Головна Статті Суспільство події Лісопильники Куршутова (Друга частина) : як мережа фірм з орбіти підсанкційної особи зайшла в оборонні закупівлі
commentss Cтатті Всі новини

Лісопильники Куршутова (Друга частина) : як мережа фірм з орбіти підсанкційної особи зайшла в оборонні закупівлі

Війна дронів в Україні — це не тільки про фронт, а й про гроші. Великі гроші

19 грудня 2025, 13:12
Поділіться публікацією:

Під прикриттям грифу "для службового користування" в оборонних контрактах з’являється мережа фірм, яку можна пов’язати із київським бізнесменом Сеяром Куршутовим –  тим самим, проти якого РНБО у 2021 році ввела санкції як проти одного з 13 "контрабандистів".

Лісопильники Куршутова (Друга частина) : як мережа фірм з орбіти підсанкційної особи зайшла в оборонні закупівлі

Сеяр Куршутов. Фото портал "Коментарі"

У березні 2025 року Бюро економічної безпеки за процесуального керівництва Офісу генпрокурора відкрило кримінальне провадження за ч.5 ст.191 ККУ – заволодіння / розтрата майна в особливо великих розмірах через зловживання службовим становищем у зв’язку з постачанням дронів для Агенції оборонних закупівель (АОЗ) та Держспецзв’язку. У матеріалах судових засідань по справі фігурує група компаній, які публічно позиціонуються як незалежні виробники БпЛА, але об’єднання їх у одній кримінальній справі свідчить, що БЕБ розглядає їх "єдиний організм" під спільним управлінням.

П’ять компаній — одна "рука"

Йдеться про групу з п’яти фірм, які публічно виглядають як окремі гравці на ринку дронів для Сил оборони, але, за версією слідства, діють як єдина мережа під спільним управлінням. Йдеться, зокрема, про такі юрособи (в публікації не наводимо повних реквізитів із міркувань безпеки):

  • ТОВ "Євро Таннелс"
  • ТОВ "АРЕС."
  • ТОВ "Коляда КА"
  • ТОВ "ГЕ Технолоджі"
  • ТОВ "Флайтех Україна"

За слідчими документами, ці компанії пов’язують: спільні або перехресні бенефіціари та менеджери, спільні контрагенти, однакові адреси реєстрації / ведення діяльності, узгоджена участь в оборонних закупівлях.

Очевидно, що ця конструкція створює конкурентні переваги в тендерах та прямих контрактах. Наявність такої мережі дозволяє імітувати наявність конкуренції і "малювати" завищені ціни. Що, скоріш за все, і є суттю претензій слідства.

Які саме дрони фігурують

ARES A1: важкий комплекс із мільйонним цінником

На сайті виробника ARES A1 вказано:

·       вага без батареї — 12 кг

·       вага батареї — 9,7 кг

·       максимальна злітна вага (MTOW) — 39,7 кг

·       до складу одного комплексу входять два БпЛА.

У відкритих даних про закупівлі є приклад договору на "Безпілотний авіаційний комплекс “АРЕС А1”" з очікуваною вартістю 12 349 944 грн за 4 комплекти. Це ≈ 3,09 млн грн за один комплекс, тобто орієнтовно по 1,5 млн грн за один БпЛА, якщо брати заводську конфігурацію "2 дрони в комплекті".

У слідчих документах згадується, що технічні умови на ARES A1, подані на державні випробування, містять код ЄДРПОУ компанії "АРЕС.", яка водночас фігурує у “п’ятірці” пов’язаних фірм.

У тих же матеріалах фігурує БпАК “Коляда K4”. Слідчі звертають увагу, що в технічних умовах на “АРЕСА А1” і “Коляда K4” значаться номери ЄДРПОУ двох різних компаній, але обидві входять до описаної групи –  "АРЕС." і "Коляда КА".

Лісопильники Куршутова (Друга частина) : як мережа фірм з орбіти підсанкційної особи зайшла в оборонні закупівлі - фото 2

Це ще один аргумент про спільний центр управління.

І нарешті дрони Magura. З огляду на презентаційні матеріали та дані експортно-імпортних баз даних можна припустити, що свої дрони ТОВ "Євро Талленс" постачає з комплектуючих польського виробника агродронів Deep Matter.

У військовому виконанні квадрокоптери такого класу стартують від 15 тисяч доларів (з оптикою, захищеним звʼязком, системою скиду). Орієнтир ціни такого дрона у цивільній версії – до 10 тисяч. Далі все залежить від функціонального складу комплекту.

