Женева під тиском: Москва та Київ озвучили свої ультиматуми

Третій раунд переговорів відбувається у тіні жорстких термінів, встановлених Вашингтоном

17 лютого Женева приймає третій етап тристоронніх переговорів за участю України, США та Росії. Головна мета зустрічі – знайти механізми завершення повномасштабної війни. Процес відбувається під помітним впливом адміністрації Дональда Трампа, яка, за даними Reuters, встановила крайній термін для фінальної угоди – червень 2026 року.

Ключовим каменем спотикання залишаються територіальні вимоги Москви. Кремль наполягає на повному контролі над Донецькою областю – позиція, яку Київ категорично відкидає.

Українську делегацію очолює секретар РНБО Рустем Умеров, до складу увійшов також керівник ГУР Кирило Буданов. Росію представляє помічник президента Володимир Мединський, чиї попередні заяви про "неспроможність" української державності викликають недовіру Києва.

У Кремлі заявили про розширення повістки: окрім "енергетичної тиші" та обмінів полоненими сторони обговорюють статус окупованих територій, що становлять близько 20% України.

Напередодні президент Володимир Зеленський визнав безпрецедентний зовнішній тиск щодо поступок, наголосивши: будь-які домовленості можливі лише за наявності "залізобетонних" гарантій безпеки. Вашингтон пропонує 15-річний формат, тоді як Київ наполягає на зобов'язаннях терміном 30–50 років.

Перенесення переговорів із Абу-Дабі до Європи свідчить про прискорення дипломатії. Проте експерти скептичні: удари РФ по енергетиці, що продовжуються, підривають довіру і знижують шанси на прорив.

Читайте також на порталі "Коментарі" - у США відповіли, чи готовий Кремль поступитися: із чим Москва їде до Женеви на переговори.