Захист або перешкода: які підводні камені ховаються в законопроекті про трудових мігрантів

Верховна Рада прийняла за основу 16 червня законопроект №2365 про захист трудових мігрантів та про боротьбу з шахрайством при працевлаштуванні за кордоном. Експерти розповіли виданню "Коментарі", чи  справді те, що нардепи прийняли, – це захист, а не перешкода.

"Підбирають ключики, щоб отримати частку від експорту трудових мігрантів"

Фінансовий експерт, експерт інституту Growford Олексій Кущ зазначає, що експорт робочої сили в Україні в умовах кризи буде одним з ласих фінансових потоків. Повз якого не може пройти влада, яка раніше його практично не контролювала.

"У нас існує так звана "потокова" модель економіки. Суть в тому, що влада контролює вузли перерозподілу фінансових потоків, – пояснює експерт. – В точках їх перетину вона ставить свої контролюючі структури, групи впливу, які ці потоки "доять". А експорт робочої сили досить довго випадав з поля зору влади. Їй вистачало внутрішнього бізнесу, який можна було "доїти", енергоринку – стабільних точок збирання економічної ренти. Зараз, в умовах кризи, ця "кормова база" скорочується. От і почали звертати увагу на сфери, на які раніше закривали очі".

В минулі роки, нагадує Олексій Кущ, влада взялася за експорт бурштину і ліси. Тепер підбирають ключики, щоб отримати частку від експорту трудових мігрантів.

"Вже зупиняли літаки, вже наголошували на переговори з тими країнами, яким потрібні наших трудові мігранти, – підкреслює експерт. – В якомусь роді це узаконена работоргівля. І наша влада виглядає як работорговці ХІ століття... А ключики до нового джерела доходу підбираються традиційно: адміністративні механізми врегулювання – і штрафи. Їх і вводять щодо посередників, які працевлаштовують наших мігрантів. Все за класикою: виявили нерегульований ринок, де крутяться великі гроші, зарегулювали його, ввели обмеження щодо роботи посередників, придумали систему штрафів... Запустили адміністративні щупальці в новий ринок".

Нічого спільного з турботою про трудових мігрантів тут немає, упевнений Олексій Кущ.

"Тим більше, що це – не перша ідея стосовно того, як "подоїти" наших трудових мігрантів, – продовжує експерт. – Наприклад, ідея про нульові декларації та обов'язкове декларування майна населенням – типовий податок на трудмігрантів. Не маючи легальних доходів в Україні вони, тим не менше, купують тут нерухомість. А так, за задумами влади, будуть потрапляти під обов'язкове декларування – і, відповідно, під оподаткування".

"Намагаються продемонструвати турботу, а самі створюють проблеми"

Голова Комітету економістів України Андрій Новак впевнений, що українськими законами нереально допомогти нашим громадянам працевлаштуватися за кордоном. А можна перешкодити.

"Рішення парламенту виглядає як якийсь піар-хід, видимість турботи. Влада готова робити все, що завгодно, але тільки не вводити реальні правові механізми, які могли б допомогти українцям, які вимушено працюють за кордоном. Там вони перебувають під дією законодавств тих країн або країн ЄС. Тож законом України тут допомогти не можна, – пояснює Андрій Новак. – А з точки зору економіки – краще б наші уряд і парламент займалися зростанням економіки, доходів українців. Щоб людям не доводилося залишати країну у пошуках роботи за кордоном".

Але наша влада, не маючи можливості (або вміння) забезпечити економічний підйом, приймають закон про нібито захист трудових мігрантів, підкреслює економіст. Яким, за суттю, швидше, створює нові труднощі, що надають допомогу.

"Без посередництва влаштуватися на роботу за кордон практично неможливо. Лише через родичів, – продовжує Андрій Новак. – На цьому ринку давно існує маса агенцій, що займаються забезпеченням роботи за кордоном. А тепер їх ставлять в якесь складне становище. Роблять трохи чи не напівлегальними... Все в традиційному для нашої влади стилі: намагаються продемонструвати турботу, а самі створюють проблеми".

"Виглядає як захист інтересів українців"

На думку політичного експерта Дмитра Воронкова, ця ініціатива з боку влади, дійсно, виглядає як захист інтересів українців: "І це логічно, якщо брати до уваги часті випадки порушення трудових прав українських мігрантів. Але я не виключаю, що пріоритетна мета Кабміну – контролювати процес трудової міграції для збільшення податкових надходжень в бюджет".

Нерідко українці практикують таку хитрість як переказ коштів родичам, зазначає політексперт.

"Згідно із законодавством, це можна розцінити і як подарунок, – пояснює Дмитро Воронков. – Якщо такий подарунок отриманий від члена сім'ї першого ступеня споріднення (батьків, чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених), то діє нульова ставка податку. Також за таких операцій не стягується і військовий збір. Це звільняє від податків лише одержувачів, а не самих відправників. Справа в тому, що законодавчо робота за кордоном не звільняє від необхідності платити податки в Україні. Простіше кажучи, для виправдання цілей достатньо зробити такий "подарунок", але послатися на що завгодно – на особисті заощадження, на позику від одного (якщо працевлаштування в Європі було неофіційним), або ще щось. Головне – не на заробіток як шлях походження цих грошей. Адже в разі офіційного працевлаштування в ЄС, українцю доведеться платити податки спочатку в Європі, а потім ще й в Україні".

Також експерт нагадує про закон "Про зовнішню трудову міграцію", згідно з яким, людина, яка працює за межами країни, якщо вже сплатила податки за кордоном, при поданні річної декларації може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених ним за кордоном.

"Але це правило діє лише за умови, якщо між Україною та країною, в якій сплачено податок, укладено договір про уникнення подвійного оподаткування. А такий договір існує не з усіма європейськими країнами, – підкреслює Дмитро Воронков. – Ще момент: не всім європейським роботодавцям вигідно офіційне працевлаштування іноземних громадян... Ну і, зрештою, не кожен з українських мігрантів захоче, щоб у його трудовій книжці був запис "посада – збирач апельсинів і полуниці"".

Раніше стало відомо, скільки українців і в які країни вирушили на заробітки в травні.