Рубрики
МЕНЮ
Кречмаровская Наталия
Розслідування виявило мережу компаній-постачальників дронів, керівники яких раніше працювали в лісопильному бізнесі та мають можливі зв'язки з особою зі санкційного списку РНБО.

Сеяр Куршутов. Фото портал "Коментарі"
Війна дронів — це не метафора, а реальність сучасного фронту. Від якості, вартості та своєчасності постачання безпілотників напряму залежать життя піхоти й стійкість оборони. Від прозорості та обґрунтованості цінової політики — обсяги постачання. Держава спрямовує мільярди гривень на закупівлі для Сил оборони. І цей грошовий потік приваблює не лише інженерів і виробників.
Коли в тендерах Агенції оборонних закупівель (АОЗ) та Держспецзв'язку з'являються постачальники, якими керують особи без профільного досвіду, а серед бенефіціарів можуть бути люди з орбіти осіб зі санкційних списків РНБО — виникають питання щодо прозорості та доцільності таких угод.
Сеяр Куршутов — фігура, відома у тіньовому секторі української економіки. У 2021 році РНБО внесла його до першої десятки санкційного списку, як особу, яка має відношення до контрабанди. Окремі журналісти вважали Куршутова причетним до контролю тіньових потоків товарів через кордон за часів попереднього та нинішнього урядів.
Його пов'язували з впливовими ексчиновниками. Так, за часів президентства Петра Порошенка Куршутова вважали близьким до Олександра Грановського, якого називали організатором структури, що контролювала контрабандні потоки. У 2022-2023 роках дехто асоціював Куршутова з колишнім головою Офісу президента Андрієм Єрмаком, зокрема через телеграм-канал “Джокер”, який Куршутов міг контролювати разом із Романом Кравцем.
Згодом Куршутова виключили із санкційних списків, що дозволило йому повернутися до активної бізнес-діяльності.
Бюро економічної безпеки під процесуальним керівництвом Офісу генерального прокурора розслідує можливі порушення при постачанні дронів до Держспецзв'язку та Агенції оборонних закупівель низкою компаній.
Кримінальне провадження №72025001420000026, розпочате в березні 2025 року за ознаками злочину, передбаченого частиною п'ятою статті 191 Кримінального кодексу України — “Привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем”. Як правило, ця стаття застосовується у випадках завищення цін на продукцію, яку купує держава, та корупції чиновників, які супроводжують ці закупівлі.

Вивчаючи опубліковані матеріали судових засідань у справі, було виявлено групу з п'яти компаній, які позиціонують себе як незалежні виробники дронів для Сил оборони, але мають ознаки спільного управління.
Йдеться про такі компанії:
- ТОВ “ЄВРО ТАННЕЛС”
- ТОВ “АРЕС.”
- ТОВ “Коляда КА”
- ТОВ “ГЕ ТЕХНОЛОДЖІ”
- ТОВ “Флайтех Україна”
Перші три з них безпосередньо фігурують у кримінальному провадженні. Інші мають ознаки належності до цієї мережі.
Варто детальніше подивитися на ці фірми.
ТОВ “ГЕ ТЕХНОЛОДЖІ” (співвласник Гліб Лобов) має спільні адреси реєстрації з ТОВ “ЄВРО ТАННЕЛС”. Директор “ГЕ ТЕХНОЛОДЖІ” також веде діяльність як фізична особа-підприємець (ФОП) у сфері “Лісопильне та стругальне виробництво”.
Також ці компанії мають спільні контактні дані та похідні назви з ТОВ “Євро Таннелс”.
Власник ТОВ “Євро Таннелс” Борис Загальський мав спільний бізнес зі співвласником ТОВ “Коляда Ка” Романом Андрійченком.
Власник ТОВ “Коляда Ка” має ФОП у сфері “Лісопильне та стругальне виробництво”.
Власник ТОВ “АРЕС.” має ФОП у сфері “Лісопильне та стругальне виробництво”, а також виявляється директором в іншій компанії, якою співволодіє Роман Андрійченко.
За адресою реєстрації ТОВ “АРЕС.” зареєстроване інше ТОВ, власником якого також є житель Чернігова з ФОП у сфері “Лісопильне та стругальне виробництво”.
Директором ТОВ “Флайтех Україна” є харків'янин Олександр Дабагян, який має активний ФОП у сфері “Оптова торгівля деревиною”.

Кінцевим власником та директором ТОВ “ЕВРО ТАННЕЛС” є житель Чернігова Борис Загальський, колишній співробітник системи МВС.

Головна особливість цієї мережі — професійний бекграунд її керівників. Це не інженери, не IT-фахівці і не військові. Майже всі вони пов'язані з торгівлею деревиною:
Роман Андрійченко (співвласник ТОВ “Коляда Ка”): Має ФОП “Лісопильне та стругальне виробництво”. Колишній співробітник податкової міліції.
Олександр Дабагян (директор ТОВ “Флайтех Україна”): Займається “Оптовою торгівлею деревиною”.
Директори “ГЕ ТЕХНОЛОДЖІ” та “АРЕС.”: Також мають активні ФОП у сфері лісопильного виробництва.
Лісопильні підприємства традиційно використовуються у схемах мінімізації оподаткування. Це сфера, де легко маніпулювати обсягами переробки сировини для зменшення податкової бази.
Тож можна зробити висновок, що наразі функціонує класична схема використання номінальних керівників. Людей, яких раніше могли використовувати для схем у лісовій галузі, тепер призначено директорами компаній-постачальників оборонної продукції.
Ключовою фігурою, що може пов'язувати цю мережу з Сеяром Куршутовим, є співзасновник ТОВ “ГЕ ТЕХНОЛОДЖІ” Гліб Лобов, який також має бекграунд у лісопильному бізнесі. Лобов — колишній головний інспектор Київської регіональної митниці, згодом бізнесмен, меценат і голова Ради Територіального відділення Асоціації платників податків України у Київській області. За інформацією з відкритих джерел, Лобов та Куршутов мають давні ділові зв'язки у сфері митних операцій.
На цьому фото Куршутов (крайній зліва) з Лобовим (справа від Куршутова) позують на фоні Афонського монастиря.

Таким чином, згадані компанії мають низку об'єднавчих ознак, що дозволяє припустити їхню діяльність у межах групи під спільним керівництвом.

Така юридична структура дозволяє приховувати спільного власника або управителя та отримувати конкурентні переваги при участі в державних оборонних закупівлях.
Припущення про можливу підконтрольність групи компаній Куршутову базується на ймовірних зв'язках групи осіб з діяльністю у сферах бізнес-інтересів Куршутова. Переважна більшість номінальних керівників групи пов'язані з компаніями у сфері торгівлі лісоматеріалами, що часто використовується для фіскальних маніпуляцій. Також деякі з менеджерів є колишніми співробітниками митних, податкових та правоохоронних органів.
У наступній частині розслідування буде розповідь про те, як саме застосували свої компетенції колишні митники у виробництві дронів, що саме і в яких обсягах постачали до АОЗ та Держспецзв'язку.