Антитютюнові кампанії: до чого призводить непрофесіоналізм активістів

Антитютюнові кампанії. Фото з відкритих джерел

Куріння — це соціально важливе питання, яке зачіпає інтереси всіх верств суспільства. Тому при вирішенні питань регулювання галузі верх часто беруть популізм, а не здоровий глузд. Найчастіше, якщо депутат чи міністр захоче запровадити нові заборони куріння, він не обговорює своє рішення ні з виробниками, ні зі споживачами. Але активну роль цьому процесі грають громадські організації, зазвичай, які мають ні необхідної експертизи, ні мотивації впроваджувати справді проєвропейські правила гри ринку.

Антитютюнові лобісти

Основною організацією, яка займається просуванням антитютюнових ініціатив в Україні, є “Центр громадського представництва “Життя”. У недавньому розслідуванні програми “Особливий погляд”, яка вийшла в ефір на “5 каналі”, експерти розкритикували організацію за її методи роботи, зокрема, за маніпуляцію з нормами європейського законодавства. Все – заради отримання грантів від міжнародних антитютюнових рухів, наприклад, фондів, пов'язаних з американським мільярдером Майклом Блумбергом.

Одна з ключових претензій експертів на роботу “Життя” — підхід до законотворчості без залучення експертів галузі. Внаслідок цієї ідеї активістів не знаходять належної підтримки на законодавчому рівні.

Наприклад, Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту населення від шкідливого впливу тютюну" (1978-IX), раніше відомий як законопроєкт 4358, який просували антитютюнові активісти. Президент Володимир Зеленський підписав документ 6 січня 2022 року.

Завдяки ньому в найближчому майбутньому буде заборонено куріння всіх видів тютюнових виробів, у тому числі електронних у низці громадських місць. Друга норма прийнятого закону стосується медичних попереджень на бездимних та електронних сигаретах. Ці вироби прирівняні до звичайних сигарет. Такі вироби відтепер не можна продавати тим, кому не виповнилося 18 років. Також заборонено наголошувати на тому, що такі прилади для куріння завдають організму менше шкоди, ніж звичайна сигарета. Заборонені та тютюнові вироби з характерним смаком та ароматом. Ці норми та вимоги є загальносвітовими.

Громадські активісти просували закон як відповідний Директиві ЄС 2014/40/ЄС. Проте, крім дійсно наявних у документі вимог, у законопроєкті від “Життя” з'явилася низка позицій, які у європейському законодавстві, а також у Рамковій конвенції ВООЗ щодо боротьби з тютюном або повністю відсутні, або регулюються нормами національного законодавства країн-членів.

Наприклад, новий закон №1978 забороняє рекламу електронних сигарет. Ця норма є у Директиві 2014/40. При цьому у Німеччині, яка також входить до ЄС, можна побачити рекламу "Айкоса".

Також новий закон вимагає збільшити площу для попередження про шкоду куріння на пачці цигарок до 65% (зараз в Україні вона становить 50%). Зазначимо, що про 65% також написано в Директиві, але це максимальне значення. Мінімальна площа, виділена під медичні попередження, може становити – 30%, тобто в Україні цю цифру вже перевищено.

Виникає питання, чому б просто не імплементувати Директиву ЄС №40 в українське законодавство? Тоді б і відпала потреба в "експертах та лобістах" діяльність яких базується на постійному "вдосконаленні" національного законодавства. Так, наприклад, активісти "Життя" протягом кількох років вносили різні ініціативи, які часто не стиковувалися з нормами законодавства України, ЄС та вимогами ВООЗ, і тому не потрапили до фінальної версії закону:

1. Заборонити продаж сигарет та ТІЕНів (тютюнові вироби для електронного нагрівання) особам до 21 року. Не вдалося впровадити, оскільки в Конституції України записано, що пити, курити та водити машину можна з 18 років.

2. Заборонити виробляти та продавати на території України пачки цигарок із закругленими краями. Також не вдалося реалізувати, оскільки у Директиві зазначено, що пачки мають бути кубоподібною формою. Пачка із закругленим краєм залишається кубоподібною. Якби європейські законодавці хотіли заборонити пачки із закругленими краями, вони написали б не "кубоподібної", а "кубічної" форми.

3. Заборонити видиме розміщення сигарет на вітринах торгової точки. Такої заборони взагалі немає в жодному документі ЄС. І "Життя" знову не вдалося "протягнути" цю ініціативу через парламент.

