Як глобальне потепління вплине на економіку України у найближчі роки

В останні роки все очевиднішими стають зміни клімату, викликані глобальним потеплінням. Україна як частина європейського континенту та один з важливих постачальників сільськогосподарської продукції у світі, також може серйозно постраждати від стрімкої зміни клімату.

Глобальне потепління у світ (фото з відкритих джерел)

Зміна клімату зашкодить глобальному економічному зростанню

Світова економіка може втратити до 18% ВВП до 2050 року, якщо не вжити заходів для пом'якшення наслідків зміни клімату, попереджає одна з найбільших перестрахувальних компаній у світі Swiss Re. За оцінками страховика, цей показник знизиться до 11-14%, якщо будуть вжиті певні заходи, і може скласти лише 4%, якщо будуть досягнуті цілі Паризької угоди 2015 року.

Наразі Європа може втратити близько 11% свого ВВП, а США — майже 10%, йдеться у звіті компанії за 2021 рік. Однак найбільше постраждають азійські економіки: Китай ризикує втратити майже 24% свого ВВП за найгіршого сценарію.

Європейський континент потерпає найбільше від глобального потепління

За даними Всесвітньої метеорологічної організації, за останні 30 років температура повітря в Європі зросла більш ніж удвічі порівняно з середньосвітовим показником — більше, ніж на будь-якому іншому континенті. За даними організації, в період з 1991 по 2021 рік температура зростала в середньому приблизно на +0,5°C за десятиліття. Альпійські льодовики втратили 30 метрів товщини льоду з 1997 по 2021 рік.

За оцінками Євростату, за останнє десятиліття спека, повені та шторми спричинили 145 мільярдів євро економічних збитків в ЄС.

За даними статистичного управління Європейської Комісії, 30-річний середній показник економічних втрат, пов'язаних з кліматом, збільшився майже на 2% на рік за той самий період часу. Це свідчить про чітку тенденцію, яка викладена в оцінках Європейського агентства з охорони навколишнього середовища (ЄАОС).

Найвищі загальні втрати між 2010 і 2020 роками були у 2017 році, склавши майже 27,9 мільярда євро. Європейська комісія пояснює це сильними хвилями спеки, які спричинили лісові пожежі того року.

Дані ЄЕЗ, опубліковані на початку 2022 року, свідчать, що в період з 1980 по 2020 рік економічні втрати, спричинені екстремальними явищами, пов'язаними зі зміною клімату, склали 487 мільярдів євро.

Зміна клімату та сільське господарство

Зміна клімату впливає на сільськогосподарські системи комплексно. Зростання концентрації вуглекислого газу в атмосфері, підвищення температури і зміни в характері опадів, включаючи посухи, впливають на кількість, якість і стабільність виробництва продуктів харчування. Очікується, що продовольча безпека в ЄС не буде під загрозою, але каскадний вплив зміни клімату з-за меж Європи може ще більше вплинути на доходи від сільського господарства та рівень цін в Європі через зміни в структурі торгівлі.

Наслідки зміни клімату, включаючи збільшення кількості посух, впливають на сільськогосподарське виробництво, торгівлю і, зрештою, на ціни на сільськогосподарську продукцію та доходи фермерів. На доходи сільгоспвиробників також впливають сільськогосподарська політика, політика землекористування та політика пом'якшення наслідків зміни клімату. Обмежити негативні наслідки та посилити позитивні впливи зміни клімату на сільське господарство можна за допомогою відповідних адаптаційних заходів, таких як адаптація сортів сільськогосподарських культур, зміна термінів сівби та покращення зрошення.

Зливові паводки та пожежі

Більшість зливових паводків є наслідком сильних дощів протягом короткого періоду часу, від кількох годин до кількох днів. Прогнозується, що зміна клімату призведе до збільшення інтенсивності дощів на більшій частині Європи, що збільшить ризик зливових паводків.

Масштаби лісових пожеж в Європі сильно варіюються з року в рік, що значною мірою зумовлено змінами погодних умов. В останні роки великі лісові пожежі охопили кілька регіонів у Північній та Західній Європі, де раніше пожежі не були поширені. У 2018 — 2022  роках більше європейських країн зазнали великих лісових пожеж, ніж будь-коли раніше, а безпрецедентні лісові пожежі в кількох європейських країнах збіглися з рекордними посухами і спекою. Більш сувора пожежна погода і, як наслідок, значне розширення пожежонебезпечних територій та довші пожежні сезони прогнозуються в більшості регіонів Європи, зокрема, за сценарієм високих викидів.

