Схема на залізничній медреформе: які загрози приховує продаж лікарень УЗ приватним інвесторам

Незабаром співробітники "Укрзалізниці" можуть позбутися кваліфікованої медичної допомоги з огляду на те, що директор Центру охорони здоров'я підприємства Наталія Белінська активно взялася за продаж профільних клінічних лікарень. В УЗ вибудовується схема фактичної приватизації установ. Держава і, зокрема, платники податків, за гроші яких були побудовані ці лікарні, ризикують втратити сотні мільйонів гривень.

Схема на прибуток від лікарень Укрзалізниці

Офіційна причина продажу лікарень – їх збитковість. Хоча апріорі завдання корпоративної медицини – не приносити прибуток "Укрзалізниці" або будь-якої іншої компанії, а забезпечувати виконання соцгарантій. Завдяки наявності власних клінік компанія отримує бонуси в нематеріальному вигляді – як людський потенціал. Більш високий рівень здоров'я співробітників гарантує зростання їх задоволеності та продуктивності праці.

Однак, апеляція до прибутку від гендиректора ЦОЗ Наталії Белінської, яка пропрацювала на своєму місці, за вирахуванням карантинних заходів,  лише кілька місяців, змусила Мінінфраструктури прийняти її план про передачу лікарень в концесію.

Белінська пояснює падіння прибутковості клінік неефективним управлінням ними з боку головлікарів, хоча на практиці медустанови стали збитковими після 2016 року, коли лікарні втратили статус юросіб і були передані на баланс ЦОЗ. Фінансування на цьому обірвалося. У медустанов немає грошей на оплату комунальних послуг, електроенергії, вивезення сміття. Стабільно фінансуються лише зарплати. Про ремонт відділень мова не йде.

Стан пологового будинку Харківської клінічної лікарні на залізничному транспорті №2. Фото: Центр охорони здоров'я АТ "Укрзалізниця"

Природно, що в установи з такими умовами стало звертатися менше залізничників і простих громадян. Але замість того, щоб підвищити рівень фінансування лікарень, чиновниця, активи якої, за офіційними даними декларації, в 10 разів перевищують доходи, пропонує концесію. Хоча виникає питання, чому клініки УЗ не можуть нарівні з іншими лікарнями укладати контракти з НСЗУ й заробляти та розвиватися.

У світі концесія – дійсно досить популярний вид державно-приватного співробітництва. Інвестор отримує право експлуатувати майно в обмін на закупівлю для нього обладнання та ремонти в приміщеннях. Передбачається, що він буде більш ефективно, аніж чиновники, розпоряджатися грошима, які сам вкладе в проект. Але, враховуючи високий рівень корупції в Україні, концесія може тільки нашкодити.

В одному клінічному центрі обслуговується в середньому вісім  тисяч залізничників та членів їх сімей на рік. Згідно страхової реформи, яку також лобіює Белінська, річна виплата працівникові УЗ передбачається у розмірі 150 тисяч гривень. Якщо з суми буде витрачено хоча б десять тисяч гривень, то прибуток інвестора становитиме 80 мільйонів гривень. І це – тільки на одному об'єкті з восьми. За бажання, страховий випадок можна лікувати набагато довше, витягаючи чим більше грошей платників податків.

Крім грошей, які інвестору заплатить "Укрзалізниця", він зможе отримувати плату за послуги від людей, які відношення до залізниці не мають. За даними ЦОЗ, в 2019 році клініку відвідував 51% сторонніх пацієнтів. Після капітальних ремонтів потік зросте ще більше.

Ці гроші могла б отримувати держава, обійшовшись без концесії. Але, як показує практика, чиновників складно зацікавити тим, що не принесе грошового бонусу. Корупційна схема може виглядати так.

Перший етап – заниження активів лікарень

Перед передачею лікарень в концесію вони пройдуть передінвестиційну оцінку активів, доходів, витрат, рентабельності, платоспроможності, ліквідності, ключових ризиків. ЦОЗ не розкриває інформацію, хто проводить оцінку, хоча це дуже важливо. Для будь-якого кредитора, будь то Європейський інвестиційний банк або будь-який інший банк, важливо, щоб оцінювач не був пов'язаний з майбутнім переможцем. Не виключено, що зараз оцінку лікарень роблять під конкретного переможця, що вже є корупцією.

