Друг і бізнес-партнер Міндіча Олександр Степура виводить дроновий бізнес з України і йде на IPO

Нещодавно “OBOZ” опублікував матеріал, де провів детальний аналіз діяльності Skyeton, а також зв'язок зі скандально відомими братами Тимуром і Леонідом Міндіч. “Коментарі”, своєю чергою, з’ясували, як компанія Skyeton, без будь-яких перешкод виводить інтелектуальну власність з України.

Друг і бізнес-партнер Міндіча Олександр Степура, можливо, виводить дроновий бізнес з України

Поки українська держава посилює контроль над експортом технологій подвійного призначення, Skyeton демонструє іншу реальність, у якій виробництво, інтелектуальна власність та канали постачання поступово переміщуються за межі України. Детально вивчивши зібрані матеріали, ми можемо говорити про картину трансформації бізнесу, який лише формально залишається українським.

Виробництво Skyeton виведено за кордон

Згідно з корпоративною структурою, Skyeton має щонайменше 10 іноземних юридичних осіб, з яких 9 є активними, тоді як в Україні функціонує лише одна ключова компанія — ТОВ "АВК "Скаетон", власниками якої є Skyeton Holding AS (82,37%) та АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Керера". Частина цих структур не відображена у публічній звітності, зокрема юрособи у США та Великій Британії. Це чітко демонструє, що міжнародна діяльність для Skyeton — це не побічний напрям, а основа бізнес-моделі.

У 2025 році Skyeton вийшла на британський оборонний ринок i оголосила про створення спільного підприємства у Великій Британії разом із Prevail Partners, яку заснували колишні британські військові Justin Hedges O.B.E. та Damian Huntingford O.B.E.

У червні 2025 вони зареєстрували британську юридичну особу Skyeton Prevail Solutions Limited, яка через Prevail Partners Ltd належить двом згаданим британським ветеранам. Директорами нової структури також вказані Christopher Alan Baxter та Pavlo Shevchuk.

У листопаді 2025 Skyeton публічно заявила про амбіцію замінити британські військові БПЛА Watchkeeper WK450 виробництва Thales UK, пропонуючи Raybird як дешевшу і гнучкішу альтернативу. Компанія очікує, що Велика Британія та НАТО можуть спрямувати частину вже виділеної Україні допомоги на інвестиції у британське виробництво Raybird, щоб потім постачати ці дрони українській армії.

Окремо Skyeton оголосила про намір подати заявку на участь у програмі Corvus, яка шукає заміну Watchkeeper WK450. Потенційний контракт оцінюється у £156 млн, а оголошення переможця очікується 1 травня 2026 року. 

Prevail Partners на своєму сайті позиціонує цей проєкт як частину ініціативи Президента України Володимира Зеленського та Прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера зі  створення у Британії спільних підприємств з українськими технологіями.

У Словаччині Skyeton створила повноцінний виробничий цикл: металообробка, композитні матеріали, електросистеми, монтаж, випробування. Завод у Ганіске — це не “майданчик збирання”, а структурований виробничий центр, який уже у 2024–2025 роках заявив про плани виробляти десятки дронів на рік із перспективою виходу на сотню. Компанія планує збільшити чисельність працівників на словацькому заводі до 200 до кінця 2025.

Цей крок важко назвати випадковим. В Україні з 2022 року діють обмеження Держекспортконтролю на передачу технологій подвійного призначення за кордон, а також на надання технічної підтримки іноземним особам. У Словаччині цих обмежень немає. Компанія сама це визнає: виробництво в ЄС дозволяє задовольнити попит за кордоном саме тому, що словацька юрисдикція дає свободу експорту.

Ще одна цікава деталь: за словами власника, заводи в Україні завантажені лише на 50%. І попри це нові інвестиції в $3,5 млн, а потенційно ще +$15 млн спрямовуються не всередину країни, а за її межі. У результаті Словаччина (фактичний виробничий хаб) і потенційно Велика Британія стають ключовими центрами виробництва Skyeton за межами України.

IP Skyeton за кордоном

Розподіл інтелектуальної власності Skyeton виглядає як свідома стратегія. Факти говорять самі за себе:

• ● патенти діють у США, Європі та Україні;
• ● міжнародні PCT-заявки припинені (ceased);
• ● права на торгові марки Skyeton і Raybird розміщені в США, Канаді, Сінгапурі, ЄС та Україні;
• ● власниками виступають різні юридичні та фізичні особи: від Skyeton Holding AS до Степури й Топтуна.

Це означає, що ключові технологічні активи “виходять” із українського контексту так само, як і виробництво.

Розпорошеність IP створює два наслідки:

• 1. компанія стає менш залежною від українських регуляцій;
• 2. більша частина юридичних прав, пов’язаних із технологіями, зосереджена в юрисдикціях, де працюють словацькі, американські чи британські підрозділи.

Тобто виробництво за кордоном і IP за кордоном — це два елементи однієї системи.

Експорт: документи фіксують регулярні поставки дронів у Європу та ОАЕ

Попри те, що в Україні діє заборона на експорт технологій подвійного призначення, у 2023–2025 роках за попередніми оцінками могло бути здійснено:

• ● 35 поставок запчастин зі Skyeton (Україна) до Tropozond (Словаччина).
• ● Січень 2024: відправка демонстраційного БПЛА в ОАЕ.
• ● Січень 2025: відправка зразка в Данію (Quadsat).
• ● Подальші заяви про продажі країнам НАТО зі словацького заводу.

Це не разові випадки, а системний експортний потік, який фіксується зовнішніми сервісами. І тут знову ми бачимо зчеплення трьох компонентів: 

• 1. Завод за кордоном дозволяє виробляти продукцію без українських заборон.
• 2. IP за кордоном дає свободу продавати й ліцензувати поза українською юрисдикцією.
• 3. Експорт за кордон відбувається попри військові обмеження, але органічно вписується у схему міжнародної присутності компанії.

Що це означає для України

Особливо показовим є те, що Skyeton готується до виходу на IPO, зареєструвавши у лютому 2024 року естонську структуру на Nasdaq CSD та розмістивши 37 млн акцій при оцінці майже €95 млн. У річному звіті компанія вказує лише €49 тис. виручки та €201 тис. збитку, тоді як частина іноземних юросіб, включно зі Skyeton USA Inc., Skyeton Inc. та Skyeton Trade Ltd взагалі не потрапили до звітності. 

Так само у звіті відсутня польська Tropozond, яка формально не належить Skyeton, але фактично є частиною експортної інфраструктури. Це вже не просто міжнародна присутність. Це перенесення ключових активів за межі української юрисдикції. У результаті Skyeton фактично створює паралельну екосистему, незалежну від українського контролю: від патентів до виробничих ліній і поставок. Skyeton — приклад компанії, яка в умовах воєнного стану і суворих обмежень змогла вибудувати модель, що переносить ключові активи за кордон: виробництво, інтелектуальну власність і логістику. Питання лише в тому, чому українська влада цього не хоче помічати.