Як брати Клюєви продовжують заробляти в Україні

В Україні "регіонали", незважаючи на люстрацію, війну та прозахідну позицію нової влади, заробляють сотні, а то й мільярди гривень. І якщо одні, як екс-нардеп Петро Димінський роблять це за допомогою своїх родичів , інші використовують надійних довірених осіб з багаторічним досвідом співпраці.

Фото: портал "Коментарі"

Так, "Коментарі" розбиралися, як українські політики та бізнесмени брати Андрій та Сергій Клюєви, які залишили Україну в 2014-2015 роках через звинувачення, у тому числі в держзраді, можуть продовжувати заробляти сотні мільйонів гривень.

Стати мульмільйонерами та кинути держбанки майже на 30 мільярдів гривень

Брати Клюєви – старший Андрій та молодший Сергій, будучи вихідцями з Донецька, з 2000-х і до 2014-го здійснили карколомну кар'єру. Зайнявшись бізнесом у 1990-ті, на початку 21 століття вони перейшли у політику. У результаті до 2014-го Андрій Клюєв встиг тричі побувати віце-прем'єр-міністром і навіть ненадовго очолити Адміністрацію президента Віктора Януковича, а Сергій просидів депутатом у чотирьох скликаннях Верховної Ради.

Паралельно брати активно "розкручували" свій бізнес у двох напрямках – багатопрофільна корпорація "Укрпідшипник" та Activ Solar, яка займалася сонячною енергетикою. Саме брати виявилися одними з лобістів ухвалення "зеленого тарифу" в Україні, який забезпечив бізнес надприбутком. Як повідомляли "Коментарі" , брати побудували за допомогою державних кредитів та пільг сонячні електростанції у Криму, а у 2015 році ці потужності були продані китайській компанії "CNBM International".

На піку статки братів оцінювали у суму трохи менше 1 млрд дол, але все закінчилося для них у 2014-2015 роках. Так, спочатку Андрій Клюєв залишив Україну та був звинувачений у розгоні Майдану. Через рік Сергій був позбавлений недоторканності та втік після звинувачень у шахрайстві та розкраданні коштів. Йшлося про неповернення державним банкам близько 28 млрд. грн. кредитів, на які, власне, брати Клюєви і збудували енергетичний бізнес. Останній конфіскувати на користь держави також не вдалося, оскільки переважно сонячні електростанції розташовувалися в Криму, а пізніше були продані китайцям.

Крім того, прізвище братів засвітилося у розслідуванні українських правоохоронців. Так, за версією ДБР, колишній заступник РНБО Володимир Сівкович та екс-голова Адміністрації президента України Андрій Клюєв, створили так званий " політичний офіс", який має контролювати діяльність впливових українських політиків, посадових осіб та правоохоронців.

Втім, у 2019-му році Андрій Клюєв навіть намагався взяти участь у виборах до ВР, але його зняли з реєстрації ЦВК .

Бізнес у Росії – від енергетики до ВПК

Влаштовуючись у РФ, брати Клюєви продовжили займатися бізнесом. Причому з початком війни у 2022 році масштаб останнього тільки зріс.

Зареєструвавши на старшого сина Андрія Клюєва – Богдана та дружину Сергія Клюєва – Ірину, групу компаній "Арктик енерго капітал" та дочірні підприємства, брати зайнялися імпортом товарів у РФ.

Згідно з відкритими даними, структури "Арктик енерго капітал" та пов'язані з ними компанії постачають до РФ імпортне обладнання та матеріали в обхід санкцій. Йдеться не про другорядні товари, а про критично важливу продукцію: газопоршневі генератори американської Caterpillar, антикорозійні покриття французької MAESTRIA та інше технологічне обладнання, без якого неможлива стабільна робота енергетичних об'єктів. Ці поставки оформляються через ланцюжок юридичних осіб та "дочок", що дозволяє маскувати кінцеве призначення продукції та реальних вигодонабувачів.