Таким способом оцінювач може штучно занизити балансову вартість лікарень на тлі поточних проблем в медустановах, щоб інвестор отримав клініки за безцінь.

Також ймовірно, що до передачі клінік інвестору активи будуть стискати до межі. Белінська прямо писала на своїй сторінці у Фейсбук, що незадоволена великою кількістю ліжок у лікарнях. На її думку, 310 ліжок в одній клініці – занадто багато, їх необхідно скорочувати.

 

Крім того, відповідно до закону "Про концесії", аудит повинні проводити "радники і незалежні експерти". Але радниками може бути хто завгодно, включаючи голів клінік, яких раніше призначила Белінська. Ставленики начальниці ЦОЗ вже були змушені написати заяви про звільнення через порушення процедури їх призначення, але в останні два тижні відпрацювання їм була озвучено завдання – провести перевірки на підприємствах. Про це йдеться на сторінці ЦОЗ. Враховуючи специфіку роботи гендиректора, аудит в даному випадку може бути тільки фінансовий.

До речі, завдяки договору про конфіденційність громадяни не зможуть дізнатися, за яку ціну лікарні передадуть у концесію.

На руку чиновників "УЗ" і Белінській грає оновлений закон "Про концесії", який був прийнятий рік тому за спрощеною процедурою. У ньому збереглися скандальні норми, взяті з його старої редакції. Головне наукове управління Верховної Ради у своєму висновку до проекту закону до другого читання писало, що висловлені раніше зауваження враховані не були. Експерти припускали, що цей закон писався під "когось", так як він передбачав вкрай вигідні умови для приватного концесіонера.

Даний закон передбачає можливість проведення прямих переговорів без попереднього відбору кандидатів. Тобто конкурсу може і не бути – чиновники оберуть того, з ким домовляться. Раніше Белінська вже призначила генеральних директорів для клінік в обхід закону, без конкурсу. Коли порушення по даних призначеннях виявилися занадто очевидними, їй довелося попросити їх написати заяви про відставку. Але фактично гендиректори продовжують працювати й досі.

А навіть якщо конкурс все-таки буде проведений, це не гарантує чесного відбору. Практика проведення тендерів в Україні показала, що їх умови з легкістю прописуються під потрібного кандидата.

Сигналом про корупційні схеми тут може служити поява у новоствореній компанії (SPV, "проектної компанії", створеної для реалізації проекту) сторонніх засновників, не пов'язаних з профільним інвестором. Ще один механізм для отримання чиновниками неправомірної вигоди з тендеру – так званий пункт про комісійні. Зазвичай держави, для попередження корупційних ризиків, прописують в умовах концесії заборону на виплату комісійних будь-якої іншої компанії або фізособі. Варто перевірити, чи пропишуть цю вимогу в УЗ.

В цілому, з переконуванням суспільства в необхідності концесії у Белінської все погано. Її дії офіційно підтримує лише одна з восьми клінічних лікарень. Сторінка директора ЦОЗ у соцмережі систематично заповнюється коментарями обурених медиків і залізничників, які виступають на захист чинного, професійного керівництва. І хоча ці коментарі оперативно видаляються, глас народу знаходить відображення на сторінці ЦОЗ в соцмережі і на мітингах під Офісом президента і Міністерством інфраструктури.

Мітинг медиків залізничних клінік під Офісом президента. Фото: Центр охорони здоров'я АТ "Укрзалізниця"

Сам міністр інфраструктури Владислав Криклій заспокоює протестувальників-медиків: мовляв, пошук інвестора нічого поганого не віщує. Як  приклад він наводить гучну концесію Херсонського порту.

