Чому в Україні необхідно посилити відповідальність за торгівлю людьми

Фото з відкритих джерел

"19 лютого на Кіровоградщині поліція затримала трьох спільників, які заманювали жителів інших областей в "реабілітаційний центр", де їх примушували до важкої неоплачуваної праці"

"21 лютого в аеропорту Одеси затримали жінку, яка продавала українок за кордон для сексуальної експлуатації"

І це тільки найгучніші затримання за останній місяць. Багато залишаються без уваги ЗМІ. Всього за 30 років незалежності в Україні від злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, постраждали більше 230 тис. осіб. Але більшість засуджених виходить під заставу або обходиться умовним терміном. Про це говорить офіційна статистика департаменту міграційної поліції Національної поліції України.

За 2020 рік виявлено 212 кримінальних злочинів за статтею 149 Кримінального кодексу "Торгівля людьми". Всього встановлено 92 особи,   яким вручено підозру. З них лише щодо 24-х обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою.

Найбільш "ходовий товар"   -   молоді дівчата, діти і раби

Займаються торгівлею людьми переважно злочинні угруповання з високим рівнем організації, значними фінансовими ресурсами і розгалуженими міжнародними зв'язками.

Тільки за минулий рік поліція викрила 9 таких угруповань в Дніпропетровській, Вінницькій, Київській і Львівській областях.

Найбільш поширеним злочином в цій сфері є сексуальна експлуатація, від якої в основному страждають українські дівчата у віці від 18 до 30 років. Тільки за минулий рік департамент міграційної поліції встановив 88 фактів продажу українок в сексуальне рабство за кордон — до Туреччини, РФ, Ізраїлю, Німеччини, Словаччини, Італії, Китаю, на Кіпр і Мальту.

Зокрема, поліція затримала в Києві підпільну організацію, яка протягом тривалого часу "поставляла" жінок в Стамбул під виглядом офіційного працевлаштування в готелях, ресторанах і модельних агентствах. Після прибуття в Туреччину їх продавали місцевим сутенерам за 500-800 доларів США.

На другому місці за кількістю випадків — трудова експлуатація. За 2020 рік поліція викрила кілька угруповань, які працювали в Україні під виглядом агрофірм і реабілітаційних центрів для інвалідів, пенсіонерів, а також алко- і наркозалежних. Людей примушували виконувати важку роботу в кращому випадку за їжу. Крім цього, українців регулярно втягують в різного роду незаконну діяльність. Наприклад, роблять кур'єрами наркотрафіку або змушують перевозити нелегальних мігрантів. Від рабства у таких "роботодавців" у 2020 році правоохоронці звільнили 172 людини.

Але найбільш незахищеними є діти-сироти і діти, яких намагаються продати їх батьки. У серпні минулого року під час передачі 400 тис. грн за новонародженого була затримана жителька Маріуполя. У листопаді жителька Запоріжжя намагалася здати "в оренду" 12-річного сина за 600 грн для заняття жебрацтвом. А в Кривому Розі затримали жінку, яка продала новонароджену дочку "професійним жебракам" з Києва.

Юридичні лазівки: "оренда" і передача людей "в подарунок"  

Згідно зі статтею № 149 Кримінального кодексу, відповідальність за торгівлю людьми в Україні — від 3 до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна в залежності від тяжкості злочину і ролі засудженого.

Однак недосконалість законодавства дозволяє злочинцям уникати покарання. Вони оформляють свою діяльність як посередницькі компанії, які займаються "орендою людей", "передачею в подарунок" та іншими подібними "послугами".

На думку експертів, щоб виправити ситуацію, необхідно внести відповідні зміни до Кримінального кодексу України.

Так, 22 лютого народні депутати з групи "Партія "За майбутнє" зареєстрували у Верховній Раді законопроект № 5134, який передбачає відповідальність за торгівлю людьми незалежно від наявності згоди потерпілого на експлуатацію в разі примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальній або іншій залежності і т.п.  

Крім того, пропонується збільшити мінімальний термін позбавлення волі з трьох до шести років.

За його словами, в результаті засуджені виходять під заставу або взагалі уникають кримінальної відповідальності та залишають межі країни, щоби через деякий час повернутися і почати свій бізнес знову.

За даними Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України, за перше півріччя 2020-го рівень бідності серед українців становив 51%. І він продовжує рости, адже багато громадян лишилися доходу через карантинні обмеження. Відповідно збільшиться кількість громадян, які стануть "легкою здобиччю" для різних злочинних угруповань. Щоби захистити їх від злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, необхідно посилити покарання і ліквідувати юридичні "лазівки", що дозволяють уникнути відповідальності.

Читайте Comments.ua в Google News