В умовах початку повномасштабної війни, обмеження імпорту та зростання потреби в імпортних комплектуючих цей бізнес став особливо прибутковим. Хоча згідно з даними російських бізнес-реєстрів виторг компанії в 2025-му році склав всього 165,2 млн рос. руб. або близько 2 млн. дол., очевидно, що масштаб бізнесу вони не показують. Власне, при такому виторгу чистий прибуток ТОВ "Арктик енерго капітал" становить лише 259 тис. руб., а це — рентабельність всього в 0,15%, що може говорити про ухилення від податків, як мінімум.

Інший напрямок бізнесу – будівництво енергетичних об'єктів на території країни-окупанта. В умовах частих ударів ЗСУ по таких об'єктах це затребуваний і вигідний бізнес. Причому компанії групи не просто будують теплоелектроцентралі та сонячні електростанції — вони інвестують у них власні кошти, після чого здають об'єкти в оренду замовникам, отримуючи довгостроковий та стійкий дохід.

Один із найбільш показових прикладів — будівництво електростанції для заводу "Курскрезинотехніка", який перебуває під санкціями і безпосередньо працює на російський військово-промисловий комплекс. Продукція цього підприємства поставляється таким гігантам ВПК, як "Уралвагонзавод", "Північна верф" та "Омськтрансмаш", які задіяні у виробництві бронетехніки, кораблів та озброєння для армії РФ.

Які суми такий бізнес приносить братам у Росії – невідомо, адже через структуру групи відстежити її доходи важко.

Бізнесу в Україні немає

Згідно з офіційними даними, бізнес в Україні для братів фактично скінчився. Суд визнав банкрутом "Укрпідшипник" ще 2019-го. Вже під час російського вторгнення у 2023 році в рамках ліквідаційної процедури офіс корпорації було продано за 200 млн грн. компанії, що пов'язується з іншим українським VIP -втікачем, екс-міністром екології та природних ресурсів Миколою Злочевським, про якого "Коментарі" також писали . Втім, існує версія, що цим брати просто вивели свої активи до моменту їх конфіскації Генпрокуратурою.

Тим дивовижніше на тлі тотального офіційного банкрутства українського бізнесу Клюєвих деякі дані щодо зростання вартості їхніх активів до 2019 року на 285% всього за рік. На двох брати мали 104 млн. дол. та посідали 61-е місце у рейтингу 100 найбагатших українців нового часу. Щоправда, ключовий актив автори рейтингу самі так і не визначили.

Сотні мільйонів гривень із держбюджету та ухилення від податків – "жирний" бізнес Клюєвих на українській соняшниковій олії

Тим часом у 2023 році брати привернули увагу завдяки інформації про те, що з січня 2022 по квітень 2023-го ТОВ "Ніжинський жиркомбінат" отримав з держбюджету 340 мільйонів гривень відшкодування ПДВ.

Офіційно, ТОВ "Ніжинський жиркомбінат" (НЖК) разом із ще низкою компаній є частиною групи компаній "Агрекс", що займається виробництвом соняшникової олії, що належить Олегу Ілляшенку, Михайлу Гончаренко та його дружині Наталі.

За даними аналітичного сервісу YouControl ТОВ "Ніжинський жиркомбінат" (сфера діяльності – виробництво олії та тваринних жирів, статутний фонд – 9 млн грн) на 100% належить Михайлу Гончаренко. Згідно з фінансовими показниками, справи заводу з початком війни йдуть просто блискучою. Так, виручка з 1,4 млрд грн. 2021-го року зріс у 5,5 разів до 8,3 млрд грн. 2025-го. Але такі показники не заважають, а може й навпаки – допомагають підприємству брати участь у численних схемах.

Так, згідно з матеріалами кримінального провадження № 42025270000000093 від 29 вересня 2025 року, підприємство, купуючи за готівку у фермерів соняшник, у своїй звітності відображало покупку за безготівковий розрахунок у юросіб, які є нібито фіктивними компаніями. Завдяки цьому НЖК міг офіційно списувати на витрати кошти підприємства, тим самим занижуючи свій прибуток і податки. За версією слідства йдеться про операції з фіктивними компаніями на 433 млн. грн. за 2024-2025 роки, що дозволило заощадити на податку на прибуток 78 млн грн.

