова система в глибокій кризі. Тому вже зараз потрібно працювати на диверсифікацією репарацій та компенсацій – щось стягувати у вільно конвертованої валюті, а щось іншими активами.

При цьому експерти вважають, що для розмов щодо повноцінних репарацій потрібно, щоб українські війська увійшли у Москву, тому що у іншому випадку конструктивний діалог про відшкодування збитків буде вести важко.

"З початку потрібно взяти штурмом Москву, – каже "Коментарі" голова Українського аналітичного центру Олександр Охрименко. – З Германії після Другої світової отримали репарації тільки після того, як захопили Берлін. Щодо розмов у ООН. Вони можуть схвалити резолюцію. Можуть виразити стурбованість, але навряд щось буде далі. Навіть щодо російських активів, арештованих за кордоном я маю великі сумніви. Тому що мені відомо, що у кулуарах за кордоном багато хто заперечує реалізацію сценарію з передачі Україні арештованих російських активів. Багато хто переляканий, що створення такого прецеденту запустить хвилю подібних суперечок по всьому світу".

Є й інша думка, що за допомогою коаліції партнерів Україні все ж таки вдасться відшкодувати значну частину шкоди, не зважаючи при цьому на позицію Росії.

"На мій погляд ситуація, яка була після Другої світової поки що не передбачається, – каже "Коментарі" економічний експерт Тарас Козак. – Щоб вести мову про повноцінні репарації потрібно окупувати територію країни-агресора, на що поки що немає бажання в України. Але навіть, попри це, репарації можуть бути. Це ти самі золотовалютні резерви РФ у розмірі 350 млрд, які заарештовані у цивілізованих країнах. Також ймовірно будуть арештовані та використані на користь України російські кораблі, які перебувають на території дружніх нам країн. Ймовірним виглядає арешт майна посольств, інших закордонних будинків та інфраструктурних об’єктів, що належать Росії. Можливо вилучення на користь України акцій російських компаній, які працюють за кордоном. Можлива передача Україні часток прав на російські державні компанії. Все це буде відбуватися через судові рішення. Тому що на відміну від Німеччини, яка після Другої світової добровільно сплачувала репарації, Росія поки що не здійснює таких кроків".

При цьому, оскільки для РФ це – екзистенційна війна, поразка буде означати припинення існування проекту "російська федерація" у сучасному вигляді. Тому потрібно бути готовими до різного розвитку подій щодо компенсацій та репарацій.

Відшкодування громадянам України

Станом на 7 листопада підраховано, що російські окупанти зруйнували житло 2,4 млн українців. Це складна тема, оскільки вартість житла суттєво залежить від регіону. Виникає питання, як рахувати збитки, щоб люди могли отримати хоча б приблизно ту суму, на яку їм було нанесено шкоду. Хто та як буде розпоряджатися розподіленням коштів з урахуванням корупційних ризиків.

Також є категорія громадян, які потерпали від окупантів на окупованих територіях через громадську позицію. Когось позбавили волі, хтось зазнав тортур, диригента Херсонської філармонії взагалі, наприклад, розстріляли за відмову співпрацювати з окупантами. Потрібен механізм, щоб всі ці люди змогли отримати з РФ, або з того що від неї залишиться, або з заарештованих активів РФ за кордоном компенсації.

Крім того, було зруйновано багато підприємств малого та середнього бізнесу, як на окупованих територіях, так і в інших областях України внаслідок обстрілів. Було б справедливо частину відшкодованого з Росії направити на підтримку малого й середнього бізнесу.  

"Тут треба визначитися з термінологією. Репарації – це коли між країнами офіційна війна. Це як коли Німеччина сплачувала Польші репарації, а у Польші зараз вирішили, що отримали не все. Тому правильний термін – компенсації, – каже "Коментарі" політичний експерт Руслан Бізяєв. – Це буде в новому договорі після війни. Друге – потрібен алгоритм, такого раніше не було. Який орган відповідає? Хто виконує аудит, оцінювання тощо. Хто виділяє гроші? Це російські гроші чи й міжнародна допомога? Хто контролює, щоб не було зловживань? Дуже важливе питання – хто компенсує збитки бізнесу. На мою думку, база вже є. Це реєстр постраждалих, оцінка збитків, компенсація збитків. На практиці, процес зрушиться після укладання домовленостей з Росією. Після цього питання буде вирішуватися приблизно протягом двох років".

Експерт передбачає й незручності через те, що в Україні остаточно не вирішено питання корупції та політизованості питань, пов’язаних з російською агресією.

"Потрібно прибрати ту політичну надбудову, що питання компенсацій постраждалим розглядається як один з інструментів контролю над фінансовими потоками, – продовжує Руслан Бізяєв. – Це зміниться тільки після зміни політичної філософії влади. Зараз в нас взагалі забагато правоохоронних органів, які попри свою чисельність не в змозі ефективно виконувати функції".

Таким чином, в при вирішенні будь-яких питань щодо економічного відновлення та створення сприятливих умов для життя в післявоєнній Україні ми стикаємось з необхідністю докорінної реформи системи управління з урахуванням сенсів та викликів нового часу.