Держава як бізнес. Євген Бакулін

Євген Бакулін

Усі роки новітньої історії України чиновники розглядали найвищі посади як інструмент для власних бізнес-інтересів. Часто заробляли на торгівлі національними інтересами.  Одними з головних причин війни є питання транзиту нафти та газу. І Євген Бакулін відіграв у цьому не останню роль.
Російський агент впливу з фальшивим дипломом

 Для розуміння, що таке НАК "Нафтогаз України" та нафтогазова галузь в Україні в цілому, потрібно знати контекст. Конкретно – ідея підкорення Європи через залежність від вуглеводнів була флагманом зовнішньої політики Кремля. Зокрема, поглинання України у РФ розглядалось як встановлення повного контролю над важливою транзитною територію та над ринком з 50 млн споживачів і великими промисловими підприємствами. Енергетика розглядалась і як основний інструмент для утримання України у статусі безправного молодшого брата у т. зв. "російській зоні інтересів". 

Тому особливо важливим для росії було унеможливлення енергетичної самостійності України. Боялись, що Україна зможе налагодити видобуток газу та нафти спочатку для власних потреб, а потім й для імпорту в ЄС – з витісненням РФ з ринку. Тим більш, на Керченському півострові є дуже потужне нафтогазове родовище, яке і є однією з головних причин російської експансії в Крим.

 Саме з цих причин багато років послом РФ в Україні був колишній міністр газової промисловості СРСР та екс-прем’єр-міністр РФ Віктор Черномирдін. З ним багато років співпрацювали топ-функціонер української енергетики Юрій Бойко та його протеже, герой цієї статті Бакулін.

Євген Бакулін народився у РРСФР у 1956 році, потім разом з батьками переїхав в український Донбас. Офіційної ретельної біографії щодо юних років майбутнього топ-посадовця немає. Через це навіть ходять чутки, що він, як і Віктор Янукович, відбував у молодому віці покарання за якісь злочини у в’язниці. Також у більшості публікацій у ЗМІ про Євгена Бакуліна повідомляється, що він до середини 1980-х вів не дуже привабливе життя звичайного радянського робітника низької кваліфікації. Все змінилось у 1984 році, коли, за офіційними даними, влаштувався старшим оператором на Лисичанський нафтопереробний завод. Тобто Бакулін почав робити кар’єру в агломерації Лисичанськ-Рубіжне-Сєвєродонецьк. В контексті того, що нафтопереробні потужності прикордонної Луганської області грали важливу роль у сценаріях Кремля. Там зробив кар’єру і діючий нардеп від забороненої "ОПЗЖ", "нафтогазовий сірий кардинал" Юрій Бойко, якого багато років називають куратором та покровителем Євгена Бакуліна.

 У ЗМІ часто згадувалось, що Бойко та його соратник Бакулін ще у кінці 1990-х займались тим, що обслуговували російські інтереси в агломерації Рубіжне-Лисичанськ-Сєвєродонецьк, у першу чергу у нафтопереробному кластері. В результаті з 2000-х контроль над Лисичанським НПЗ встановила російсько-британська ТНК-ВР(з березня 2013 – російська державна "Роснафта"). Відомо, що вже з тих пір російську нафту переважно контролювали керівники російської ФСБ, галузь була одним з джерел прибутку чекістів.

 Ймовірно, через таку результативну проросійську економічну діяльність Бойко з Бакуліним з початку 2000-х за кулуарними узгодженнями з росіянами стали регулярно отримувати керівні посади у нафтогазовій галузі України. Зокрема, Євген Бакулін у 2003 році очолив "Укргазвидобуток", у 2007 – НАК "Нафтогаз України", але обіймав цю посаду не дуже довго. Однак у 2010 році Бакулін повернувся на посаду голови правління НАК "Нафтогаз України" та обіймав цю посаду до березня 2014. У ті ж 2010-2014 роки в розквіті сили перебував і покровитель Бакуліна – Бойко.

