Нафтова війна: як Захід примушує Росію до миру в Україні

Доки Росія не виведе війська з України і не поверне нам захоплені території, компанії з країн, що беруть участь у домовленостях, не зможуть займатися перевезенням, страхуванням, купівлею-продажем російської нафти за ціною вище за 60 доларів за барель. Коментарі розбиралися, наскільки ефективним буде цей захід для примусу Росії до миру в Україні.

Обмеження ціни на російську нафту - чи ефективний інструмент тиску на Росію

Наскільки ефективна стеля цін на російську нафту

Мета ініціативи США, Канади, Австралії, Японії та європейських країн полягає в тому, щоб скоротити прибуток Росії від продажу нафти та позбавити путінський режим можливості фінансувати військову операцію в Україні в найближчому майбутньому. 2021 року на частку країн-членів ЄС припадало 47% нафтового експорту РФ, а такі країни як Нідерланди, Німеччина, Італія, Польща, Словаччина, Фінляндія і навіть США входили до десятки найбільших покупців російської нафти.

Незважаючи на те, що прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков висловив небажання брати до уваги обмежувальні заходи західних партнерів, стеля цін на російську нафту могла бути істотно нижчою. Останнім часом Росія продавала нафту зі знижкою по 69 доларів за барель, тоді як її собівартість становить близько 20-40 доларів. Для порівняння, нафта марки Brent 4го грудня коштувала 86,90 доларів за барель, за інформацією Market Watch. Навіть за ціною 60 доларів, Росія отримуватиме прибуток з кожного бареля нафти.

Стеля цін на нафту в тому вигляді, в якому вона дає Росії можливості для маневру. На думку аналітиків "Атлантичної ради" Ріда Блейкмора, Чарльза Лічфілда та Брайна O'Тула, якщо розрив цін між марками Urals і Brent зростатиме, то виникне привід для шахрайства Росії на зовнішніх ринках. Адже в умовах обмеженої пропозиції дешева російська нафта буде потрібна в країнах, які не беруть участі в домовленості західних країн.

У виграші залишаться Китай, Індія та Туреччина, які закуповують російську нафту за демпінговими цінами. З 2017 року Китай залишається найбільшим покупцем чорного золота із РФ. Цього року Туреччина збільшила імпорт російської нафти у 2,4 рази порівняно з 2021 роком та заробила 2,5 млрд доларів на експорті нафтопродуктів, які виробила з неї на своїх нафтопереробних заводах.

Росія активно закуповує вживані танкери, щоб обійти обмеження Заходу та самостійно постачати нафту до країн, які готові продовжувати з нею працювати. За даними консалтингового агентства Braemer, РФ придбала 109 суден, включаючи 29 супертанкерів, кожен з яких здатний перевозити 2 млн барелів нафти. Завдання Росії зберегти можливість експортувати щонайменше 4 млн барелів нафти на добу до країн Азії.

Аналітики Рід Блейкмор, Чарльз Лічфілд і Брайн O'Тул вважають, що РФ використовуватиме у своїх інтересах той факт, що стеля цін не поширюється на різні суміші. Наприклад, британсько-голландська компанія Shell (колишня Royal Dutch Shell ) продає так звану "латвійську суміш" із вмістом 49,9% російського дизпалива чи нафти та 50,1% аналогічних нафтопродуктів з інших країн.

Продукція технічно не вважається російською, якщо у її складі понад 50% елементів інших країн. За інформацією аналітика Bloomberg Зав'єра Бласа, "латвійську суміш" готують у латвійському порту Вестпілс, у Нідерландах чи у відкритому морі шляхом переливання нафтопродуктів з одного танкера до іншого. Схожий досвід продажу сирої нафти в обхід санкцій має Іран і Венесуела. На ринках Близького Сходу така нафта відома як "малазійська" чи "сінгапурська" суміш.

Що стосується нафтового ембарго, то воно поширюється виключно на постачання російської нафти до Європи морським транспортом, але не вплине на роботу нафтопроводу "Дружба". До вторгнення в Україну 57% нафтового експорту Росії в танкерах припадало на європейські країни. Ефективність стелі цін на російську нафту бажає кращого за такої кількості лазівок, які дозволять Росії обійти або пом'якшити ефект обмежень.

Чому Америка та Європа не позбавили Росію джерела доходу

Продаж нафти – один із основних доходів російської економіки. У 2021 році Росія продала нафти на суму 72,4 млрд доларів покупцям з 36 країн, що становить 22,4% у загальному обсязі експорту. Однак, американські та європейські партнери не змогли домовитися про більш жорсткі санкції щодо нафтового експорту РФ через внутрішні суперечності.

У ЄС не змогли досягти консенсусу щодо повної заборони на купівлю російської нафти або запровадження такої стелі цін на нафту, яка б позбавила Росію великого прибутку. Польща, Латвія, Литва та Естонія пропонували знизити ціну на російську нафту до 30 доларів за барель. З урахуванням транспортних витрат і послуг брокерів, російські компанії втратили всякий сенс продавати нафту за кордон, оскільки не зуміли б окупити її собівартість. У кращому разі, росіяни торгували б у нуль. Проте, Греція запропонувала стелю цін на рівні 70 доларів за барель, а Угорщина зовсім відмовилася від участі в обмеженні цін на російську нафту на підставі загрози для економіки ЄС. В Угорщині планується будівництво нафтопроводу для постачання російської нафти до Сербії.