У конкурсі перемогла компанія "Рисойл-Херсон". Проти гендиректора її українського  представництва Шота Хаджішвіли відкрито кримінальні справи про ухилення від сплати податків шляхом виведення грошей в офшори. У самій компанії є кілька офшорних "дочок". Частина компанії належить олігарху Давиду Бежуашвілі, якого вважають причетним до рейдерських захоплень промислових підприємств в Грузії. Тим не менш, Криклій вважає вдалою передачу такому інвестору Херсонського порту на 30 років, і навіть пропонував привезти медиків в порт, щоб вони на свої очі побачили позитивні зміни.

Другий етап – завищення інвестиції концесіонера

Другий етап схеми – затвердження плану розвитку медустанов на етапі концесії. Під цей план можна прописати різні вимоги щодо інвестицій. Концесія не може закінчитися, поки інвестор не поверне свої вкладення. А повертати їх він буде дуже довго, адже можна легко завищити суми своїх інвестицій.

Той же апарат штучної вентиляції легень можна придбати за різні суми. У розпал пандемії апарати ШВЛ в Італії купували в середньому за 17 тисяч євро. А Кіровоградська область витратила вп'ятеро більше за середню ціні, закуповуючи апарати по 2,5 мільйона гривень. Ніхто не заважає інвестору закупити у пов'язаних з ним фірм медичне обладнання, звітуючи про гігантські інвестиції, які він потім повинен буде "відбивати" роками.

Причому далеко не факт, що від таких закупівель для лікарень буде хоч якийсь толк. Апарати можуть навіть не надходити на баланс установи. У Київській області було закуплено апаратів на 10,5 мільйонів гривень у "своєї" фірми, а медики їх так і не побачили.

Завищивши вартість інвестицій, інвестор зможе "відбивати" їх роками, що, по суті, не відрізняється від приватизації. Показовий приклад  — будівництво лікарні в Паддінгтоні (Великобританія). Згідно з фінансово-економічним обґрунтуванням, вартість проекту повинна була скласти 300 мільйонів фунтів стерлінгів. Завершити його  планувалося у 2006 році, але в процесі роботи ціна зросла втричі, а термін закінчення концесії було продовжено на 7 років.

