Примусова мобілізація: чому продовжується незаконне затримання громадян працівниками ТЦК

Через 2,5 роки повномасштабної війни до переліку питань, які найбільше турбують українських громадян, впевнено входить питання мобілізації та відношення до ТЦК. Чому так відбувається, та як цьому запобігти, піде мова у нашому матеріалі.  

ТЦК та примусова мобілізація: чому громадяни досі незаконно утримуються

Чому громадяни України сприймають ТЦК як загрозу

Після прийняття довгоочікуваного закону про мобілізацію, мобільні пости на дорогах України з працівниками ТЦК не лише не зникли, а навпаки, тільки збільшилися.  Разом з працівниками поліції, люди у формі зупиняють регулярно автомобілі  для перевірки документів, масово виписуючи повістки чоловікам.

За словами Олексія, працівника Броварського ТЦК, який регулярно чергує на Броварській трасі, перевіряючи документи у водіїв та вручаючи їм повістки для оновлення даних, якщо громадянин, який одержав повістку, не з'явиться у військкомат, то його можуть подати в розшук, і потім поліція його затримає і доставить в ТЦК.

Проте, не завжди спілкування з представниками ТЦК відбувається у спокійній обстановці. Регулярно у соцмережах поширюються відео, де користувачі стверджують, що співробітники ТЦК застосовують силу. Люди обмінюються історіями про чоловіків, яких хапають на вулицях. Ці кадри вселяють страх перед мобілізацією.

Речниця Сухопутних військ стверджує, що такі інциденти перебільшені і не є загальною тенденцією. В Україні діє правовий режим воєнного стану. Щодо порушення прав і свобод громадян, як це висвітлюють адвокати, а саме затримання та доставлення, то це зараз законодавчо передбачено. Існує низка нормативно-правових актів, які дозволяють під час перевірки документів, встановлення порушення і встановлення невідповідності військово-обліковим даним в ТЦК робити затримання. Іншими словами, як запевняють у ЗСУ, мобілізація проходить законно і організовано.

Проте не всі українці почуваються впевнено і бажають добровільно відвідати ТЦК. Один чоловік, на правах анонімності розповів кореспонденту DW, як переймається, що його змусять піти на війну. "Такий стан, як у миші, яку загнали в клітку", — поділився своїми відчуттями співрозмовник. "Вона шукає шляхи, щоб уникнути цього й не допустити свого поневолення. У мене є знайомі, які з початку війни не виходили зі своїх квартир. Вони налякані. Налякані всі". Чоловік планує тікати з країни. У будь-якому випадку це коштує грошей, і немалих. Ті, хто мають зв’язки та гроші, виїжджають більш офіційно, легально. Ті, хто не має зав’язків, але має якісь гроші — їм доводиться нелегально перетинати кордон. Чоловік знає людину, яка може йому допомогти покинути країну. Він продав усе, що мав, аби зібрати 10 тисяч доларів на хабаря.

Євген Дикий, який у 2014 році пішов добровольцем на війну, розуміє мотивацію втікачів, але не готовий їх виправдовувати.

Вірусні відео так званої силової мобілізації Євген Дикий називає частиною антимобілізаційної кампанії, яку розгорнула в соцмережах Росія. На думку колишнього військового, нинішні темпи набору до війська закривають лише поточні потреби, але потрібно більше зусиль: зокрема, встановити граничні терміни служби й запровадити кримінальні покарання за ухилення від військового обліку. Це питання виживання.

Як порушуються права людини та чому продовжується примусова "бусифікація"

Зміни внесені у законодавство щодо мобілізації мали повністю унеможливити свавілля зі сторони влади зокрема під час вручення повісток затримання чи доставлення до ТЦК. Але на практиці все виявляється зовсім інакше. Поліція, працівники ТЦК та СБУ і далі продовжують вчиняти протиправні дії.

На думку адвоката адвокатського об'єднання "Актум" Оксани Доготер, зміни до законодавства про мобілізацію потрібно було зробити вже давно. На сьогоднішній день чітко і конкретно врегульовано норми та обов'язки і права кожного учасника мобілізації, представників ТЦК і поліції, а також військовозобов'язаних резервістів та призовників.

Наразі військовозобов'язані особи мають в обов'язковому порядку мати при собі військово-обліковий документ, актуалізований до 17.07.2024 року, та відсутність якого може бути підставою для їх затримання з метою подальшої доставки до ТЦК для складання адміністративних протоколів про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з мобілізацією. Таке затримання відбувається також в рамках та в межах Кодексу України про адміністративні правопорушення з визначеним порядком та правилам здійснення такої дії відповідним працівником поліції.

Проте, за словами адвоката, на практиці все відбувається зовсім по-іншому, наводячи конкретний приклад, де були порушені права її клієнта.

Адвокат стверджує, що така спроба мобілізації є незаконною, оскільки клієнт не пов'язаний з Ужгородом і може бути мобілізований тільки з того ТЦК, де він перебуває на обліку. Більше того, такого поняття як "поїхали на мобілізацію" з дороги немає, бо має належним чином оформлюватися протокол для того, щоб особа переміщувалася в ТЦК або видаватися відповідна повістка.

Працівники ТЦК продовжили перешкоджати клієнту залишити місце зупинки, в той час як працівник поліції ніяк не реагував на звернення до нього клієнта про допомогу, заявивши що він нічим не може допомогти у цій ситуації. Всі дії працівників ТЦК та поліції буди зафіксовані на камеру. Що найцікавіше, на тому місці знаходився працівник СБУ, який також приймав безпосередньо участь в цих незаконних діях.

За словами адвоката, закінчився інцидент для її клієнта не дуже приємно: приїхав так званий "бусик" без розпізнавальних знаків, до якого,  застосовуючи силу, заштовхнули клієнта та повезли його у невідомому напрямку.

Оксана Доготер зазначає, що згідно діючого законодавства, затримання особи повинно відбуватися тільки у разі, якщо вона оголошена в розшук або якщо при ній немає військово-облікового документу. При затриманні має відбуватися відеофіксація всіх дій, з роз'ясненням прав та обов'язків особи, в тому числі і права на участь адвоката під час такого затримання. Потім особа доставляється до ТЦК, у відповідному протоколі працівник ТЦК, який приймає громадянина для складання адміністративного протоколу ставить відмітку, і на даному етапі вже відбувається процес фіксації адміністративного правопорушення.

Внаслідок такої політики, підсумовує адвокат, ці особи, які примусово були мобілізовані, в 95% не будуть належно виконувати свої обов'язки як військовослужбовці, і є потенційними дезертирами.