Брудні ігри Лукашенко: навіщо Білорусь пропонує Україні транзит зерна

Напередодні консультацій України, Польщі та Литви у Луцьку у форматі Люблінського трикутника, прес-секретар генсека ООН Стефан Дюжаррик повідомив про зустріч заступника міністра закордонних справ Білорусі Юрія Амбразевича з генсеком ООН Антоніу Гуттерішем, в ході якої білоруський дипломат запропонував розпочати транзит зерна до литовських портів.

Лукашенко запропонував Україні зернову угоду

Заступник голови білоруської дипломатії брав участь у 77-й сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку 7-9 грудня. Коментарі розбиралися, що варто за бажанням керівництва Білорусі зайнятися транзитом українського зерна з огляду на те, що Росія нарощує військову присутність на її території та використовує як плацдарм для завдання авіаударів по цивільній інфраструктурі України.  

Які вигоди хоче отримати Лукашенко  

Ймовірно, Олександр Лукашенко розглядає транзит українського зерна як спосіб легітимізувати своє правління в очах Заходу, який не визнав результатів президентських виборів 2020 року та запровадив санкції у відповідь на придушення мирних акцій протесту прихильників опозиції. Білоруський диктатор опинився у складнішому становищі, ніж президент РФ Володимир Путін та правляча партія "Єдина Росії". Якщо Путін має можливість домогтися від США та ЄС зняття з Росії всіх санкцій і залишатися при владі після виведення російських військ з України, повернення нам усіх окупованих і анексованих територій, включаючи Крим, не кажучи про відшкодування матеріальних збитків, то скасування діючих обмежувальних заходів щодо Білорусі можливе лише у разі виходу з політики Лукашенка та його оточення.

Якось, білоруська дипломатія досягла аналогічної мети. У 2015-2016 роках США та ЄС зняли більшу частину санкцій з Білорусі як плату за посередництво Лукашенка у врегулюванні збройного конфлікту на Донбасі в рамках формату Мінськ-2. Наразі Лукашенко знову намагається провернути такий самий номер. Щоб не казав "батька" про уявні загрози з боку НАТО та України для безпеки Росії та Білорусі, опинитися в одному човні з Путіним – незавидна перспектива.

Лукашенко розуміє, що РФ втрачає ініціативу у війні з Україною, а територія Білорусі перетвориться на арену бойових дій, якщо Путін наважиться знову розгорнути наступ на Київ чи відкрити новий фронт на Західній Україні. Якщо не власний народ, то українські військові винесуть Лукашенку ногами вперед із його резиденції. ЗСУ – міцний горішок, який виявився не по зубах нечисленій білоруській армії, яку в Кремлі не проти використовувати як гарматне м'ясо.

Білорусь залежить від фінансової допомоги Москви і перебуває під фактичною окупацією російських військових. Лукашенку доводиться робити те, що йому кажуть у Кремлі. Водночас МЗС Білорусі шукає можливості для маневру, торгу із Заходом та нормалізації відносин із сусідніми державами. Білоруська дипломатія використовує ООН, щоб спробувати переконати Захід у тому, що Білорусь нібито взагалі не має відношення до російсько-української війни та відкрита для співпраці з Україною. Невипадково Амбразевич розмовляв з Гуттеришем кілька днів до консультацій Люблінського трикутника. На цих зустрічах дипломати України, Польщі та Литви обговорюють питання безпеки, включаючи загрозу з боку Росії та Білорусі.

Натомість за сухопутний зерновий коридор Лукашенко розраховує домогтися пом'якшення санкцій, а саме відкриття литовського порту Клайпеда для експорту білоруських калійних добрив. Продаж калійних добрив, нафтопродуктів та колісної техніки є одним із ключових джерел надходження валютної виручки для Білорусі. Переорієнтація білоруського експорту на російські порти не виправдала себе.

За інформацією аналітика Віталія Чернова, зміна логістичних ланцюжків спричинила зниження конкурентоспроможності білоруського експорту. Нафтопродукти відвантажуються через порти Санкт-Петербурга та Усть-Луги, а добрива доводиться відвантажувати дрібними партіями до портів у різних морських басейнах. У Росії існує дефіцит потужностей для відвантаження добрив на рівні 8 млн. тонн, тоді як обсяг експорту калійних добрив з Білорусі становить 11 млн. тонн на рік.