 За період 2000-2010 років з Бойко та Бакуліним пов’язують подальший розквіт брудних посередницьких газових схем, припинення закупок дешевого туркменського газу, становлення "газових" олігархів на кшталт Дмитра Фірташа, зріст впливу Кремля та конкретно фсб рф на українську економіку. Подейкували, що окрім російських спецслужб Бойко та Бакулін співпрацювали з ОЗУ "Солнцевская", з криміналітетом проекту "Київ-Донбас", з майбутнім близьким соратником Порошенка Олександром Третьяковим.

 Покровителем Бойка та Бакуліна на міжнародному рівні у ЗМІ називають ізраїльского бізнесмена з паспортом США Александра (Шмуель Ар’є) Ровта – впливового функціонера світового релігійного хасидського руху. У ЗМІ можна знайти гіпотези, що Ровт ще у 1970-і був завербований КДБ СРСР. Через те, що далі бізнесмен успішно брав участь у бізнесах, де мала інтереси наступниця КДБ – фсб рф, ця гіпотеза змушує замислитися.

 Напряму Бойко, Бакулін та Ровт перетинались в історії з підприємством "Азот" з Сєвєродонецька. Показово, що сам Ровт найбільш складним моментом у своєї бізнес-кар’єрі називає епізод саме з заводом "Азот" у Сєвєродонецьку. У часи, коли на хвилі Помаранчевої революції 2004 року суспільство сподівалось на перегляд сумнівних приватизаційних рішень часів Кучми, завод міг змінити власників. На жаль, замість процесів на користь держави тоді відбулось протистояння двох хижаків – подейкують, що "Азот" у Ровта спробувала віджати Юлія Тимошенко на замовлення Костянтина Жеваго.

 "Найважчий момент у мене був наприкінці літа 2005 року, – розповідає Алекс Ровт. – Рейдери намагалися відібрати в мене сєвєродонецький "Азот". Я прилетів туди. Літаку не дозволили посадку у Сєвєродонецьку, я сів у Луганську. На заводі було 14000 осіб. Вони були готові битися. Я стримував, щоб вони не пішли на штурм. Після того, як 22 конгресмена з Сенату США виступили перед президентом Ющенком, завод вдалось відстояти".

 Ймовірно, участь Бойка та Бакуліна у тих процесах на боці Ровта підвищив їх статус у деяких релігійно-бізнесових та чекістських колах. 

 Цікаво, що Ровт починав кар’єру в Угорщині. Має активи там і зараз. В ЗМІ його називають партнером російського гангстера №1 за версією ФБР Сєви Могилевича. Ще Алекс Ровт є багаторічним партнером російських топ-чиновників, товаришує зі спецслужбами та контролює дуже прибутковий бізнес з продажу російського аміаку за кордон, зокрема, через аміакопровод Тольятті-Одеса.

Близькими до мафіозі Могилевича Бойка та Бакуліна називають не тільки через партнерство з Ровтом, а й через багаторічну співпрацю з Дмитром Фірташем.  Якщо у Фірташа справи зараз не дуже гарні, то Ровт, ймовірно, і є однією з причин того, що дивовижні вчинки Бакуліна та не менш яскрава діяльність Бойка й досі не отримали правової оцінки в Україні, про що далі. 

 Скоріш за все, саме такі зв’язки дозволили Бакуліну перебувати на державних посадах стратегічного підприємства попри те, що чиновник користувався недійсним дипломом "Слов’янського міжнародного інституту управління бізнесу та права". Лише у 2004 році Євген Бакулін отримав профільний диплом Східноукраїнського університету.

 На думку експертів, своєрідні події у НАК "Нафтогаз України" не є чимось дивовижним, оскільки підприємство й створювалось для реалізації інтересів РФ.