Обмеження щодо нафтового експорту РФ набирають чинності за умов непростої ситуації на ринку вуглеводневих ресурсів, що підстьобує ціни. Через чинні американські санкції країни-члени ЄС не можуть купувати нафту в Ірані. З початку вторгнення Росії в Україну ціни на нафту марки Brent не опускалися нижче за 80 доларів за барель, а в березні досягали майже 128 доларів, згідно з Market Watch. Якщо прибрати з ринку такого гравця як Росія, яка посідає 2-е місце за обсягами експорту нафти у світі, ціни продовжать зростати. Така тенденція боляче вдарить по кишені енергозалежних держав.

Для стабілізації світових цін на нафту США послабили ембарго щодо Венесуели наприкінці листопада 2022 року, дозволивши американській компанії Chevron відновити роботу на родовищах південноамериканської країни. Почесний голова Американо-афганської торгової палати Дон Ріттер вважає, що США могли запросто збільшити обсяги видобутку та експорту власної нафти, щоб витіснити російські вуглеводні не лише з ринку Європи, а й з інших країн, включаючи Індію та Індонезію. Приплив американської нафти дозволив би стабілізувати світові ціни на нафту.

На думку Ріттера, президент США Джо Байден не пішов на такий крок через свої передвиборчі обіцянки здійснити зелений перехід: скоротити споживання нафтопродуктів, що виділяють значну кількість парникових газів, і збільшити частку альтернативних джерел енергії в американській економіці та енергетиці. Господар Овального кабінету не готовий жертвувати заради перемоги України у війні з Росією власними політичними інтересами та підставляти виборців Демократичної партії, стурбованих проблемою глобального потепління та зацікавлених у заходах щодо захисту клімату.

Як покінчити з рашизмом

Вторгнення Росії в Україну є більш серйозною проблемою для євроатлантичної безпеки, ніж питання захисту клімату. Скорочення енергетичної залежності від РФ вже тривалий час є пріоритетом ЄС. Проте Захід продовжує чинити тиск на Росію в півсили. Директор аналітичного центру "Група економічної розвідки" Агата Демаралс вважає, що метою західних санкцій проти Росії не є зміна політичного режиму або руйнування економіки, а виключно позбавлення фінансової можливості вести війну в Україні шляхом поступової ізоляції її нафтового сектору.

Експерт побоюється, що руйнація російської економіки, яка посідає 11-те місце у світі, призведе до різкого скорочення поставок добрив, зерна, металів та енергоносіїв. на зовнішні ринки, що спричинить спад виробництва у світі. Якщо виходити з такої логіки, то ніхто на Заході не збирається повністю позбавляти Росію можливості продавати нафту та природний газ, а це означає, що у Кремлі знайдуться гроші на продовження війни в Україні.

Чинні санкції призвели до кризових явищ у російській економіці, але цього явно недостатньо, щоб зупинити жорна війни. За останній рік ВВП РФ скоротився на 4,4%, промислове виробництво, видобуток нафти та газу знизилися на 3%. Обсяги роздрібної торгівлі у Росії скорочуються на 10% рік у рік.

Агата Демаралс вважає, що Захід ще не вичерпав усіх можливостей тиску на Кремль, включаючи відключення від SWIFT усіх російських банків, запровадження заборони використання долара в РФ. На її думку, США можуть закрити доступ на американський ринок усім компаніям, які працюють із Росією, поставивши перед очевидним вибором: або працюєте з першою економікою у світі, або залишаєтеся наодинці з санкціями країною-ізгоєм.

Аналітики "Атлантичної ради" Стівен Хедлі та Вільям Тейлор рекомендують адміністрації Байдена заохочувати проведення Україною операцій зі звільнення всіх населених пунктів, захоплених Росією. На їхню думку, США доцільно розвивати відносини з Україною за ізраїльською моделлю: ділитися передовими військовими технологіями та озброєннями, надавати на постійній основі фінансову допомогу, щоб ЗСУ могли перетворитися на високотехнологічну військову силу, здатну дати відсіч із мінімальними втратами будь-якій зовнішній загрозі.

Не варто забувати, що спровокувати глибоку політичну кризу в Росії можна одним пострілом або натисканням кнопки. Фізично усунути Путіна і людей з його оточення можна так само, як Ізраїль усунув палестинських терористів, відповідальних за вбивство ізраїльських спортсменів під час Олімпіади в Мюнхені в 1972 році, а США — лідерів "Аль-Каїди" і командувача іранським спецпідрозділом "Куд" . Останнього американські військові висадили в повітря ракетою, випущеною з ударного безпілотника MQ-9 Reaper недалеко від аеропорту в Багдаді в січні 2020 року. Путін – жива мішень, по якій можна завдати ракетного удару під час поїздки на Донбас чи Крим.

Зовнішня політика РФ не зміниться поки при владі буде партія "Єдина Росія", Путін та його оточення, а військова машина не зупинитиметься поки російська економіка продовжить функціонувати.