Втім, це справжня дрібниця на тлі кримінального провадження № 42025110000000363, в рамках якої Київська обласна прокуратура отримала рішення Солом'янського районного суду Києва про арешт 100% прав того ж НРК та низки інших підприємств, які за даними YouControl належать Михайлу Гончаренку.

Згідно з версією слідства, не пізніше 2023 року "Маслоекстракційний завод", що входить до складу ТОВ "Сватівська олія" (сфера діяльності – виробництво олії та тваринних жирів, статутний фонд – 47 млн грн) був перереєстрований згідно з російським законодавством і почав сплачувати податки країні-агресору. У СБУ це трактували як "допомогу державі агресору" — стаття 11 КК України, а прокуратура домоглася арешту корпоративних прав підприємств, власником яких є Михайло Гончаренко. При цьому сам він проходить одним із 8 підозрюваних з цього кримінального провадження.

Але що штовхнуло бізнесмена на реєстрацію підприємства за російським законодавством, маючи контроль над ТОВ "Ніжинський жиркомбінат", що знаходиться на неокупованій території – на Чернігівщині, і генерує 8 млрд грн. виручки на рік? Імовірною відповіддю на це питання може бути той факт, що Михайло Гончаренко несамостійний у своїх діях.

Так, ще 2006-го року ТОВ "Агрекс" за деякими даними було частиною корпорації братів Клюєвих "Укрпідшипник" та об'єднувало сільськогосподарські активи корпорації. Михайло Гончаренко протягом багатьох років був частиною бізнес-імперії Клюєвих та їх політичним помічником.

Так, у списку компаній, у яких раніше працював Михайло Гончаренко, знаходиться ПрАТ "Укрпідшипник" (сфера діяльності – діяльність головних управлінь (хед-офісів), статутний фонд – 373 тис. грн.) та власне головна компанія однойменної корпорації братів.

А крім того, протягом 8 років – з 2006 по 2014 роки, Михайло Гончаренко встиг побувати помічником Андрія та Сергія Клюєвих під час перебування їх народними депутатами у трьох скликаннях Верховної Ради.

Словом, нинішнього власника ТОВ "Ніжинський жиркомбінат" та співвласника групи компаній "Агрекс", яка раніше належала братам, можна сміливо вважати людиною близькою до обох Клюєвих.

А контроль над Ніжинським жиркомбінатом Михайло Гончаренко отримав у 2020-му році, через рік після визнання банкрутом "Укрпідшипника" та зняття санкцій ЄС із братів Клюєвих. А ще через рік – у 2021-му, в Росії було зареєстроване саме ТОВ "Арктик енерго капітал" на найближчих родичів братів. Тобто передача контролю над бізнесом братів Клюєвих в Україні перевіреному топ-менеджеру та помічнику у політиці виглядає абсолютно логічним кроком.

Саме цим можуть пояснюватись подальші кульбіти компанії з легальними мільярдними оборотами – ухилення від податків, отримання сотень мільйонів гривень ПДВ із держбюджету, переоформлення активів згідно з російським законодавством.

Однак судячи з кримінальних справ, і у Михайла Гончаренка та його бізнесу, який, ймовірно, насправді належить братам Клюєвим, починаються проблеми в Україні. Так, той самий "Ніжинський жиркомбінат" було виключено з Клубу білого бізнесу. Це означає, що компанію відносять до неблагонадійних щодо сплати фіскальних платежів до держбюджету.

Тим часом, інший особливо наближений до Віктора Януковича – екс-голова НБУ Сергій Арбузов став депутатом Держдуми РФ. Він також може мати низку компаній, які будучи оформлені на підставних осіб продовжують працювати в його інтересах .