Заборгованість за комунальні послуги в Україні зростає: чому українці перестали платити за комуналку

Заборгованість українців за комунальні послуги тільки за перше півріччя 2024 року досягла понад 200 мільярдів гривень. Цей факт ставить під загрозу не тільки стабільність житлово-комунального сектора, але й підготовку до чергового опалювального сезону. У чому причини такого суттєвого зростання боргів, та чи є вихід із цієї ситуації?

Заборгованість українців за комунальні послуги

Причини зростання заборгованості

Експерти вказують на кілька основних причин, що спричинили накопичення боргів. Як зазначає Олег Попенко, засновник Спілки споживачів комунальних послуг, ситуація з боргами критична. Відсутність необхідних коштів у теплокомуненерго, водоканалів та управляючих компаній призводить до зниження якості послуг, неможливості проведення капітальних ремонтів, заміни обладнання та навіть до затримки заробітних плат працівникам.

В Україні станом на 1 серпня 2024 року, по даним Opendatabot.ua зареєстровано понад 700 тисяч боргів за комуналку. Найбільше неплатників у Дніпропетровській та Харківській областях. Майже 37% усіх боргів становить несплата за опалення, на другому зі значним відривом це борги за водопостачання, а замикають трійку борги за світло.

 Але питання не лише у війні та складній економічній ситуації, а й у зростанні тарифів на житлово-комунальні послуги, що викликає фінансовий стрес у населення. Зростання тарифів, зокрема на електроенергію, створює ланцюгову реакцію — люди спрямовують свої ресурси на погашення одних боргів, накопичуючи при цьому інші.

Як тарифи на електроенергію вплинули на борги за тепло та воду

За останні місяці вартість електроенергії в Україні зросла на 62%, що значно вплинуло на платоспроможність населення. Люди, маючи вибір, спрямовували свої обмежені фінансові ресурси на оплату електроенергії, аби уникнути її відключення, тоді як борги за теплопостачання і гарячу воду продовжували зростати. Як зазначив Олег Попенко, зростання тарифів на одну послугу призводить до зростання боргів за інші, оскільки люди віддають перевагу оплаті тих послуг, відключення яких можна фізично відчути в найближчому часі.

Ця проблема особливо загострилася в умовах регулярних відключень електроенергії в Україні протягом 2023-2024 років. Коли електроенергія поверталася, люди масово вмикали всі побутові прилади, аби використати електроенергію до можливого наступного відключення. Це призвело до значного збільшення споживання, навіть попри періодичні відключення. Таким чином, борги за електроенергію почали стрімко зростати, впливаючи на борги за інші послуги.

Заборгованість за водопостачання та якість послуг

Проблеми з водопостачанням в Україні також не сприяють своєчасній оплаті комунальних рахунків. В багатьох регіонах країни люди стикаються з неякісною водою, що тече з кранів. Однак, споживачі не мають реальних важелів впливу на постачальників води та інших комунальних послуг. За словами Олега Попенка, в Україні немає ефективної системи контролю за постачальниками. Держпродспоживслужба не має достатньо ресурсів та фахівців, щоб перевіряти постачальників і вживати заходів для виправлення ситуації.

До того ж, наявна практика відключення гарячої води на тривалі періоди під час міжсезоння не завжди є необхідною з технічної точки зору. Наприклад, у Києві 70% теплових мереж потребують негайного капітального ремонту, але відключення гарячої води часто пов'язане з економічною невигідністю її постачання за чинними тарифами. Підприємства, щоб не працювати в збиток, свідомо відключають послугу.

Прифронтові області: хто найбільше постраждав?

Найбільші проблеми з оплатою комунальних послуг спостерігаються в прифронтових областях України, таких як Дніпропетровська, Харківська та Запорізька. Окрім складної економічної ситуації, спричиненої бойовими діями, ці області також зіштовхуються з технічними проблемами. У деяких регіонах, таких як Запорізька область і Кривий Ріг, взагалі відмовилися від гарячої води через неможливість її подачі та сплату за ці послуги.

Значна частина заборгованостей також стосується оплати електроенергії. Наприклад, у Вовчанському районі Харківської області, який зазнав серйозних руйнувань, мешканці отримують платіжки за електроенергію, хоча інфраструктура була частково або повністю знищена.

Чи допомагають субсидії?

Однією з державних програм, спрямованих на підтримку населення у сплаті комунальних послуг, є субсидії. Проте вони не вирішують проблему на корені. Як зазначає Олег Попенко, середній пенсіонер, отримуючи субсидію на 1,5-2 тисячі гривень, не здатний покрити всі свої комунальні витрати. Сума субсидій не враховує реальну вартість життя в великих містах, таких як Харків або Дніпро, тому борги за комунальні послуги продовжують накопичуватися, навіть попри наявність допомоги від держави.

МВФ та відновлення інфраструктури після війни

Незважаючи на різке підвищення тарифів на електроенергію, топ-чиновники Укренерго стверджують, що для відновлення електромереж в умовах продовження обстрілів країни – агресора по інфраструктурних об’єктах, останнього подорожчання недостатньо і він не покриває собівартості з врахуванням доставки кінцевим споживачам.

В той же час, підвищення ціни вимагає МВФ і це має відбутися після закінчення війни. Уряд України оновив меморандум з Міжнародним валютним фондом, який надасть фінансову допомогу у розмірі 8 млрд доларів, і у одному з пунктів домовленостей є зобов'язання підвищити тарифи на газ та електроенергію для населення. Про це йдеться у тексті документа опублікованому на порталі фонду.

Ймовірне підвищення тарифів на електроенергію та газ може призвести ще до більшої заборгованості населення за комунальні послуги, і як наслідок – викликати колапс в українському ЖКГ.

Що робити далі?

Експерти сходяться на думці, що першочерговим кроком у вирішенні проблеми заборгованостей має стати аудит боргів за комунальні послуги по всій території України. Олег Попенко пропонує створити спеціальну комісію, до складу якої увійдуть представники Держпродспоживслужби, НКРЕКП, Міненерго та Мінінфраструктури. Така комісія повинна зайнятися перевіркою боргів на регіональному рівні та вивченням причин їх накопичення.

Окрім аудиту, необхідно також вирішити питання нарахування комунальних платежів у регіонах, які перебувають під окупацією або зазнали значних руйнувань. Наприклад, у Маріуполі комунальні підприємства продовжували нараховувати платежі за послуги навіть після того, як місто було окуповане в 2022 році. Це створює додаткові проблеми для жителів таких регіонів та потребує законодавчого врегулювання.

Зростання заборгованості за комунальні послуги в Україні є багатофакторною проблемою, що потребує комплексного підходу. З одного боку, необхідно проводити аудит і перевірку боргів, а з іншого — держава має розробити ефективні механізми підтримки населення, зокрема тих, хто проживає в прифронтових областях.

Поки що, ситуація залишається напруженою, і без вжиття рішучих заходів Україна може зіткнутися з ще більшою кризою в житлово-комунальному секторі.