Ексклюзив Поради випускникам: як вибрати виш, щоб через кілька років не залишитися без роботи

Для багатьох випускників вибір університету стає першим по-справжньому важливим самостійним рішенням, яке тою чи іншою мірою вплине на все подальше життя. Цікаво, що про ступінь цього впливу експерти готові посперечатися. У той час як одні кажуть, що в Україні диплом давно нічого не значить, і маса людей все життя працює не за фахом, інші наполягають, що ситуація змінюється, і профільна освіта все більше і більше має попит на українському ринку праці.

"Жодна країна світу не досягла показника 100% у працевлаштуванні за фахом, отриманої при навчанні, і Україна − не виняток, − зазначила в бесіді з "Коментарями" директор по персоналу компанії Jooble Оксана Вогнева. − Кількість тих, хто працює за фахом, зазначеним у дипломі, за різними даними становить 40-60%. Я не бачу в цьому великої трагедії, адже є кілька чинників, які значно важливіше: наприклад, рівень безробіття, середня зарплата та її порівняння з реальним продуктовим кошиком. Хоча в теорії вірно обрана спеціальність може вплинути на рівень безробіття: чим більше людей зі шкільної лави розуміють, чим вони хочуть займатися, тим більше серед нас людей, які раді кожному робочому дню. Та й середня заробітна плата також частково залежить від рівня професіоналізму: праця ефективних і захоплених своєю справою співробітників, як правило, оплачується гідно".

За словами директора по країнах Східної Європи компанії World Staff Віталія Михайлова, судячи з його досвіду, сьогоднішніх роботодавців часто цікавить не стільки професія здобувача, скільки просто наявність самого диплома. Зрозуміти логіку роботодавця нескладно: якщо людина кілька років навчалася у виші та навіть його закінчила, можна зробити висновок про його адекватність, інтелект, здатність навчатися і так далі. Такі якості – це вже добре, щось значно більше і не розраховують.

Водночас директор агентства Assis-HR Ганна Безай вважає, що однозначно говорити про те, що нинішніх роботодавців абсолютно не цікавлять дипломи, було б перебільшенням, і є багато сфер, де профільна освіта необхідна. Наприклад, без спеціальної освіти неможливо працювати лікарем, вчителем, та і того ж будівельника навряд чи ризикнуть брати на роботу, якщо він ніде не вчився. Важко уявити без профільної освіти вченого, юриста, бухгалтера. А на деякі види діяльності (наприклад, у сфері телекомунікацій) взагалі потрібно отримувати ліцензію, і серед вимог для її отримання – наявність певного відсотка фахівців з профільною освітою.

Попри настільки різні думки, експерти сходяться в тому, що найкращий варіант – зробити правильний вибір ще на старті. І це цілком логічно. Погодьтеся, не варто отримувати "будь-який" диплом, який потім буде пропадати пилом на полиці. Краще не витрачати даремно 4-5 років життя і вчитися саме тій справі, якій збираєшся присвятити все своє професійне життя.

А тим майбутнім студентам, які досі не визначилися, як їм обрати професію та ВНЗ, експерти дали покрокову інструкцію.

Крок перший: визначаємося з направленням

Для початку експерти радять, як мінімум, визначитися зі своїми сильними сторонами: ви ставитеся до гуманітаріїв або до технарів? При цьому врахуйте – "не любити математику" − це занадто мало, щоб віднести себе до гуманітаріїв, бажано все-таки визначитися з тим, що ви любите.

Зрозуміло, що немає великого сенсу йти в айтішники, якщо у вас не спостерігається ніяких здібностей до точних наук, або йти в історики, якщо ваш коник − математика, а історію ви терпіти не можете. Але при цьому, говорить експерт інституту Growford Олексій Кущ, відмінним варіантом було б отримання "універсальної освіти" − тобто, одночасно гуманітарної й технічної. Причому вступати для цього у два виші та отримувати два повноцінних дипломів про вищу освіту зовсім не обов'язково.

"Сьогодні можна отримати "універсальну освіту" самостійно – всілякі курси на допомогу, − говорить Олексій Кущ. – Гуманітарію можна закінчити, скажімо, комп'ютерні курси, а технарю – мовні. Це стане прекрасним тренуванням для мозку, буде сприяти розвитку логічного мислення і, зрозуміло, розширить кругозір: додаткові знання ніколи не будуть зайвими".

Крок другий: вибираємо спеціальність

Визначитися із напрямком – тільки пів справи. Скажімо, технар цілком може стати програмістом, економістом, інженером, вчителем математики, зайнятися прикладними науками та ін. Це зовсім різні напрямки, тож дуже важливо визначитися з конкретною спеціальністю. І тут допоможе профорієнтування.

"Сьогодні у нас є дуже розумні діти – грамотні, виховані, освічені, випускники ліцеїв і гімназій з поглибленим вивченням мов і точних наук, − говорить Ганна Безай. – Але при всьому цьому багато хто не уявляють, чим вони хочуть в житті займатися і в який виш хочуть вступати. В результаті йдуть туди, куди порадили батьки, де менше конкурс, а то і зовсім "за компанію" з друзями. Наслідки таких рішень відомі: одні, відучившись рік-два, кидають навчання, інші навчаються покладені роки й кладуть диплом на полицю. Але є й ті, хто все життя займається справою, яку не любить, і для деяких це обертається справжньою трагедією".