Глобальне потепління в Україні

Останні 30 років в Україні були найтеплішими за всю історію спостережень. Практично середньорічна температура повітря за цей період підвищилась майже на 1,2°С. Так,  у січні місяці середньодобова температура виросла на 2,3°С, а у липні — на 1,4°С.

Таким чином, літо в Україні стає дедалі спекотним, а зима дедалі теплішою. Періоди аномально високої для сезону температури стали частішими, а екстремального холоду – рідшими.

Внаслідок потепління клімату, почастішали посухи, зменшилася водність у водоймах, з’явились не характерні для України аномальні природні явища.

Наукові дослідження та спостереження метеорологів свідчать що посушливі умови почали переважати в Україні, а їх інтенсивність збільшилася в останні 20 років. До цього часу український клімат відзначався слабкими посухами та високою атмосферною вологістю.

Згідно наукових досліджень, якщо тенденція щодо потепління буде продовжуватися, то  протягом 2020-2050 років кожен другий рік в Україні буде посушливим.

Рівень води в українських водоймах також залишається нижчим за норму в останні 30 років. Дані  про кількість опадів за цей період також свідчать про зміни в інтенсивності опадів та їх характері випадіння: так, почастішали випадки, коли місячна норма опадів може випасти протягом кількох годин, в іншому разі – дощів може не бути протягом декількох тижнів, що призводить до посухи.

 Потепління згідно досліджень науковців, сприятиме зменшенню водостоку річок і водозабезпечення окремих регіонів. Найбільше це торкнеться басейнів таких річок як Прип’ять, Південний Буг та Дністер. До кінця сторіччя водність може зменшитися ще на 30%, при цьому водостік малих річок може зовсім припинитися.

Згідно з науковими дослідженнями, через кліматичні зміни існують великі ризики підвищення рівня моря для прибережних районів на півдні України

Так, за прогнозами науковців,  до 2100 року майже 650 тис. га можуть бути затоплені, а якщо врахувати нагони моря — до 1 млн. га., що приблизно дорівнює площі Тернопільської області. Підвищення рівня води у Чорному морі загрожує багатьом промисловим об’єктам, житловим мікрорайонам та може зруйнувати прибережну екосистему.

Наслідки глобального потепління для економіки України

Як стверджують у Міністерство природи та захисту довкілля України, вплив глобального потепління вже відчутний зараз і він тільки посилюватимуться у майбутньому.

До середини 21 сторіччя економіка України буде нести значні втрати у сільському та лісовому господарстві, енергетичні галузі через зміну інтенсивності опадів та виникнення аномальних природних явищ

 "Що стосується економіки, то слід чекати аридизації – зменшення кількості опадів. Волога має властивості згладжувати перепади температур. При відсутності вологи, відбувається процес спустелення", – стверджує співробітниця Інституту відновлювальної енергетики Катерина Петренко.

Ще одним наслідком потепління клімату є дефіцит води та зниження її якості. Так, за даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, 70% сільськогосподарських угідь України через декілька  років будуть потребувати примусового поливу, що на 30% більше, ніж зараз. Недостатня кількість води може стати причиною падіння врожайності зернових на 40-60%.

Ще один наслідок глобального потепління для України – підвищення температури поверхневих вод, що живлять охолоджуючі водойми АЕС, ТЕС і ТЕЦ. Це може стати причиною зменшення енергетичної потужності та збоїв у роботі енергосистеми.

Підвищення рівня Чорного моря ставить під загрозу роботу великим портів на півдні України.  В зону затоплення можуть попасти прибережні райони таких промислових міст як Одеса, Херсон, Бердянськ та Маріуполь.

В цілому, зміни клімату для України не є катастрофою, але для того щоб мінімізувати вплив глобального потепління на економічний розвиток країни, потрібно вже зараз активізувати роботу по зменшенню його впливу та впроваджувати сучасні методи по компенсації економічних втрат.