Ексклюзив Сутичка за гаманець і здоров'я близьких: як працюють колектори в Україні

Проблема боргів та їх повернення завжди була актуальною для українців. Після того, як навесні нинішнього року в нашій країні ввели карантин і багато українців залишилися без роботи, ситуація загострилася ще сильніше, а колектори стали працювати жорсткіше.

Як намагаються вибивати борги з українців в умовах карантину, і як цьому протистояти – розбиралися "Коментарі".

Колектори в Україні: виселення, скандали, смерті

Українські колектори ніколи не гребували брудними прийомами у справі повернення боргів, що часто виливалося в скандали і відвертий кримінал, на які особливо багатим виявився 2019 рік.

Так, в Одесі, в буквальному сенсі, на вулиці опинилася сім'я Прокопенко, яка не змогла повернути іпотеку за квартиру. Від дій спортивних молодиків, які представилися "колекторами", постраждала 51-річна жінка, яка в підсумку виявилася в лікарні.

Навесні 2019 року в Києві чоловік, відстоюючи своє житло, з карабіна застрелив одного з колекторів, які потрапили в квартиру, демонтувавши двері за допомогою болгарки.

Але було б великою помилкою вважати, що до 2020 року з початком карантину діяльність колекторів виявилася паралізованою. Швидше, навпаки — їхні послуги стали затребуваними великими компаніями. Як повідомили ЗМІ, ПАТ "Київводоканал" має намір звернутися до колекторів за допомогою, щоб повернути борги за воду, які по столиці становлять 566 млн грн.

Діяльність колекторів обурила вітчизняного бізнесмена і блогера Гаріка Корогородського, мимоволі постраждалого тільки тому, що він виявився знайомий з боржником, не повернув вчасно борг.

"Нещодавно зіткнувся з діяльністю колекторів і трохи при.... Виявляється, можна розмістити порно людини, яка не брала кредит, але знайомий з тим, хто брав. Я жодним чином не захищаю тих, хто не повернув кредит, навіть взятий під космічні відсотки – думайте, коли берете. Але, бл... – якщо хтось вказав на мене як на знайомого і мені почали надзвонювати колектори, як сьогодні з "Фінанси і Довіра" – попереджаю, моя відповідь вам здасться неадекватною", – написав Корогородський на своїй сторінці в соцмережі Facebook.

Колектори в Україні: що каже закон

Вражаюче, але на законодавчому рівні колекторська діяльність не визначена навіть юридично. У всякому разі, ліцензію на подібну специфічну діяльність отримувати в Україні досі не потрібно. Тому компанії, що займаються цим на професійному рівні, зазвичай зареєстровані як факторингові, тобто, які надають послуги з відстроченням платежу.

На законодавчому рівні регулюється діяльність приватних виконавців, але вони, по суті, підключаються, швидше, вже на рівні виконання судових рішень щодо боржників. Це прописується прийнятим ще в 2016 році законом "Про органи і осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів". Документ піддавався різкій критиці ще на стадії прийняття, а з ростом числа ексцесів навколо цього "примусового стягнення" у парламенті вирішили відкоригувати дію закону.

Так, у вересні 2019 року у Верховній Раді був зареєстрований законопроект № 2133 "Про захист прав і законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності". Документ передбачав регулювання діяльності колекторів і захищав права та обов'язки сторін – власне, колекторів і боржників, а в грудні був навіть прийнятий у першому читанні, проте з тих пір він, як кажуть, "завис".

Втім, на думку експертів, з якими спілкувалися "Коментарі", навіть у разі прийняття цей закон мало що змінить.

Так, старший партнер адвокатської компанії "Кравець та партнери" Ростислав Кравець вважає закон безглуздим, оскільки механізм боротьби з незаконними діями колекторів юридично давно існує: статті Кримінального кодексу України "Вимагання" і "Примус до виконання цивільно-правових зобов'язань". Проблема лише в тому, що співробітники правоохоронних органів рідко застосовують ці статті щодо колекторів, які ведуть свою діяльність за допомогою незаконних дій.