4. Ввести уніфіковану пачку для всіх марок сигарет. Заборона на бренди справді запроваджена в деяких країнах світу. Однак у переважній більшості країн ЄС усі пачки все ще брендовані, оскільки Директива 2014/40 та Рамкова конвенція ВООЗ цього не забороняють.

Відповідні законопроєкти проаналізовано у нещодавно опублікованому звіті Центру прикладних досліджень. Автори порівняли низку пропозицій, які вносилися ГО “Життя” та положення Директиви. І з'ясували, що таких норм, що їх пропонували активісти, у документах ЄС просто немає.

Тобто замість просто впровадити вимоги Директиви, без своїх інтерпретацій та маніпуляцій активісти спочатку продавлювали через парламент проєкт закону з нормами, не передбаченими європейським регулюванням. Експерт Борис Кушнірук висловив свою думку у програмі 5 каналу і зазначив, що така додаткова активність може існувати для того, щоб потім мати можливість отримувати додаткові кошти “на боротьбу з курінням”.

Ще одна ініціатива антитютюнників – яскравий приклад маніпуляції з даними, до яких вдаються активісти, щоб “надати” суспільну важливість власним ініціативам. Йдеться про ідею заборонити продажі сигарет та їх видиме розміщення на вітринах у МАФах біля шкіл та дитячих садків. Попри те, що ідея звучить правильно та зрозуміло, ніхто не роз'яснив, навіщо окремо забороняти викладення того товару, який і так заборонено продавати.

Мабуть, саме тому, активісти "Життя" вирішили надати ваги своєї ініціативи результатами соціального опитування. Зокрема, організація послалася на результати проведеного не нею соціального опитування, в якому респондентів запитали: "Чи підтримуєте ви заборону на продаж цигарок у МАФах біля шкіл та дитячих садків?" Звичайно ж, таку ідею підтримало 81% опитаних. Але про розміщення на вітринах ніхто нікого не питав. Це не завадило ГО “Життя” повідомити, що кияни підтримують усю ініціативу у комплексі.

Нелегальний ринок цигарок зростає на тлі популізму

Регулювання у тютюнової галузі постійно наштовхується на популізм та непрофесійний підхід, що породжує низку гострих соціальних проблем.

Наприклад, антитютюнові активісти іноді ангажують того чи іншого депутата, через якого і намагаються протягнути свідомо непрохідні норми антитютюнового регулювання. Як правило, депутати погоджуються на просування таких тем, оскільки вони на вигляд соціально значущі і потенційно можуть мати позитивний репутаційний ефект.

Однак оскільки багато народних депутатів, які беруться просувати тему, раніше з нею не стикалися, їм відносно просто переконати, що весь законопроєкт повністю відповідає європейським директивам та європейському досвіду.

Коли ж "продавити" непрохідні норми закону не виходить, то зазвичай такий депутат до теми тютюну більше не повертається, що підтверджує тезу про непрофесіоналізм і популізм.

Ще однією масштабною проблемою, яку породжує непрофесійний підхід до регулювання складної галузі, є зростання тіньового ринку на тлі закручування гайок легальному бізнесу.

Одна з тез, які просувають антитютюнові активісти, а за ними й деякі народні депутати, що зростання контрабанди та тіньового ринку – це міф, придуманий тютюновими компаніями.

Але факт у тому, що лише за 2021 рік нелегальний ринок цигарок зріс із 10 до 16,9%. Прикордонна служба України фіксує 30-відсотковий приріст контрабанди. А з 12 мільйонів пачок цигарок, які були відправлені правоохоронцями на експертизу до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ), лише 24% виявилися справжніми, решта – контрафакт, підробки, що не відповідають жодним стандартам виробництва. Усього за минулий рік в Україні, поданим дослідницькою компанією "Кантар", було продано близько 8,5 мільярда нелегальних цигарок. При цьому збитки державі оцінюються в 15-17 млрд грн податкових надходжень.

Одна з причин зростання тіньового ринку, яку називають експерти, — це зростання акцизів на цигарки, що гаряче підтримується активістами, що призвело до їх подорожчання. Контрабандисти та виробники контрафакту, які не сплачують податків, можуть встановлювати ціни нижче за ринок, оскільки акцизи вони не сплачують. При цьому збитки для здоров'я споживачів, які платять за неякісні цигарки, взагалі не оцінюються.

Втім, є ймовірність, що і свої наступні ініціативи антитютюнові організації можуть знову готувати без залучення учасників ринку та споживачів, що може призвести до ще більшого зарегулювання легального бізнесу, але дати право претендувати на чергові гранти від міжнародних фондів.