Третій етап – збиткові умови для держави

Третій етап схеми – це зобов'язання, які держава візьме на себе перед інвестором. Наприклад, воно може пообіцяти певну кількість пацієнтів на рік. А якщо реально його не буде, держава просто покриє збитки.
Мало того, що "Укрзалізниця" від концесіонера нічого не отримає, держава йому навіть заплатить. Закон передбачає постачання концесіонеру товарів і послуг, необхідних для виконання концесійного договору. Та реконструкція та капітальний ремонт приміщень – на державі "при його бажанні".
Тобто українці податками скинуться на те, щоб відремонтувати лікарні, прибуток від яких буде отримувати бізнесмен. Так, це не обов'язок концесіонера, а лише можливість. Але таке бажання у чиновників, пов'язаних з інвестором, може виникнути.
Що ж стосується майбутнього установ після конкурсу, то будь-яка оптимізація передбачає скорочення. Саме проти них медики й страйкують. Белінська розповідає, що будуть підписані інвестиційні зобов'язання про неможливість перепрофілювання лікувального закладу, про систематичне підняття заробітної плати, неможливість скорочення медичного персоналу протягом мінімум 5 років. Але лікарі не вірять цим обіцянкам і у них є на те підстави.
Передбачається, що робота інвестора все одно контролюється державою. Але цей контроль умовний. Навіть якщо вимоги ЦОЗ, прописані у концесійній угоді, будуть повністю дотримані, вони нічого не гарантують. Збереження кількості робочих місць не передбачає збереження профілю цих місць і умов роботи. В самому центрі не приховують, що вже перейшли у своїй роботі на чотириденний графік. Тобто чутки про те, що медикам скорочують кількість робочих годин, підтвердилися. Фактично, погодинна оплата праці не зменшиться, але за місяць медики будуть отримувати менше. Про підвищення зарплати для медпрацівників в таких умовах йтися не може. Тим більше, до середньоринкової (за даними trud.com вона становить 20 тисяч гривень).
Якщо розглядати приклади концесій, проведених на теренах СНД, де проблеми в медицині схожі з українськими, то у квітні 2018 року пологовий будинок в Салаваті, Росія, перейшов в оперативне управління концесіонера “Генус" на 23 роки. Реконструкція не почалася, пільговий медичний стаж скасували, адже співробітники перейшли на роботу з державної установи у приватну. Середня зарплата лікаря в організації була заявлена близько 25 тисяч рублів, але на практиці виявилася вдвічі меншою.
Концесія, зазвичай, переривається після порушення інвестором низки зобов'язань за рішенням концесіонера, тобто "УЗ". Але далеко не факт, що керівництво УЗ буде переривати концесію через долі медиків. Виправдання перед медиками за звільнення та низькі зарплати можуть бути найрізноманітнішими.
Проблеми можуть чекати й самих залізничників, які будуть обслуговуватися в цих лікарнях. Компанія теж була зобов'язана надавати їм послуги, гарантовані державою. Але приватні клієнти отримували преференції, без чого напевно не обійдеться і в цьому випадку. Не виключено, що працівникам "Укрзалізниці" доведеться чекати прийому кілька днів.
Наслідки концесії: чим ризикує держава
У Статті 16 Закону України "Основи законодавства про охорону здоров'я" зазначено: "Мережа державних і комунальних закладів охорони здоров'я формується з урахуванням потреб населення у медичному обслуговуванні, необхідності забезпечення належної його якості.... Державні та комунальні заклади охорони здоров'я не підлягають приватизації".
Приватизація є незаконною за тієї причини, що лікарні – це не тільки джерело прибутку, але й стратегічний об'єкт держави. Що робити, якщо в країні почнеться друга хвиля епідемії коронавіруса? Забезпечити країну майже чотирма тисячами додаткових ліжок для хворих буде неможливо. Чи вартий такий ризик зекономлених на покритті збитків медцентрів грошей – незрозуміло. Тим паче, що не виключений певний рівень витрат і у випадку концесії.
Експерти в один голос кажуть, що концесія лікарень або ВНЗ в Україні – корупційна схема.
“Твердження того, що лікарні або ВНЗ потрібно передавати в концесію – це абсолютно зрадницька позиція, яка не має під собою жодного економічного обґрунтування... Це призведе до того, що нові власники, які отримають право власності на ці об'єкти, зроблять все можливе, щоб усі ласі шматки пішли з молотка, а всі збиткові потім повернуть назад у руки держави. Бо це – ще один грабіж України", – стверджує економічний експерт Ігор Гарбарук.
Фінансовий аналітик Олексій Кущ згадує медреформу в українській залізниці так: “Одні правильні інвестори вкладають у свої медичні центри десятки мільйонів доларів власних інвестицій, а інші чекають державної "халяви" у вигляді вже готових державних об'єктів. Адже собівартість одного квадратного метра медичного центру варіюється від 1 500 до 2 000 дол. Медичний центр на 10 тис. квадратів – це актив на 20 млн дол".
Попри очевидні зловживання, медикам тривалу концесію можна буде пояснити невигідністю для інвестора короткострокових контрактів. Адже вони позбавляють концесіонерів стимулів направляти інвестиції в основні фонди, навчати персонал. Інвестор у зв'язці з дирекцією "Укрзалізниці" може вимивати кошти держави під виглядом повернення вкладень. Це буде ударом по бюджету, який і так ледве витягує коронавірусні витрати. Гроші підуть інвестору, а не на соціальну підтримку населення, котре страждає від наслідків пандемії.
Потім, коли стане очевидно, що інвестор не покращує стан медицини на залізниці, відбудеться його заміна – вона теж можлива завдяки новому закону. А коли в лікарнях не залишиться дорогого обладнання, пред'явити інвесторам нічого не вдасться – відповідальності за державне майно вони не несуть. Навряд чи після цього у держави знайдуться мільярди гривень на відновлення профільної медицини.
Якщо медики залізничних лікарень продовжать добиватися справедливості, Белінській та чиновникам "УЗ" не вдасться реалізувати ці плани. Балансову оцінку клінік проведуть незалежні спеціалісти, а на місце інвестора пройде відкритий прозорий конкурс. Але ніхто не дає гарантій, що навіть не пов'язаний з чиновниками "УЗ" власник лікарень насправді приведе їх до розвитку. У світі є безліч прикладів, коли концесія оберталася невдало, тому що інвестор, який може й умів працювати з цифрами, не знав специфіки справи, в яку вкладався.
Якщо зараз ЦОЗ просто вставляє палиці в колеса лікарням, то передача їх у руки людини, далекої до охорони здоров'я, може просто довести клініки до ліквідації. Найкращий для "Укрзалізниці" вихід – припинити порожній піар на новаторстві та інвестиції, що стікаються у міста, і знайти альтернативний шлях підвищення рентабельності УЗ.