Дещо складніше ситуацію бачить керівник – керуючий партнер юридичної фірми "Пакс" Дмитро Нестеченко, який ділить осіб, які займаються поверненням боргів, на 2 умовні групи.

До першої він відносить, власне, "класичних" колекторів, що діють, в цілому, в рамках законодавчого поля.

"Вони укладають договори з кредиторами і працюють по поверненню боргу за відсоток від нього. Арсенал дій, загалом, законний — бесіди з боржником, загрози судами, моральний тиск. При здійсненні останнього можуть застосовувати і сумнівні методи, наприклад, дзвінки родичам зі словами, що ваш близький взяв гроші в борг і тепер в результаті рішення суду у нього відберуть майно. Це робиться з розрахунком на те, що переляканий родич віддасть свої гроші замість боржника, або боржник зазнає додаткового тиску з боку рідні", – говорить про механізм дій колекторів юрист.

До другої групи співрозмовник "Коментарів" відносить псевдоколекторів, на яких припадає левова частка скандалів у цій сфері.

"Ця категорія часто зареєстрована як фінансова або факторингова компанія. Насамперед, ці люди викуповують прострочені заборгованості, віддаючи переваги іпотечними кредитами, в яких заставою виступають квартири. Відповідно до статті 38 Закону України "Про іпотеку", кредитор може реалізувати предмет іпотеки, тобто нерухомість, що куди вигідніше", – зазначає Дмитро Нестеченко.

Як пояснив юрист, механізм роботи подібних "псевдоколекторів" виглядає наступним чином.

"В органах реєстрації здійснюється незаконна виписка боржника, що коштує в середньому 500-1000 доларів. Паралельно за житлом йде стеження, і у зручний момент відбувається виселення боржника. В ідеалі краще входити в квартиру в момент, коли там нікого немає, міняти замки, ставити сигналізацію і здійснювати охорону або через охоронну фірму, або через когось із самих колекторів, якого там поселяють. Потім нерухомість продається", – говорить юрист.

У боротьбі з саме псевдоколекторами "завис" у Верховній Раді закон, на думку Нестеченко, не допоможе, це, швидше, робота правоохоронців.

Втім, набагато більшу проблему сьогодні викликає діяльність приватних нотаріусів, які можуть поставити виконавчу підпис на підставі пред'явлених документів кредитора про заборгованість позичальника. У такому разі цей документ подається до виконання через приватного виконавця, і банківські рахунки боржника можуть бути заарештовані. Насамперед, це стосується клієнтів "ПриватБанку".

Наклеп, виїзні бригади й інше: як працюють колектори і що з цим робити

"Коментарі" поспілкувалися з українцями, які в силу різних причин не змогли віддати гроші і отримали неприємний досвід спілкування з колекторами.

Так, жителька Житомирської області Ірина має неприємний досвід спілкування з численними колекторами, обтяжений, до того ж, проблемами з шахраями. Жінка розповіла "Коментарям", що вона постраждала двічі: у перший раз — від дій шахраїв і другий – від економічної кризи, що стався внаслідок карантину.

За словами Ірини, вона з 2012 року активно брала кредити в банках, а пізніше і в мікрофінансових організаціях (МФО). Але завжди вимогливо ставилася до боргами, акуратно здійснюючи платежі, так що мала хорошу кредитну історію і особистий кабінет в деяких МФО.

"У грудні 2018 року, коли я гуляла з дитиною, мені подзвонили, заявивши, що для того, щоб уберегтися від шахраїв, треба змінити номер телефону. Я, не подумавши, погодилася, і в результаті у мене була заблокована сім-карта. Тим часом з допомогою дубліката "сімки" в особистому кабінеті МФО шахраї взяли на мене 3 кредити на 25 тисяч гривень (за наявності особистого кабінету процедура позики займає лічені хвилини). Мені на електронну пошту прийшли повідомлення, що мені схвалені кредити, і я тут же звернулася в поліцію", – згадує співрозмовниця "Коментарів".

З тих пір минуло півтора року, шахраїв так і не знайшли, заборгованість за кредитами перевищила 200 тисяч гривень, і жінка побоюється, що повернути гроші можуть зажадати колектори, з якими вона ж встигла зіткнутися.

