Адвокат Дмитро Безмаль: «Справа проти Кузяри є виключно політичною і не має до юриспруденції жодного стосунку»

У двадцятих числах вересня бізнесмена Сергія Кузяру, відомого у професійних колах вугільного трейдера та колишнього власника компанії "Краснолиманська", затримали у Туреччині, після чого у наручниках та під вартою доставили в Україну та заарештували. Про це розповідає адвокат Кузяри – Дмитро Безмаль.

Сергій Кузяра - фото з відкритих джерел

У ході спеціально скликаного брифінгу генпрокурор Ірина Венедіктова пояснила: Офіс генпрокурора, СБУ та ГБР ведуть спільне розслідування постачання вугілля з непідконтрольних територій у 2014-2015 рр., у якому фігурує бізнесмен Сергій Кузяра.

Трохи згодом у цій справі було оголошено про підозру Віктору Медведчуку, днями преса писала, що невдовзі підозру може отримати і колишній президент Петро Порошенко. "Вугільна справа проти Порошенка та Медведчука" — так називають цей процес у пресі.

ЕНЕРГЕТИЧНА КРИЗА-2014

Після завершення активних бойових дій у 2014 році країна зіткнулася із масштабною енергетичною кризою. У 2013 році Україна видобула 83 млн. тонн вугілля, а за результатами 2014 року – всього 40 млн. При цьому 95% енергетичного вугілля, яке використовується на українських ТЕЦ, видобувалося на непідконтрольних територіях – саме так було зафіксовано тоді дотику. Половина з 14 електростанцій і 80% ТЕЦ у 2014-му працювали на донбаському антрациті, який необхідно було десь отримати, щоб країна буквально не замерзла.

Держкомпанія "Укрінтеренерго" законтрактувала у компанії Steel Mont Trading Ltd 1 млн тонн антрациту для ПАТ "Центренерго". І три судна навіть встигли зайти до українських портів. Проте потім вибухнув скандал: у грудні 2014-го було затримано директора "Укрінтеренерго" у зв'язку з розтратою (нібито ціна вугілля зросла з початкових $86/тонна до $134, а якість його була незадовільною). Почався скандал, політичні звинувачення, новий раунд політичної кризи.

Пізніше стало відомо, що вугілля з ПАР, яке постачали в Україну, було поганої якості. Воно не горіло, а плавилося, і таке вугілля не могло забезпечити енергетичну безпеку держави. Відповідно, на початку зими Україна ризикувала залишитись без вугілля, що для країни могло закінчитися катастрофою.

Натомість південноафриканське вугілля в Україну було поставлене паливо з непідконтрольної території України. Вугілля було фактично доставлено з одного регіону України (Донбасу) до іншого регіону – на "Центренерго". У ланцюжку поставок були три державні підприємства – власне, отримувач ПАТ "Центренерго" та постачальники — ДП "Шахта імені К.І. Кисельова" та ДП "Луганськвугілля".

У ЧОМУ ЗВИНУВАЧУЮТЬ СЕРГІЯ КУЗЯРУ

Звинувачення проти Кузяри звучить так: "Контроль за організацією навантаження та подальшого перевезення вугілля з непідконтрольної території в Україну на Трипільську ТЕЦ протягом 2015 року здійснював безпосередньо Кузяра С.В., який координував свої дії безпосередньо з керівництвом терористичних організацій "ЛДНР" та паном Медведчуком В.В.".

По-перше, вугілля з непідконтрольної частини Донбасу на " Центренерго " у 2014-2015 рр. постачали цілком законно.

Верховна Рада України 15 вересня 2014 року ухвалила закон "Про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО", він набув чинності 18 жовтня 2014 року. У статті 6 цього закону йшлося про те, що співпраця з підприємствами на цих територіях можлива, і ніде не було написано, що вона заборонена. Закон у повному обсязі діяв з жовтня 2014 року до березня 2015 року, і з того часу він "продовжується" Верховною Радою наприкінці кожного року. Цей закон діє і зараз – його пролонгували 2 грудня 2021 року на весь 2022-й.

Про статус "терористичних організацій". З чинного законодавства на цю тему є лише звернення Верховної Ради до міжнародних організацій із закликом "визнати... так звані "ДНР" та "ЛНР" терористичними організаціями". Тобто сама Верховна Рада такого рішення не ухвалила. "Терористичними організаціями" ОРДЛО може визнати лише суд – але такого рішення в Україні також немає.

