Демографічна криза в Україні: скільки насправді залишилось населення на підконтрольній території

Повномасштабна війна принесла на українську землю не лише смерті людей та руйнування, але й справжню демографічну кризу, пов’язану з мільйонами біженців та різким спадом народжуваності. "Коментарі" вирішили розібратися, скільки залишилося українців на території, яка не окупована країною-загарбником та які прогнози щодо подальшої чисельності населення України дають експерти.

Демографічна криза в Україні

Яка зараз реальна чисельність населення України?

За словами Елли Лібанової, директора Інституту демографії та соціальних досліджень та члена Національної академії наук України, міграційні процеси на фоні війни все ще продовжуються, але темпи міграції з України дещо зменшилася — приблизно на 100 000 осіб у 2024 році.

Наразі українські демографи для оцінки чисельності населення, яке перебуває на підконтрольній Україні території використовують дані мобільного зв'язку, податкові та пенсійні записи. Хоча найбільш точну інформацію могли б надати банківські установи, але зараз вони відмовляються співпрацювати з  демографами.

Отже, станом на вересень 2024 року, на підконтрольних Україні територіях проживає близько 30 мільйонів людей, стверджує Елла Лібанова. Приблизно 6 мільйонів людей залишаються на окупованих територіях, причому переміщення та заміщення населення особливо значне в Криму.

Що с стосується українських громадян, які перебувають за кордоном, то за даними Євростат, тільки у країнах Європи їх кількість становить близько 4,2 млн осіб. За словами демографа, поки що зберігається надія на повернення принаймні половини українських емігрантів у Європі після закінчення війни. Хоча рівень безробіття серед українських мігрантів становить близько 16%, це є відносно низьким показником для іммігрантів першого покоління. 70% українських жінок працездатного віку в Німеччині та Польщі мають вищу освіту, але багато хто працює на низькокваліфікованих роботах, наприклад, медсестрами або вчителями для українських дітей.

З іншого боку, Лібанова бачить іншу загрозу щодо міграції закордон після закінчення бойових дій на території України: після війни чоловіки знову зможуть виїжджати за кордон, що ставить питання про те, де будуть возз'єднуватися сім'ї — в Україні чи за кордоном.

Так само,  якщо Україна приєднається до ЄС, відсутність віз може збільшити еміграцію, подібно до Болгарії та Румунії після їх вступу до ЄС.

Що буде з населенням України через 10 років?

За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень, оптимістичні прогнози показують, що до 2033 року чисельність населення України може становити лише 35 мільйонів громадян. І це враховуючи оптимістичний сценарій, коли війна закінчиться протягом наступних 1-2 років, а Україна поверне повністю окуповані території.

Така тенденція до скорочення населення ставить перед країною складні завдання, які потребують негайного вирішення. Для підтримки чисельності населення на рівні 30 мільйонів, Україні потрібно щороку залучати близько 300 тисяч мігрантів. Це ставить перед суспільством питання інтеграції цих людей, зокрема з менш розвинених країн. Елла Лібанова вказує на можливість залучення мігрантів з Центральної та Західної Європи, якщо в Україні будуть створені привабливі умови для молоді.

Проте, крім залучення мігрантів, Україна стоїть перед викликом підвищення народжуваності. Олександр Гладун, заступник директора Інституту, вважає, що це можливо зробити завдяки боротьбі з безпліддям та спрощенню процедур усиновлення. За його словами, ці заходи можуть сприяти збільшенню кількості новонароджених та покращенню демографічної ситуації в країні.

Прогнози щодо кількості населення України до 2100 року

Прогнози ООН щодо майбутнього народонаселення світу вказують на суттєве скорочення чисельності населення України до кінця століття. Згідно з цими даними, кількість українців може зменшитися до 15,3 мільйонів до 2100 року, що ставить перед країною величезний виклик. Демографічна ситуація в Україні вже сьогодні викликає занепокоєння, а тривале повномасштабне вторгнення лише поглиблює цю проблему.

В контексті цього питання Микола Скиба, експерт програми "Освіта" Українського інституту майбутнього, окреслив три основні сценарії розвитку демографії в країні, які варіюються від катастрофічних до більш оптимістичних.

Перший з цих сценаріїв, названий "Обвал", передбачає стрибкоподібне та незворотне скорочення населення, що має катастрофічний характер. Цей сценарій є найменш імовірним, але його потенційні наслідки становлять значний ризик для майбутнього країни.

Другий сценарій, "Стабілізація", передбачає уповільнення динаміки скорочення населення, однак кількість мешканців України продовжуватиме знижуватися, хоча і у межах прогнозованих та керованих параметрів. Цей сценарій вказує на можливість управління демографічними процесами за умови ефективного втілення відповідних політик.

Найімовірнішим вважається третій сценарій, "Хиткий баланс", за якого періоди ситуативного поліпшення демографічної ситуації чергуватимуться з незначним погіршенням. Він вказує на складність та багатовимірність процесів, що впливають на демографічний розвиток країни.

Шляхи подолання демографічної кризи

Очевидно, що демографічна криза, зміна статево-вікової структури та міграційні процеси, які Україна переживає вже тривалий час, потребують комплексного підходу та втілення довгострокової стратегії. Ці виклики, посилені наслідками повномасштабного вторгнення, ставлять перед країною важливі завдання, вирішення яких потребує об'єднання зусиль уряду, громадськості та міжнародної спільноти.

Зрештою, демографічна стабілізація та розвиток України вимагають інвестицій в освіту, охорону здоров'я, створення робочих місць та забезпечення гідних умов життя для всіх громадян. Лише так країна зможе подолати наявні виклики та побудувати міцне та процвітаюче суспільство.

Повоєнне відновлення економіки України потребуватиме зовсім іншого підходу, з акцентом на модернізацію, а не просто на відновлення довоєнних підприємств, таких як "Азовсталь".

Важливо зазначити, що демографічна стабільність країни залежить не лише від безпекової та економічної ситуації, а й від соціального самопочуття та освітнього досвіду її громадян. Зокрема, зростання частки державного сектора в економіці збільшує вплив соціальних настроїв на демографічну ситуацію.

Однак, незважаючи на виклики, існують шляхи подолання демографічної кризи. Зокрема, за словами Скиби, як уже зазначалося, підвищення народжуваності можна досягти через боротьбу з безпліддям та спрощення процедур усиновлення. Також важливо створити привабливі умови для молоді та талантів, які б могли бачити Україну як місце для розвитку та реалізації своїх потенціалів.

У світлі цих прогнозів та аналізів, Україна стоїть перед завданням активізувати свої зусилля у сфері соціальної політики, освіти та здоров'я, щоб стимулювати демографічне зростання та забезпечити стабільне майбутнє для наступних поколінь.