Говорячи про концесії, Белінська багаторазово використовує термін "продаж інвестору". Саме це і станеться з лікарнями, коли протягом довгих років інвестор буде розпоряджатися ними так, як йому заманеться. Разом з клініками, в право користування йому перейдуть і земельні ділянки в центрі Києва, Дніпра, Одеси, Львова. Одеська клінічна лікарня, наприклад, розташована на вулиці Павла Шклярука і займає понад 4,5 га. Ніхто не заважає інвестору відкрити на території медустанов, приміром, кафе чи магазини. Адже вимогу про необхідну кількість робочих місць інвестор виконає.

Експерти в один голос кажуть, що концесія лікарень або ВНЗ в Україні – корупційна схема.

“Твердження того, що лікарні або ВНЗ потрібно передавати в концесію – це абсолютно зрадницька позиція, яка не має під собою жодного економічного обґрунтування... Це призведе до того, що нові власники, які отримають право власності на ці об'єкти, зроблять все можливе, щоб усі ласі шматки пішли з молотка, а всі збиткові потім повернуть назад у руки держави. Бо це – ще один грабіж України", – стверджує економічний експерт Ігор Гарбарук.
Фінансовий аналітик Олексій Кущ згадує медреформу в українській залізниці так: “Одні правильні інвестори вкладають у свої медичні центри десятки мільйонів доларів власних інвестицій, а інші чекають державної "халяви" у вигляді вже готових державних об'єктів. Адже собівартість одного квадратного метра медичного центру варіюється від 1 500 до 2 000 дол. Медичний центр на 10 тис. квадратів – це актив на 20 млн дол".
Попри очевидні зловживання, медикам тривалу концесію можна буде пояснити невигідністю для інвестора короткострокових контрактів. Адже вони позбавляють концесіонерів стимулів направляти інвестиції в основні фонди, навчати персонал. Інвестор у зв'язці з дирекцією "Укрзалізниці" може вимивати кошти держави під виглядом повернення вкладень. Це буде ударом по бюджету, який і так ледве витягує коронавірусні витрати. Гроші підуть інвестору, а не на соціальну підтримку населення, котре страждає від наслідків пандемії.
Потім, коли стане очевидно, що інвестор не покращує стан медицини на залізниці, відбудеться його заміна – вона теж можлива завдяки новому закону. А коли в лікарнях не залишиться дорогого обладнання, пред'явити інвесторам нічого не вдасться – відповідальності за державне майно вони не несуть. Навряд чи після цього у держави знайдуться мільярди гривень на відновлення профільної медицини.
Якщо медики залізничних лікарень продовжать добиватися справедливості, Белінській та чиновникам "УЗ" не вдасться реалізувати ці плани. Балансову оцінку клінік проведуть незалежні спеціалісти, а на місце інвестора пройде відкритий прозорий конкурс. Але ніхто не дає гарантій, що навіть не пов'язаний з чиновниками "УЗ" власник лікарень насправді приведе їх до розвитку. У світі є безліч прикладів, коли концесія оберталася невдало, тому що інвестор, який може й умів працювати з цифрами, не знав специфіки справи, в яку вкладався.
Якщо зараз ЦОЗ просто вставляє палиці в колеса лікарням, то передача їх у руки людини, далекої до охорони здоров'я, може просто довести клініки до ліквідації. Найкращий для "Укрзалізниці" вихід – припинити порожній піар на новаторстві та інвестиції, що стікаються у міста, і знайти альтернативний шлях підвищення рентабельності УЗ.

Читайте Comments.ua в Google News