 "Ще з часів Бакая НАК "Нафтогаз України" – це історія про те, як централізувати ресурс та красти гроші, – каже "Коментарі" економічний експерт Борис Кушнирук. – На плівках Мельниченка Азаров доповідає Кучмі, як він дорікає якомусь чиновнику: "Ти по-тупому вкрав 100 мільйонів, даю час, щоб ти приховав". Отже, для чого НАК "Нафтогаз України" створювався, так і працював. Впровадивши тотальну корупцію на цьому підприємстві, РФ керувала процесами". 

 

"Нафтогаз" та скандали

Піком могутності Євгена Бакуліна вважаються 2010-2014 роки – президентом був Віктор Янукович, енергетикою як міністр та віце-прем’єр-міністр займався Юрій Бойко, покровитель чиновника. Разом з Бакуліним тоді у НАК "Нафтогаз України" працював і його близький товариш Генадій Юр’єв – вважається, що вони виконували основну брудну корупційну роботу на користь Бойка.

 Найвідомішим є кейс так званих "вишок Бойка" – коли було придбано дві морські бурові платформи для держпідприємства "Чорноморнафтогаз" за завищеною ціною. За підрахунками експертів нанесена шкода державі могла скласти 400 млн доларів.

 Також у часи Януковича за участі Бакуліна відбулась історія, коли у НАК "Нафтогаз України" вкрали 2 млрд гривень(часи, коли долар був по 8 грн) через оборудки з сімферопольскими фірмами "ГазУкраїна-комерс" та "ГазУкраїна-трейдінг". Структури пов’язували з "младоолігархом" Януковича Сергієм Курченком.

 Були й більш масштабні махінації часів перебування Бакуліна в якості керівника НАК "Нафтогаз України"

"Головний механізм "дерибану" – правило, що видобутий в Україні газ  передбачалось використовувати для потреб населення. В умовах, коли реального обліку витрат газу у цьому напрямку не було, – розповідає Борис Кушнирук. – Цей газ, який проводився як для населення, в реальності постачався комерційним структурам за відповідними цінами. У 2010-2014 роках при Бакуліні на різниці цін причетні до схеми щороку заробляли 1-1,5 млрд доларів. Після Бакуліна ситуація дещо змінилась, але подібні схеми у тому чи іншому вигляді зберігаються у НАК "Нафтогаз України" й зараз".

 Попри причетність до таких схем, Євген Бакулін декларував скромні статки та рівень життя. Так у декларації за 2013 рік на той час голова НАК "Нафтогаз України" вказав, що отримав 2318873,24 грн доходу. З цих грошей трохи більше половини склала зарплата чиновника, інше – дивіденди та проценти. Ще у декларації 2013 року було відображено заощадження у банках на суму 14171513,38 грн. З нерухомості Євген Бакулін задекларував земельну ділянку 5000 кв. м., будинок 535,9 кв. м., квартири загальною площею 1841 кв. м. та гараж 14,7 кв. м. З техніки у декларації-2013 були автомобілі ГАЗ-21Л 1962 року, Porsche 2011 року та Nissan 2012 року, а також водяний скутер 2004 року випуску.

 Слід розуміти, що цей офіційний рівень життя Бакуліну оплатили українські платники податків – за багаторічну роботу на користь божевільного сусіда та сприяння корупції всередині галузі.

Після подій Майдану-2014 ситуація виглядала так, що Євген Бакулін взяв на себе основні скандали навколо НАК "Нафтогаз України", аби відтягнути негатив від власного партнера Юрія Бойка, який сподівався на продовження політичної кар’єри. Справді, весною 2014 року галасу навколо Бакуліна було багато – його показово затримали на робочому місці, обшукали та заарештували за наказом нового голови МВС Арсена Авакова.

 У ЗМІ повідомлялось, що під час обшуків у кабінеті чиновника знайшли золото, коштовності, цінні папери, документи на активи у різних країнах світу. Тільки з однієї зі схованок Бакуліна дістали 42 кг золота та близько 5 млн доларів США. На той час голова МВС Арсен Аваков заявив, що його підлеглі розслідують справу про нанесення державі шкоди на 4 млрд доларів за участі Бакуліна, і що це лише один з епізодів.