За словами експерта, важливо, щоб діти самі знали, чого вони хочуть, і щоб їх почули власні батьки. Мам і тат, які наполягають на своєму, зрозуміти можна: у них знання, досвід, вони "хочуть, як краще", але все ж експерт радить батькам прислухатися до дитини. Це покоління по-іншому мислить, по-іншому пояснює, важливо це розуміти й дати дітям можливість висловитися.

Ще одна проблема, продовжує експерт, полягає в тому, що діти не дуже добре собі уявляють, що таке реальне життя і "романтизує" деякі професії. До того ж: спотворене уявлення про ту або іншу роботу мають і батьки. Вихід тут може бути такий: запрошувати до школи кращих представників різних сфер, щоб вони розповіли про свій реальний досвід.

"Багато школярів мають переважно теоретичне уявлення про те, як буде виглядати їх робота в реальності, і відсутність практичного прикладу заважає зробити правильний вибір, – погоджується з колегою Оксана Вогнева. – Плюс слабка профорієнтаційна база, застарілі види тестування, які не включають нові професії, низький рівень прив'язки навчання у виші до реалій бізнесу, відторгнення викладачами сучасних підходів, а також необізнаність дітей щодо можливостей – у багатьох немає розуміння того, які взагалі професії бувають".

Крок третій: звіряємося з прогнозами

Зроблений вибір – це чудово, але тепер непогано було б звіритися з прогнозами: які професії будуть популярні в майбутньому. Особливо пильну увагу цим пунктом слід приділити тим, хто коливається між декількома професіями. Можливо, блискучі перспективи допоможуть визначитися з вибором більш конкретно.

Тренди на ринку праці задаються в західних країнах, тому для охочих отримати найбільш потрібні і перспективні навички необхідно провести аналіз ситуації в США, Великобританії та інших країнах, − відзначив в бесіді з "Коментарями" аналітик TeleTrade Сергій Родлер.

"З розвитком інтернет-технологій магазини, з активу, що генерує прибуток, стали перетворюватися на джерело витрат: зарплати продавцям, оренда та інші витрати, − міркує експерт. − Підприємці йдуть в онлайн, ТЦ переживають далеко не найкращі часи. Не виключено, що вижити зможуть лише ті торгові центри, які розташовані в багатих центральних районах і зможуть підлаштуватися під зміни: наприклад, збільшити частку точок, де надають послуги. Зміна парадигми почалася ще до історії з коронавірусом і в період карантину тільки прискорилася. Зростає попит на людей, що займаються розкручуванням соціальних мереж, які служать основними рекламними майданчиками для онлайн-ритейлерів. Збільшується інтерес до копірайтерів, таргетологів, маркетологів та SMM-менеджерів".

Побічним ефектом розвитку інтернет-майданчиків є величезна кількість інформації, що збирається за діями користувача: геолокація, продуктові переваги, історія покупок і так далі, − продовжує Сергій Родлер. − Все це можна використати у своїх цілях, або продавати третім особам. Але для початку цю інформацію потрібно правильно зібрати, оформити, і тут приходять на допомогу фахівці Big Data – дата-інженери. А далі приходить черга аналітиків даних, які за допомогою програмного забезпечення грамотно структурують інформацію та оформляють її бізнес-рішення. І все це теж професії майбутнього.

"З достатньо високим ступенем вірогідності можна прогнозувати, що майбутнє тісно пов'язане з нано- і біоінформаційними, когнітивними технологіями, – додає Олексій Кущ. – Крім того, популярними будуть професії, пов'язані з соціалізацією людей і з екологією".

Ганна Безай серед перспективних напрямків називає розробку ПЗ, різні "онлайн-професії" (від маркетологів до аналітиків) і аграрні професії (від комбайнерів до агрономів). А Оксана Вогнева вважає, що через кілька років у попиті будуть фахівці IT-сфери, інженери за різними напрямками, хіміки, біологи, психологи, екологи, фахівці з поведінкової соціології.

Крок четвертий: вибираємо ВНЗ

Отже, спеціальність обрано і звірено з прогнозами. Залишається ще один крок – вибір кількох вишів, в одному з яких ви б хотіли вчитися і де є обрана спеціальність.

"Для початку вивчіть рейтинги вишів – ця інформація є у відкритому доступі, – радить Віталій Михайлов. – На жаль, багато українських ВНЗ дають застарілі знання, які ніколи в житті не знадобляться, тому до цього питання треба поставитися серйозно. Також непогано було б поцікавитися думкою студентів вибраних вишів – очно чи на форумах".

Таким чином ви не тільки зрозумієте "чим дихає" університет і його студенти, але і складете уявлення, з ким доведеться вчитися, адже оточення – дуже важливий фактор.

І, нарешті, визначившись з вишами, реально оцініть свої шанси на вступ: було б дуже непогано, якби хоча б в парі університетів вони були досить високими.

Як раніше писали "Коментарі", в Міністерстві освіти назвали нові строки проведення вступної кампанії-2020.