Ірина продовжувала брати кредити у МФО, і навесні 2020 року опинилася в безвихідній ситуації із кредитами вже через карантину.

"Коли я брала кредити, то розраховувала їх повернути. Але в лютому я втратила роботу, у березні почався карантин, і знайти нову роботу виявилося дуже важко. Два місяці тому мені все-таки вдалося її знайти, але, по-перше, зарплата невелика, а по-друге – її не платять. В результаті я прострочила виплати за кредитами, які дійсно брала", – каже жінка.

З весни наша співрозмовниця змогла на собі відчути "принади" спілкування з колекторами і записати деякі розмови на аудіо. Деякі записи вона передала в редакцію "Коментарів". На них – дзвінки людей, які представляються колекторами. Причому, вони явно натякають на неприємності у разі відмови платити колекторській фірмі "Вічна пам'ять", якій, правда, не існує, але враження справляє навіть сама назва.

Найбільше Ірину обурили погрози її рідним, які не мають відношення до кредиту.

"На месенджери мені висилають колажі, на яких на фото племінниця, яка працює вчителькою у школі, написано, що вона хвора на туберкульоз, і мені погрожують, якщо не заплачу борги, виставити це фото в Інтернет. Як так можна?" – обурюється наша співрозмовниця.

За словами Ірини, вона звернулася з відповідною заявою в Кіберполіцію і днями має зустрітися з їх співробітником.

"Обурює ігнорування законодавства. Так, я брала в одному МФО кредит у 4500 гривень, а колектори вимагали сплати 12 500, проігнорувавши той факт, що на час карантину заборонено нараховувати штрафи і пеню. Зрештою, суму перерахували, і виявилося, що я повинна 7500 гривень, які мені вдалося виплатити. Тобто я визнаю свої борги, і готова за можливості їх віддати (крім тих, які на мене оформили шахраї), але я не бажаю платити "зайве" і вислуховувати на свою адресу лайку та образи", – підсумовує жінка.

Колектори в Україні: фінансова незалежність або кредитне рабство

Іншого співрозмовника "Коментарів", Романа Ловіна, змусила звернутися за кредитом у банк МФО проблема зі здоров'ям. Але, як і з багатьма, з чоловіком сталася біда – він втратив роботу.

"З грудня борг у 8000 гривень зріс до 36 000, тому що вимоги, згідно з якими відсотки можуть нараховуватися тільки на строк дії договору – а це до 30 діб, були проігноровані. Потім заборгованість продали іншій компанії і почався тиск", – каже Роман.

Листи на електронну пошту, смс – такий стандартний перелік того, з чим зіткнувся чоловік.

"Періодично погрожують надіслати "виїзну групу", повністю незаконну, у складі 3-5 чоловік, які будуть погрожувати мені вже не по телефону. Поки допомагає те, що я просто ігнорую ці погрози – в кінці кінців, МФО рідко подають в суд, більше загрожують. Я готовий сплатити заборгованість, але не 36 тисяч, які мені нарахували на 8 тисяч гривень "тіла" кредиту, а саме тіло і 50% максимум", – говорить про те, як бачить вирішення проблеми Роман.

Киянка Олександра зізналася, що у "кредитну пастку" її завело бажання бути сильною і фінансово незалежною. Кілька років тому жінка взяла кредит у МФО, бажаючи показати близьким, що вона досягла фінансового успіху. Щоб повернути позику, їй довелося взяти кредит в іншому фінансовому закладі, і так повторювалося не раз. У результаті, на піку "кредитної пастки" співрозмовниця "Коментарів" була винна 24 МФО і 4 банкам.

"У якийсь момент, коли заборгованість досягла 500 тисяч гривень, я навіть подумувала про самогубство, але, врешті-решт, зізналася рідним. Був скандал, я зазнала багато, але сім'я мене підтримала, і сьогодні я розплатилася з 14 МФО і повинна ще 8", – зізналася жінка.

Однак до цього часу Олександрі довелося пережити чимало неприємних місяців.