 Після краху Януковича стало відомо й про те, що Бакулін на посаді голови НАК "Нафтогаз України" через фірму ТОВ "АК бізнес джет тревел" організовував та фінансував перельоти Юрія Бойка та голови адміністрації президента Януковича Сергія Льовочкіна. Повідомлялось, що на це витрачалось близько 5 млн гривень щороку з коштів платників податків.

 Подейкують, що такі зв’язки Бакуліна з лояльними Кремлю політиками, а також ймовірне існування таємних домовленостей між командами Порошенка та путіна, призвели до того, що колишнього голову НАК "Нафтогаз України" звільнили з-під арешту. У вересні 2014-го кримінальне провадження відносно Бакуліна було закрите Генпрокуратурою. Потім провадження поновили та передали до МВС, де згодом остаточно поховали.

Як вірну та перевірену людину, яка відіграла навесні 2014 року роль на користь партнерів, Бакуліна висунули у депутати Верховної Ради VIII скликання. Екс-чиновнику дозволили обратися в опорному регіоні клану Бойка – Сєвєродонецьку.

 Повідомлялось, що попри депутатську недоторканість та ймовірні таємні домовленості з Порошенком і його партнерами, Бакулін з 2015 року став мешкати переважно у Росії. На неї з самого початку він і робив ставку, оскільки дружина та діти Бакуліна – громадяни росії.

 У 2016 році загадково загинув Генадій Юр’єв – друг та партнер Бакуліна, важливий функціонер у корупційних кейсах НАК "Нафтогаз України" та схемах Юрія Бойко. Попри офіційну версію, що Юр’єв застрелився після того, як до нього прибули слідчі прокуратури взяти покази щодо "вишок Бойка", є гіпотеза, що залишити цей світ Юр’єву допомогли в інтересах його партнерів.

 Після краху Януковича стало відомо й про те, що Бакулін на посаді голови НАК "Нафтогаз України" через фірму ТОВ "АК бізнес джет тревел" організовував та фінансував перельоти Юрія Бойка та голови адміністрації президента Януковича Сергія Льовочкіна. Повідомлялось, що на це витрачалось близько 5 млн гривень щороку з коштів платників податків.

 Подейкують, що такі зв’язки Бакуліна з лояльними Кремлю політиками, а також ймовірне існування таємних домовленостей між командами Порошенка та путіна, призвели до того, що колишнього голову НАК "Нафтогаз України" звільнили з-під арешту. У вересні 2014-го кримінальне провадження відносно Бакуліна було закрите Генпрокуратурою. Потім провадження поновили та передали до МВС, де згодом остаточно поховали.

Як вірну та перевірену людину, яка відіграла навесні 2014 року роль на користь партнерів, Бакуліна висунули у депутати Верховної Ради VIII скликання. Екс-чиновнику дозволили обратися в опорному регіоні клану Бойка – Сєвєродонецьку.

 Повідомлялось, що попри депутатську недоторканість та ймовірні таємні домовленості з Порошенком і його партнерами, Бакулін з 2015 року став мешкати переважно у Росії. На неї з самого початку він і робив ставку, оскільки дружина та діти Бакуліна – громадяни росії.

 У 2016 році загадково загинув Генадій Юр’єв – друг та партнер Бакуліна, важливий функціонер у корупційних кейсах НАК "Нафтогаз України" та схемах Юрія Бойко. Попри офіційну версію, що Юр’єв застрелився після того, як до нього прибули слідчі прокуратури взяти покази щодо "вишок Бойка", є гіпотеза, що залишити цей світ Юр’єву допомогли в інтересах його партнерів.