Навіщо Україні транзит зерна через Білорусь

Білоруська влада вибрала зручний момент, щоб запропонувати Україні транзит зерна через свою територію. Контури схожого правочину вимальовуються у відносинах України та Росії навколо аміакопроводу Тольятті – Одеса, який Україна заблокувала з початку повномасштабного вторгнення РФ. Трубопровід з'єднував російське підприємство "Тольятті Азот" та Одеський припортовий завод та використовувався для експорту аміаку, який перевантажувався у танкери. Росія постачає 16,7% аміаку на світовий ринок. Москва намагається довести, що трубопровід має відношення до зернової угоди, укладеної за посередництва Туреччини та ООН, оскільки в тексті угоди йшлося про безперешкодне постачання добрив, а аміак є сировиною для їх виробництва. Президент Володимир Зеленський висловив готовність запустити аміакопровід в обмін на визволення всіх українських військовополонених.

Білоруси вирішили виторгувати в ООН поновлення доступу до балтійських портів для підприємства "Білоруськалій", частка на світовому ринку калійних добрив до введення санкцій становила 20%. У Мінську вважають, що українські експортери зацікавлені в нових логістичних ланцюжках, оскільки використовуватиме чорноморські порти Одеса, Іллічівськ та Південний ризиково. Зернова угода виявилася недостатньо надійним механізмом, оскільки поведінка РФ непередбачувана.

У Мінську вважали, що можуть зробити внесок у забезпечення продовольчої безпеки у світі. Кремль цілеспрямовано зриває відвантаження зерна в українських портах. У листопаді через ракетні удари країни-агресора Україні доводилося ставити на паузу роботу річкових та морських портів. Недостатньо ефективно працює інспекція, до якої входять росіяни. Кількість перевірених суден скоротилася з 46 до 8-9 на день. У результаті утворився затор із 70 суден на вхід до українських портів та з 30 на вихід. Простій суден складає до 30 днів, що тягне за собою додаткові витрати для трейдерів.

Росія може будь-якої миті призупинити свою участь у зерновій угоді та відновити морську блокаду України. У квітні Україна недоотримала близько 40-60 доларів з експорту кожної тонни зернових через блокаду портів російськими агресорами. Як альтернативу портам українським експортерам доводиться використовувати залізничний та автомобільний транспорт, але цього недостатньо. Якщо через порти можна щорічно експортувати 65 млн. тонн зерна, то залізницею та у вантажних автомобілях до 15 млн. тонн. Станом на грудень 2022 року Україна експортувала 18,97 млн тонн зернових та зернобобових культур, що на 12,21 млн тонн менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Прикордонні переходи європейських країн не справляються з великою масою вантажів з України. На внутрішньому ринку утворився дефіцит вантажних вагонів та автомобілів, які застрягли на прикордонних переходах. Автомобілі можуть стояти у черзі на кордоні по 30-60 днів, а на кордоні з Румунією до 90 днів. Експортери зерна намагалися використовувати для відвантажень румунський порт Суліну на річці Дунай, внаслідок чого утворилися затори зі 100 суден.

Транзит через Білорусь міг би підвищити ефективність залізничних перевезень українського зерна до балтійських портів. Україна, Білорусь та країни Балтії мають однакову залізничну колію шириною 1520 мм, що позбавляє необхідності перевантажувати вантаж в інші вагони або вантажні автомобілі на кордоні. Ширина колії Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини складає 1435 мм. 

У яку пастку Путін та Лукашенко хочуть загнати Україну

Можлива й інша версія, чому наш північний сусід пропонує свою територію для транзиту зерна. Президент Литви Гінатас Науседа назвав пропозицію Білорусі про транзит зерна з України пасткою, до якої не треба потрапляти. Литовський лідер мав на увазі спроби Білорусі знайти привід досягти пом'якшення санкцій ЄС. У червні 2022 року Мінськ уже пропонував відкрити транзит для українського зерна в обмін на можливість використовувати балтійські порти для відвантаження своїх товарів, але Київ від такого варіанта відмовився. Науседа наголосив, що у білоруському транзиті немає потреби, оскільки українське зерно доставляється в порти країн Балтії через територію Польщі.

Росія могла підготувати зернову пастку для України за участю Білорусі. Спочатку Мінськ створює видимість, що простягає своєму сусідові руку допомоги. Потім, коли вагони з українським зерном зайдуть до Білорусі, їх заарештують, а вантаж привласнять собі. Подібні брудні ігри притаманні РФ. За інформацією аналітика Анастасії Дячкіної, за час вторгнення російські окупанти вивезли з України 4 млн тонн зернових та олійних культур на суму 1,9 млрд доларів. Після 24 лютого з порту Севастополя вийшло близько 20 суден, завантажених вкраденим зерном у напрямку Росії, Туреччини та Сирії.

З кремлівською маріонеткою Лукашенку українській владі треба тримати вухо гостро і не йти на угоду з дияволом.