Заявки на реєстрацію торгівельних марок дронів Магура і Коляда від відповідних ТОВ подавались одним і тим же уповноваженим.

Лісопильники Куршутова (Друга частина) : як мережа фірм з орбіти підсанкційної особи зайшла в оборонні закупівлі - фото 2



Лісопильники Куршутова (Друга частина) : як мережа фірм з орбіти підсанкційної особи зайшла в оборонні закупівлі - фото 2

24 тонни імпорту: що це означає по масштабу

Витяг із міжнародної торгової бази відображає вагу партій товарів, пов’язаних з однією з компаній згаданої мережі за 2024–2025 роки. Сумарно – близько 24 тонн імпорту.

Лісопильники Куршутова (Друга частина) : як мережа фірм з орбіти підсанкційної особи зайшла в оборонні закупівлі - фото 2

Лісопильники Куршутова (Друга частина) : як мережа фірм з орбіти підсанкційної особи зайшла в оборонні закупівлі - фото 2

Це не означає, що в Україну завезли рівно "24 тонни готових дронів". Імпорт може включати компоненти (рами, двигуни, контролери, антени), батареї, наземні станції, запасні частини, упаковку та тару.

Але цей показник дозволяє говорити про масштаб постачань, а не про “кілька демонстраційних комплектів”.

Якщо зіставити це з максимальною злітною масою реальних моделей:

·        ARES A1 — 39,7 кг

·        MAGURA — 31,4 кг

то 24 000 кг — це порядок сотень умовних “одиниць комплексу”, а не десятки. Навіть груба арифметика дає діапазон 600–750 "еквівалентів" за масою. Ще раз: це не точний рахунок дронів, а індикатор масштабу номенклатури у тоннах.

Чому це про мільярди, навіть якщо цифри контрактів засекречені

Там, де ми бачимо хоч одну цифру у "білому полі" —  по ARES A1, картина проста: ≈3,09 млн грн за один комплекс (із двома БпЛА). 600  ≈ 1,85 млрд грн.

У реальності в номенклатурі можуть бути дешевші FPV, різні комплектації. Але за наявності десятків тонн імпорту і мережі фірм, які системно беруть участь в оборонних закупівлях, твердження "йдеться про мільярди" перестає бути журналістською гіперболою і стає логічним висновком.

“Лісопильники” з російськими паспортами в українській оборонці

Як вже зазначалося у першій часині розслідування, директорі та формальні бенефіціари компаній мережі мають зареєстровані ФОПи або компанії в сфері лісопильного та стругального виробництва, працювали або працюють у торгівлі деревиною. “Лісопильні” бізнеси традиційно є улюбленою формою прикриття для схем із податковою оптимізацією, контрабандою та відмиванням грошей, а тепер цих людей бачать директорами/засновниками оборонних підрядників. 

Ризики для держави –  не тільки корупція, а й національна безпека. Сеяр Куршутов у 2021 році потрапив до санкційного списку РНБО як один із 13 "контрабандистів", проти яких тоді ввели персональні обмеження. Пізніше у низці матеріалів повідомлялося, що санкції щодо нього не продовжені, а також цитувалися версії про можливий російський паспорт і родинний бізнес у Криму, який працював уже під російською юрисдикцією. Паралельно, начебто пов’язані з ним особи поставляли в Україну товари російського походження (зокрема, засоби гігієни для військових), що вже стало предметом окремих розслідувань. Нарешті, як вже зазначалося у попередній частині, телеграм-канали, які пов'язують з Куршутовим, ведуть антиукраїнську пропаганду та атакують державні інституції.

Комбінація цих факторів –  санкційний бекграунд, підозри в російських зв’язках, мережа прокладок у дроновій тематиці, тонни імпорту – робить кейс потенційно не менш токсичним, ніж найгучніші оборонні скандали останніх років.

На момент виходу статті АОЗ, Держспецзв’язок та силові органи не пояснили, які критерії комплаєнсу застосовувалися до постачальників цієї мережі з огляду на санкційний та репутаційний бекграунд пов’язаних осіб і чи проводився аналіз "незалежності" юросіб, які подають технічні умови на держвипробування, та їхньої участі у різних оборонних тендерах.

Наступний матеріал стосуватиметься компаній дружини основного фігуранта розслідування, які можуть бути пов'язані з Куршутовим та колишнім митником Глібом Лобовим. Розслідування також торкнеться можливого виведення коштів до Відня.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Новини