Статки та таємниці Бакуліних

Декларація за 2016 рік вважається найбільш повною з поданих Бакуліним. У ній є й елітна нерухомість його дружини та дітей – громадян РФ. У документі зазначені квартира у Києві площею 184,1 кв. м., дачний будинок 678,9 кв. м., земельні ділянки площею 3438 кв. м., 2400 кв. м., 4584 кв. м., 995 кв. м. 988 кв. м. 1514 кв. м., 4943 кв. м., 1515 кв. м. в Хотянівці на Київщині, машиномісце 14,7 кв. м. у Києві, будинок 535,9 кв. м. у Козині Київської області та нежитлове приміщення площею 14,2 кв. м. у Сєвєродонецьку Луганської області.

 Остання доступна декларація Євгена Бакуліна датована 2017 роком. З документу зникла елітна нерухомість родичів на той час депутата. Але в декларацію доданий автомобіль Mercedes Бакуліна-молодшого.

 З доходів за 2017-й екс-голова НАК "Нафтогаз України" задекларував 25 919 грн зарплати, 1 808 382 грн, 137 532 грн і 11 грн відсотків. Вказав, що зберігає готівкою 537 200 грн, 16 100 доларів, 14 700 євро, а на банківських рахунках – 726 292 грн, 4 289 грн, 460 291 доларів, 155 264 долари, 1 359 доларів, 842 794 євро та 2 120 євро.

Задекларована також зарплата сина – 1 188 704 грн й у нього ж готівкою 68 000 грн, 13 000 доларів і 9 000 євро. У дочки готівкою – 16 000 грн, 11 000 доларів і 3 000 євро. У дружини – 252 800 грн,  6900 доларів і 6300 євро.

 Тоді ж журналісти писали, що Бакулін в декларації не вказав елітну квартиру своєї доньки у Москві, ринкова ціна якої 9,4 млн доларів.

 З 2 квітня 2018 Євгена Бакуліна, який переховувався у росії, оголосили у розшук. За словами на той час генерального прокурора Юрія Луценка, колишнього голову НАК "Нафтогаз України" підозрювали у розкраданні 144 млн доларів – це значне зменшення суми заподіяної шкоди у порівнянні з заявами Арсена Авакова 2014 року про 4 млрд доларів. Але й це виглядає як профанація.

 Стара схема, коли чиновники гроші та нерухомість сумнівного походження оформлюють на родину, використана Євгеном Бакуліним та його родичами на повну. Попри Водний кодекс та норми законодавства родина колишнього голови НАК "Нафтогаз України" володіє елітною нерухомістю на березі Київського водосховища. Розташування хатинок додатково показує зв’язки та взаємовідносини серед умовно проросійського істеблішменту.

Будинок Євгена Бакуліна побудований на дамбі. Його сусіди – Анатолій Бойко(син Юрія Бойка), Олександр Присяжнюк (функціонер "Народного фронту" Яценюка, чоловік дочки авторитетного донецького політика Василя "Біти" Джарти) та його мати, Тетяна Присяжнюк. Ще поруч маєток Олени Юр’євої – дочки того самого партнера Бакуліна Генадія Юр’єва, який застрелився. Там же розташовані елітні маєтки клана Кацуб, які вважаються ще одними важливими партнерами Бакуліна та Бойка.

 У попередніх розслідуваннях наводились дані фірм клану Бакуліних. Це "Апікс" та "Расмус", які, ймовірно, переписані на "фунтів". Це і фірма "Ринтол", яка й у 2023 році вказана діючою, а її бенефіціарами вказані громадяни росії Світлана та Микола Бакуліни. Діючою вказана й фірма ТОВ "Клим", серед бенефіціарів якої й досі Євген Бакулін, кіпрські та белізські офшори, причетні до банку "Альянс" підприємці. Ймовірно, такі структури можуть використовуватися для сумнівних операцій з газовими грошима на користь клану Бойка, але й станом на лютий 2023-го все це не отримало правової оцінки. Єдина юридична особа Євгена Бакуліна, діяльність якої припинено, – це фірма "Євротрубпласт-Україна", засновником якої вказана швейцарська фірма.