"Щоденні дзвінки надходили буквально кожні кілька хвилин, причому телефонували навіть моєму роботодавцю і його рідним людям, які до моїх боргів взагалі відношення не мають. Зрештою, я була змушена звільнитися, а потім і зовсім потрапила в замкнене коло – мої дані опинилися в реєстрі боржників. У цьому випадку влаштуватися на хорошу роботу неможливо, а без цього неможливо заплатити борги і покинути цей реєстр", – каже співрозмовниця "Коментарів".

Втім, як зізнається Олександра, отриманий досвід їй чимало допоміг.

"З приводу дзвінків з погрозами я зверталася до Кіберполиції, так що їх стало менше. Крім того, тепер, спілкуючись з колекторами, я згадую певні статті закону і пояснюю, які наслідки несуть їх загрози або розголошення моїх персональних даних. Або стверджую, що я не повинна платити суму, більшу ніж "тіло" кредиту та 50% зверху. "З розумними і досвідченими людьми колектори вважають за краще не зв'язуватися, а домовлятися, і це допомагає позбавлятися від небажаної "опіки", – говорить про своїй "тактиці" боротьби Олександра.

Колектори в Україні: заблокувати всі рахунки

З грубим вторгненням в особисте життя зіткнулася співрозмовниця "Коментарів" Надія.

"Вийшло так, що через проблеми на роботі мені довелося взяти кредит в МФО. На жаль, проблеми продовжилися і мені довелося взяти ще кілька кредитів, щоб платити позики, взяті раніше. Потім я втратила роботу, і, буквально, за 2 місяці 4 тисячі гривень перетворилися у 25 тисяч", – згадує жінка.

Втім, це виявилося тільки початком.

"Навесні я встала на облік в Службу зайнятості, але, коли спробувала зняти допомогу з банкомату, виявилося, що мої рахунки заблоковані по виконавчому провадженню, поданою приватним виконавцем з постанови приватного нотаріуса. У результаті я не тільки не можу отримати нараховану мені допомогу, але і не можу влаштуватися на роботу, так як цей рахунок також буде заарештований. Якщо ж я відкрию карту в іншому банку, то можу ще й понести відповідальність як шахрайка", – нарікає Надія.

Наша співрозмовниця намагалася боротися в рамках законів – написала листи омбудсмену, в Міністерство юстиції, відправила рекомендований лист з повідомленням приватного нотаріуса з проханням видати їй копію постанови...Проте там примудрилися частину документів "переплутати". Загалом, з квітня Надія навіть не може скористатися своїми коштами, щоб, елементарно, заплатити борг.

"Згідно із законодавством, не можна заарештовувати, так звані, соціальні рахунки, тобто призначені для отримання пенсії, допомоги та зарплати. У разі ж боргів, у рахунок погашення можуть вираховувати лише 20% від надходжень. Але ці норми були проігноровані. Іронія в тому, що я, не маючи доступу до цих грошей, не можу навіть оплатити кредит, за несплату якого мої рахунки заарештували", – дивується наша співрозмовниця.

Але якщо Надія думала, що ці неприємності у її спілкуванні з колекторами найстрашніші, то вона помилялася – інші колектори в цей час закидали її месенджери листами, в яких не без натяку вказували особисті дані її близьких, навіть померлої 10 років тому матері. А коллаж інтимного змісту сестри Надії і зовсім був виставлений у соцмережі "Вконтакте". На дзвінки колекторів по телефону наша співрозмовниця часто вважає за краще просто не відповідати.

Постраждалі від дій колекторів об'єдналися в групи – "Міністерство антиколекторських справ" і "Опір МФО". Члени груп по мірі сил намагаються допомагати тим, хто опинився в схожій ситуації, радять, як протистояти внесення своїх даних в реєстр боржників та відкриття виконавчого провадження , розповідають про прийоми, які використовуються колекторами.

Виявляється, вони можуть не тільки погрожувати відкриттям кримінальних справ, але і представлятися слідчими, які ведуть справи про шахрайство. З усім цим постраждалим допомагають боротися члени групи – юристи, які надають консультації, допомагають з оформленням необхідних документів, тощо.

Нагадаємо, в Україні в кінці поточного року проценти за кредитами можуть бути рекордно знижені.