Обидва держпідприємства, що постачали вугілля на Центренерго — ДП "Луганськвугілля" та ДП "Шахта імені К.І. Кисельова", позначені у спеціальному наказі Міненерго, виданому в листопаді 2014-го та зараховуючи їх до таких, що "належать до галузі управління Міненерговугілля" (тобто — дозволяє з ними співпрацювати).

Адвокат Дмитро Безмаль

По суті, мати економічні відносини з ОРДЛО було заборонено лише навесні 2017 року з початком "блокади" — рішення про це було ухвалено на РНБО та запроваджено Указом п'ятого президента Петра Порошенка. І лише після цього і державні, і приватні підприємства із непідконтрольної території перестали сплачувати податки до українського бюджету.

З цього може бути висновок — постачання вугілля з тимчасово неконтрольованих територій у 2014-215 рр. були законними (на рівні закону України та підзаконних актів Міненерго), а організації, які контролювали ці території, не були визнані терористичними (і не визнані ними досі). Вугілля було не просто куплено, а й фізично доставлено, і використано за призначенням – перероблено в електроенергію та тепло для громадян України.

Таким чином, за словами Безмаля, звинувачення у "сприянні терористичним організаціям" звучать подвійно абсурдно. Практично у справі відсутня подія злочину.

"БИТВА" З УСТАВОМ ООН

З заявленої позиції обвинувачів можна дійти невтішного висновку, що текст підозри, оголошеного Кузярі, будується на:

— офіційних документах, фактах та датах, які не заперечуються;

— аудіозаписи, злиті журналістам проекту Bihus, автентичність яких адвокати піддають великим сумнівам.

Сам текст підозри був наповнений розлогими посиланнями до загальновідомих фактів: у ньому наводяться дані про Статут ООН, прийнятий у 1945 році, а також той незаперечний факт, що до складу Організації увійшли СРСР та УРСР на правах засновників. Цитується і Декларація ГА ООН від 1981 року "Про неприпустимість інтервенцій та втручання у внутрішні справи держав", Конституція України тощо.

За таким звинуваченням, зазначає адвокат, Кузяра сидить у СІЗО.

ТИСК НА СУД У СПРАВІ КУЗЯРИ

Публічна презентація "вугільної справи Медведчука та Порошенка" була масштабною – брифінг генпрокурора та голови СБУ. На ній звучали і аудіозаписи та демонструвалися відеозаписи. У день презентації Сергій Кузяра був уже у СІЗО.

19 вересня Печерський райсуд ухвалив рішення про арешт Кузяри. Суддя, яка слухає справу – Тетяна Ільєва, ухвалила рішення про арешт із альтернативою застави у вигляді суми у 500 мільйонів.

Через два місяці термін арешту закінчувався, і слідство клопотало про продовження запобіжного заходу. Слухання було призначено 15 листопада. Але суддя Ільєва пішла на лікарняний і питання про продовження Кузярі терміну тримання під вартою слухав інший суддя Печерського суду – Олексій Соколов.

Захист виклав судді свої аргументи, і того ж дня – 15 листопада – мало бути винесене рішення. Але суддя Соколов оголосив перерву до наступного дня.

Цього ж дня, увечері 15 листопада, президент Володимир Зеленський записав відеозвернення з тезами "Ми не купуємо вугілля у сепаратистів" та "Засудженими мають бути ті, хто купував вугілля у невизнаних територій у попередні роки".

Дмитро Безмаль вважає, що цей меседж був адресований персонально суддям Печерського суду Соколову та Ільєвій. Нібито після заяви президента поведінка судді Соколова змінилася, і він продовжив термін утримання під вартою бізнесмена до 14 січня 2022 року.

Більше того, зазначає адвокат, 23 листопада на ютуб-каналі того ж видання Bihus вийшов дискредитуючий матеріал проти судді Тетяни Ільєвої.

СПРАВА КУЗЯРИ РОЗВАЛИТЬСЯ В СУДІ

З 19 вересня 2021 року Сергій Кузяра перебуває під арештом. За словами Безмаля, за цей час із ним не провели взагалі жодних слідчих дій. Його двічі доставляли до слідчого у вересні, і на цих зустрічах йшлося нібито про те, що він може вирішити свої проблеми у простий спосіб – як він сам каже, йому пропонували "дати свідчення проти Петра Порошенка та Віктора Медведчука".

Але Сергій Кузяра не може дати таких свідчень, упевнений адвокат. Він не політик, не чиновник, не депутат, і навіть не знайомий із фігурантами "вугільної справи Порошенка та Медведчука".

З 29 листопада його утримують в одиночній камері ізолятора СБУ і не дозволяють побачитись навіть із вагітною дружиною, а з роки слідства продовжено на 12 місяців, продовжує адвокат.