 Отже, станом на лютий 2023 року ситуація виглядає так: за допомогою адмінресурсу клан Бакуліних у складі клану Бойка серйозно збагатився, допоміг підсиленню проросійських олігархів, і все це не мало якоїсь реакції. До членів клану Бакуліних немає особливої уваги українських правоохоронців, сам колишній голова НАК "Нафтогаз Україна" з комфортом мешкає у країні-агресорці РФ.

 У 2020 році член наглядової ради "Укрзалізниці" Сергій Лещенко заявив, що у Швейцарії арештовано рахунки членів родини Євгена Бакуліна. Але минуло вже три роки, а новин про подальший розвиток ситуації не було – не можна виключати, що Бакуліни без галасу скасували арешт.

 Найбільш дивовижна подія відбулась у січні 2022 року, напередодні повномасштабного вторгнення РФ. Оглядач Євген Хурсін заявив, що РФ нібито збирається видати Бакуліна українським правоохоронцями. Розвитку ця новина не отримала, тому виглядало все як спроба привернути чиюсь увагу до якихось таємних процесів у нафтогазовій політиці.

 В цілому скидається на те, що клан Бакуліних у складі клана Бойко є якимись "недоторканими", "елітою понад законом". Причому з огляду на наявну інформацію у них дуже цікаві покровителі. Це бізнесмен Алекс Ровт, з яким Бакулін та Бойко співпрацювали ще на Луганщині та потім реалізували багато спільних проектів у газовій галузі. Тут показово те, що у вересні 2019 року, невдовзі після президентських перегонів, Володимир Зеленський прибув у Нью-Йорк та нагородив там Алекса Ровта орденом Ярослава Мудрого. Цікаво, що приблизно у той же час з’явились повідомлення про встановлення добрих відносин між причетним до нафтогазу кланом Кацуб, яких називали близькими до протеже Ровта – Бойка та Бакуліна, та Зеленським. Ще при шостому президенті України значно погіршились справи у олігарха Костянтина Жеваго, якого пов’язують зі спробою "віджати" у Ровта та клана Бойка завод "Азот". Це додатково вказує на дуже своєрідну залаштункову архітектуру нафтогазової галузі.

 Вже у часи Зеленського Ровта, який фінансово підтримує дослідження у галузі біотехнологій та стовбурових клітин в Угорщині, навіть пов’язували з діяльністю "чорних трансплантологів" на Донбасі.

 Ровт буває в Україні й зараз – у жовтні 2022 року спільно з послом Ізраїлю Михаелем Бродським, почесним консулом України в угорському Сегеді Йонатаном Бен Дором та головою Закарпатської ОВА Віктором Микитою провели робочу зустріч. Микита подякував Ровту за допомогу у 500 тис грн для загиблих закарпатських бійців. З огляду на те, що Ровт – доларовий мільярдер, який багато заробив в Україні завдяки Бойко та Бакуліну, а зарплата бійця на фронті складає 120 тис гривень, 500 тис – це дійсно вагомий внесок від мецената для регіону.

На думку експертів, з одного боку війна з росією дозволяє "елітам" зменшувати резонанс навколо корупційного дискурсу, з іншого – діюча влада не налаштована переслідувати функціонерів часів Януковича у випадках, коли це може зламати ті схеми, які вони самі використовують.

 "Зараз вся увага прикута до війни, інші питання на другому або навіть на третьому плані, – каже "Коментарі" політолог Віталій Бала. – Щодо клану Бойка та Бакуліна – дійсно їхня діяльність дуже негативно вплинула на енергонезалежність України. Але слід пам’ятати, що "Нафтогаз" ще з часів Бакая – це сфера впливу президента. Туди завжди призначались люди, які відповідали критеріям щодо організації заробітку для влади та олігархів".

 Отже, дякуючи захисту деяких вітчизняних та іноземних політиків та бізнесменів, деякі видатні українські чиновники можуть спати спокійно. Шанувальники феодально-компрадорської моделі "Держава як бізнес" навіть станом на березень 2023 року намагаються впливати на процеси в Україні.

 

 

Читайте Comments.ua в Google News