Захмарні ціни на ліки: як українська фармацевтика отримує надприбутки

Ринок лікарських засобів в Україні давно привертає увагу як державних органів, так і громадян. Захмарні ціни на медикаменти стали болючою темою для українців, які змушені витрачати значну частину своїх доходів на лікування. Попри неодноразові заяви влади про необхідність врегулювання цін, фармацевтичний бізнес продовжує отримувати надприбутки. Що стоїть за високою вартістю ліків в українських аптеках та чи є шанс на реальне зниження цін?

Ілюстративне фото

Монополізація та контроль над ринком

За даними аналітичної компанії Proxima Research, найбільшу частку у структурі формування цін на лікарські засоби в Україні займають виробники – 71,8% від кінцевої вартості препаратів. При цьому внесок аптечної роздрібної мережі становить 22,3%, а дистриб’юторів – 5,9%. Очевидно, що саме виробники відіграють ключову роль у встановленні цін.

Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні від 11 лютого 2025 року прямо заявив: "Ціни абсолютно неадекватні. Аптечні мережі та виробники повинні дати більш комфортні умови нашим людям". Він також анонсував засідання Ради національної безпеки і оборони (РНБО), присвячене питанням доступності ліків. Однак експерти сумніваються, що навіть радикальні заходи зможуть швидко змінити ситуацію. Фармацевтичний бізнес в Україні контролюється кількома великими компаніями, які диктують правила гри на ринку та практично усувають конкурентів.

Чому ліки в Україні такі дорогі?

Основним чинником, що впливає на вартість ліків, є інфляція. Майже всі лікарські засоби виготовляються із субстанцій закордонного виробництва, а їхня ціна залежить від курсу долара. За словами доктора фармацевтичних наук, професора Костянтина Косяченка, у вартості будь-якого препарату 65-70% становить саме ціна субстанції. "Якщо діюча речовина зростає у вартості, то зросте і вартість ліків як українського, так і іноземного виробника", – пояснює він.

Крім об’єктивних економічних причин, є й суб’єктивні. Це маркетинг, реклама, бонусні програми та маркетингові договори, які фармкомпанії укладають з аптеками. Замість того щоб продавати дешевші аналоги, аптеки часто просувають дорожчі препарати, оскільки їхня реалізація приносить більші прибутки.

90% ліків люди купують з власної кишені

За статистичними даними, майже 90% вартості лікарських засобів в Україні оплачується громадянами самостійно, а держава компенсує лише близько 10%. Така ситуація пояснюється кількома ключовими факторами, серед яких – обмежене фінансування державних програм реімбурсації, відсутність належного контролю над ціноутворенням та високий рівень витрат на маркетинг лікарських засобів.

Середня вартість упаковки ліків у 2024 році зросла на 17,7%, досягнувши 150,4 грн. Основними причинами подорожчання є інфляція, підвищення вартості енергоносіїв, логістичні витрати та зростання заробітних плат у фармацевтичному секторі. Однак значну частку в ціні займають витрати на рекламу, просування брендів та маркетингові договори між виробниками та аптечними мережами.

Держава втручається в регулювання лише частково – ціни на препарати, що входять до програми "Доступні ліки", залишаються відносно стабільними. Проте без комплексних заходів із розширення цього списку, активного залучення Антимонопольного комітету та Міністерства охорони здоров'я ситуація на фармацевтичному ринку залишатиметься складною для кінцевого споживача.

Чи допоможе "Декларація про взаємодію"?

10 лютого 2025 року Громадська спілка "Аптечна професійна асоціація України" (АПАУ), яка об’єднує понад 75% ринку роздрібної фармації, першою підписала та направила "Декларацію про взаємодію щодо зниження вартості лікарських засобів" до Міністерства охорони здоров’я.

"Декларація про взаємодію" є спробою українських фармацевтичних виробників, дистриб’юторів і аптечних мереж знизити ціни на ліки, що, за задумом, має забезпечити більш доступні медикаменти для кінцевого споживача. В рамках цієї ініціативи національні виробники, такі як "Фармак" та "Дарниця", зобов’язуються знизити відпускні ціни на всю номенклатуру зареєстрованих лікарських засобів. Дистриб’ютори, включаючи "БаДМ" і “Оптіма-Фарм”, своєю чергою, пропонують знижені гуртові ціни, а аптечні мережі, такі як "Аптека 9-1-1", "Бажаємо здоров’я", "Аптека АНЦ", "Аптека Доброго Дня" та "Подорожник", погоджуються зменшити роздрібні націнки.

Зниження вартості ліків передбачається поступовим, починаючи з 1 березня 2025 року. При цьому декларація передбачає механізми громадського контролю та взаємодію з антимонопольними органами, щоб уникнути можливих маніпуляцій із цінами. Важливим аспектом є забезпечення рівномірного розподілу ліків по регіонах, аби не допустити дефіциту в окремих містах чи селах.

Однак експерти ринку наголошують, що успіх ініціативи залежатиме від її реального виконання всіма учасниками. Є ризики, що аптеки чи дистриб’ютори можуть обходити знижки, змінюючи формати постачання або вводячи додаткові платежі. Крім того, зниження цін не стосуватиметься імпортних препаратів, що залишається важливим питанням для пацієнтів, які потребують зарубіжних медикаментів.

Попри можливі труднощі, "Декларація про взаємодію" є позитивним кроком до прозорості ринку ліків і потенційного зменшення їх вартості для кінцевого споживача. У разі дотримання домовленостей українці зможуть отримати доступ до більш доступних ліків уже в 2025 році.

Перспективи змін

Держава має кілька механізмів впливу на ринок ліків. По-перше, це контроль за ціноутворенням з боку Антимонопольного комітету та Міністерства охорони здоров'я. По-друге, розширення програми "Доступні ліки", яка дозволяє українцям отримувати певні препарати безкоштовно або зі значною знижкою.

Ще одним можливим рішенням є стимулювання українських виробників до збільшення обсягів виробництва та розширення асортименту.

Підсумки

Українська фармацевтика залишається надприбутковою галуззю, у якій інтереси бізнесу переважають над потребами громадян. Незважаючи на численні заяви про необхідність зниження цін, ліки залишаються дорогими, а значна частина витрат лягає на плечі самих українців. Чи зможе ситуація змінитися в найближчі роки – питання відкрите. Усе залежатиме від того, чи зможе влада впровадити реальні механізми контролю за фармацевтичним ринком та забезпечити прозорість ціноутворення.

На сьогодні ж українцям залишається тільки сподіватися, що чергові ініціативи держави таки принесуть відчутний результат і доступ до якісних та недорогих ліків стане реальністю, а не просто обіцянкою.