2 мільярди інвестицій у STEM-освіту дітей: що це дасть Україні через 10 років

Уявіть Україну через десятиліття: країна, де дефіцит фахівців у сфері інформаційних технологій та інженерії не сягає сотень тисяч, а економіка росте на 5–7% щорічно завдяки інноваціям. Це не утопія, а реалістичний сценарій, якщо скоординувати зусилля держави та бізнесу. У 2025 році інвестиції в науково-технічну освіту (науку, технології, інженерію та математику) для школярів перевищили 2 мільярди гривень — рекордний показник на тлі війни. Державний бюджет, приватні компанії та благодійні фонди об'єднали ресурси, щоб створити нові центри, оновити програми та запустити пілотні проєкти.

STEM-освіта. Фото: з відкритих джерел

За даними Київської школи економіки, лише 20 провідних компаній вклали понад 2 мільярди гривень з 2022 по 2025 рік, що еквівалентно річному бюджету Київського політехнічного інституту. Ці кошти не просто фінансування — це інвестиція в майбутнє, яка може закрити прогалину в 150–200 тисяч кадрів до 2035 року.

Фото: з відкритих джерел

Підтримка держави

Міністерство освіти і науки України (МОН) у 2025 році стало рушієм змін, інвестувавши 2,15 мільярда гривень у програму "Нова українська школа", з яких значна частка пішла на науково-технічний напрям. Це на 50% більше, ніж у 2024 році (1,5 мільярда гривень). Ключова ініціатива — програма "Науково-технічна школа 2.0", яка розширює мережу сучасних лабораторій при школах. За даними МОН, у 2025 році створено 100 нових науково-технічних центрів, оснащених обладнанням для експериментів з робототехніки та програмування. Загальний бюджет на субвенцію для науково-технічного обладнання склав 118,89 мільйона гривень, розподілених між 136 школами по всій країні.

Ці кошти дозволили не лише закупити обладнання — від 3D-принтерів до наборів для моделювання сонячних панелей, — але й провести навчання для 300 тисяч учителів з цифрової грамотності. За словами заступника міністра освіти і науки Дениса Курбатова, інновації — це ядро економічного зростання країни, але без освіти їхній розвиток неможливий. Підтримка науково-технічних парків сприятиме розвитку високотехнологічних секторів економіки, створенню робочих місць у високотехнологічних галузях та залученню інвестицій. Науково-технічні парки планують збільшити з 5 до 15 за 3 роки, залучаючи 500 мільйонів гривень приватних інвестицій.

Пілотні проекти в рамках програми показали перші результати. У 43 університетах та школах, оснащених за підтримки Світового банку доставлено обладнання вартістю 3,3 мільйона доларів (близько 130 мільйонів гривень) — хроматографи, спектрофотометри та цифрові системи для 103 тисяч учнів. Результати: середній бал з фізики та математики в пілотних школах зріс на 15% порівняно з 2024 роком. Це не лише цифри — це основа для закриття дефіциту кадрів, адже за прогнозами Національного банку України, до 2030 року Україні знадобиться 500 тисяч кваліфікованих фахівців, з яких 150–200 тисяч — у інформаційних технологіях та інженерії.

 Проекти від промислових гігантів

Приватний сектор не відстає від держави. Група компаній "Метінвест", один із найбільших інвесторів, витратила 570 мільйонів гривень на розвиток освіти з 2022 по 2025 рік, з фокусом на науково-технічний напрям для школярів. У 2025 році компанія запустила програму "Метінвест Політехніка", де понад тисяча студентів та школярів з Дніпропетровської та Харківської областей вивчають інженерію через практичні проєкти. За результатами, 143 магістри випущені в 2024 році, а у 2025-му — ще 124, з них 40% — школярі з партнерських програм.

Аграрний гігант Kernel інвестував у науково-технічну освіту через проєкти з біотехнологій, виділивши 150 мільйонів гривень на лабораторії в школах Київської та Полтавської областей. Енергетична компанія ДТЕК (ДТЕК) пішла далі: разом з EdTech Ukraine Association організувала конференцію "Цифрова інновація в освіті 2025" 22 жовтня, де представлено проєкти з енергетичної моделі для 500 шкіл. Інвестиції ДТЕК склали 200 мільйонів гривень, з акцентом на регіони з дефіцитом кадрів — Харківську та Дніпропетровську області. За даними асоціації, ці ініціативи охопили 780 учнів та 29 стартапів, залучаючи європейські гранти на 3,75 мільйона євро (близько 160 мільйонів гривень).

