Рубрики
МЕНЮ
Недилько Ксения
Повномасштабне вторгнення Росії залишило сотні тисяч українців без даху над головою. Зруйновані багатоповерхівки, спалені будинки, понівечені квартири — ці реалії стали буденністю для багатьох регіонів. У відповідь на масштабні руйнування держава запустила механізм компенсації, який має на меті допомогти постраждалим відновити житло або отримати кошти на нове. Як саме працює ця програма, хто може подати заявку, скільки вже виплатили, і які труднощі виникають — розбираємося далі.
Компенсація за зруйноване житло: які виплати українці можуть отримати за втрати, завдані війною
Компенсація передбачена для фізичних осіб — громадян України, які є власниками житлової нерухомості, знищеної внаслідок збройної агресії РФ після 24 лютого 2022 року. Йдеться про приватні будинки, квартири, а також об’єкти незавершеного будівництва, якщо вони були основним місцем проживання.
Як уточнює Міністерство інфраструктури, право на компенсацію мають лише ті громадяни, які зареєстрували інформацію про пошкоджене або зруйноване майно в застосунку "Дія" або через ЦНАП протягом встановлених термінів. Якщо житло було знищено повністю, власник повинен підтвердити це актом обстеження та наявністю правовстановлюючих документів.
Заявники повинні бути повнолітніми громадянами України. Якщо житло перебувало у спільній власності, то кожен співвласник має право на часткову компенсацію відповідно до своєї частки.
"Держава не зможе допомогти кожному одразу, але ми поступово покриваємо втрати людей. Наше завдання — повернути українцям житло", — наголошує віцепрем’єр з відновлення України Олексій Кулеба.
Також перевагу надають окремим категоріям: багатодітним родинам, учасникам бойових дій, людям з інвалідністю, сім’ям загиблих військовослужбовців та внутрішньо переміщеним особам. Пріоритет визначає комісія на місцях, яка оцінює кожну заявку індивідуально.
Подати заяву на компенсацію можна двома основними шляхами: онлайн через "Дію" або особисто через ЦНАП чи орган місцевого самоврядування.
У разі використання "Дії" алгоритм такий: авторизуватися в застосунку, обрати розділ "Пошкоджене майно", заповнити форму з даними про об’єкт, додати фото, зазначити ступінь руйнування. Після подання заявка надходить на обробку до місцевої комісії, яка має провести обстеження, скласти відповідний акт та передати документи у Фонд відновлення.
Заяви через ЦНАП або органи влади подаються за аналогічною процедурою, однак у паперовій формі. До заяви додаються копії паспорта, РНОКПП, документів на майно, фотофіксація, довідка з ДСНС або акт обстеження.
Олексій Кулеба пояснює: "Наша мета — зробити процедуру максимально простою. Людина має подати лише одну заяву, а далі — органи місцевої влади разом із Фондом відновлення супроводжують процес".
Закон передбачає два механізми компенсації: сертифікат на купівлю нового житла або участь у будівельних програмах. У більшості випадків громадяни отримують електронний сертифікат з визначеною сумою, який можна витратити на:
• придбання житла на первинному або вторинному ринку;
• будівництво нового житла (за умови відповідності проекту);
• часткову оплату іпотеки (в рамках програми "єОселя").
Максимальний розмір компенсації обмежено площею — 150 квадратних метрів на одну заявку, і нормативною вартістю квадратного метра, що визначається за формулою Кабміну.
Сума компенсації визначається на основі площі зруйнованого житла та середньої вартості квадратного метра, затвердженої державою. На весну 2025 року це близько 27–31 тис. грн за м², залежно від регіону.
"Середня вартість компенсації на одну квартиру — приблизно 1,5 мільйона гривень. Але сума залежить від регіону, площі та типу житла. Це не готівка, а електронний сертифікат, щоб уникнути зловживань", — зазначив голова парламентського Комітету з питань організації держвлади Андрій Клочко.
Сертифікат можна використати через державний портал, обрати квартиру або будинок, внести її дані — і продавцю буде сплачено суму з бюджету. Готівкою компенсація не видається.
"Мені нарахували близько 1,2 млн грн — цього вистачить на невеличку квартиру в Полтаві. Принаймні, є з чого почати нове життя", — стверджує Олександр, переселенець із Бахмута.
Станом на початок травня 2025 року, в електронному реєстрі нараховується понад 102 тисячі заявок від громадян на компенсацію за зруйноване житло. З них понад 35 тисяч уже опрацьовано та ухвалено позитивні рішення, що становить приблизно третину від загального обсягу.
За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, у 2024 році було спрямовано понад 10 мільярдів гривень на фінансування програми компенсації. У 2025 році заплановано збільшити цю суму до 18 мільярдів.
"Це — найбільша в історії програма відшкодування житла для цивільних у Європі. Ми хочемо, щоб кожна родина, яка втратила дім, отримала шанс на новий початок", — підкреслив глава уряду під час звіту у Верховній Раді.
Найбільше заяв подано з Київської, Харківської, Миколаївської, Чернігівської та Херсонської областей. Водночас спостерігається відставання в темпах розгляду заяв у деяких громадах через нестачу ресурсів і навантаження на комісії.
Незважаючи на масштабність і державну підтримку, програма компенсацій стикається з рядом викликів. Зокрема, проблемою залишається недостатній кадровий ресурс у місцевих комісіях. Через це багато заяв опрацьовуються із затримками, а частина громадян втрачає віру в систему.
Крім того, виникають труднощі з верифікацією майна без наявності документів. У зонах активних бойових дій документи нерідко втрачені, а підрозділи ДСНС не завжди можуть надати довідки оперативно.
Аналіз урядових даних показує також нерівномірність у розподілі компенсацій між регіонами. Ті громади, які мають сильну адміністративну спроможність, отримують виплати швидше, тоді як віддалені села або громади зруйновані настільки, що подача документів ускладнена технічно.
Однак поступова цифровізація процесу, автоматизація обробки заяв і залучення додаткових ресурсів дають надію, що темпи зростатимуть.
Компенсація за зруйноване житло — не лише соціальний інструмент, а й важливий елемент повернення українців додому. Кожен сертифікат — це шанс на нове життя, на повернення до нормальності.
Для ефективного функціонування програми необхідні стабільне фінансування, прозорість ухвалення рішень, підвищення спроможності місцевих органів та цифрова трансформація процедур. І найголовніше — довіра людей до системи, що формується через дієвість та справедливість.
Новини