Благодійні фонди доповнюють картину. Фонд Сергія Притули, попри фокус на оборону, інвестував 50 мільйонів гривень у освітні хаби для школярів-переселенців, включаючи науково-технічні курси. Фонд "Повернись живим" через партнерства з Київстар зібрав 47 мільйонів гривень на школу операторів дронів, де навчаються 400 фахівців — частина з школярів старших класів. Директор фонду Тарас Чмут зазначив: "Як фонд, ми цінуємо партнерів, які розуміють важливість навчальних проектів для посилення війська. Навчання завершили понад 400 операторів, і це тільки початок".

 Регіональний розрив: чому Харків та Дніпро випереджають Київ

Хоча загальні інвестиції вражають, розподіл нерівномірний. Харківська область, попри близькість до фронту, лідирує за ефективністю пілотних проектів. За даними МОН, у регіоні створено 25 науково-технічних центрів, оснащених за 50 мільйонів гривень. Результати: 12 медалей на Всеукраїнській олімпіаді з фізики, на 25% більше, ніж у 2024 році. Причина — тісна співпраця з бізнесом: "Метінвест" та ДТЕК інвестували 300 мільйонів гривень у місцеві школи, фокусуючись на інженерії для промисловості. Університет імені Каразіна отримав 3,3 мільйона доларів обладнання від Світового банку, охопивши 20 тисяч школярів.

Дніпропетровська область не відстає: обласний конкурс винахідницьких проектів "Науково-технічна ідея" зібрав 500 робіт від школярів, з бюджетом 30 мільйонів гривень. Результати пілотів — зростання успішності на 20% у математиці, за даними Дніпровської академії неперервної освіти. Тут домінує "Метінвест", який навчає 460 учнів у партнерських програмах. Навпаки, Київська область, попри 40% загальних інвестицій (800 мільйонів гривень), відстає: лише 10% шкіл обладнано сучасно через бюрократію. За словами експертів Київської школи економіки, регіональний розрив — це втрата 15–20% потенціалу, адже столиця генерує 30% ВВП, але не закриває дефіцит кадрів.

Щоб ілюструвати динаміку, наведемо таблицю ключових показників пілотних проектів за регіонами (дані МОН та регіональних адміністрацій за 2025 рік):

Ця таблиця демонструє, що ефективність залежить не від обсягу коштів, а від їхнього цільового використання: промислові регіони інтегрують освіту з бізнес-потребами, тоді як Київ розпорошує ресурси.

 Покриття дефіциту спеціалістів: прогнози на 5–10 років

Дефіцит 150–200 тисяч фахівців у інформаційних технологіях та інженерії — реальна загроза. За даними Національного банку України, 74% компаній відчувають значний брак кадрів, особливо робітничих та технічних спеціальностей. Інвестиції можуть змінити ситуацію: якщо охоплення науково-технічною освітою зросте з 10% до 50% школярів, до 2030 року ми отримаємо 100 тисяч нових фахівців. За прогнозами Atlantic Council, малі та середні підприємства (МСП) можуть закрити 1 мільйон вакансій через підготовку, якщо STEM стане пріоритетом.

Через 10 років Україна може стати хабом інновацій у Східній Європі: зростання ВВП на 2–3% від STEM-градуатів, за аналогією з ЄС, де інвестиції в освіту окупаються за 7–8 років. Але ризики є — еміграція (до 20% айтівців) та війна. Експерти EdTech Ukraine радять: посилити регіональні хаби та гендерну інклюзію, де частка дівчат у проектах зросла до 60%.

Наразі, мільярди гривень від держави, бізнесу та фондів трансформували науково-технічну освіту для школярів. Тому, якщо масштабувати успіхи пілотних проектів, закрити дефіцит кадрів за 5–10 років стає цілком реальним завданням. Україна знаходиться на порозі прориву — мільйон маленьких інженерів готові будувати її майбутнє.