Попередній рамковий документ нараховував 28 пунктів, і у процесі його скорочення до 20 пунктів було вилучено положення, які викликали найбільше заперечень з боку України та її партнерів
Президент Володимир Зеленський розповів журналістам про деталі мирного плану, який обговорюється Україною, США та Росією вже другий місяць. За його словами, документ складається з 20 основних пунктів і супроводжується низкою додаткових угод за окремими напрямками. Про що говорять ключові пункти цього плану? Зважаючи на нинішню ситуацію, чи є вірогідність, що Росія прийме цей план? Видання "Коментарі" розбиралося у цій темі, зібравши думки експертів.
Вкрай малоймовірно, що Путін прийме цей план у запропонованій формі
Експерт Українського інституту політики Єва Антоненко відразу акцентувала, що сам Зеленський описав цей мирний план, як рамковий документ з подальшими додатковими угодами – тобто, документ знову не остаточний.
"Попередній рамковий документ нараховував 28 пунктів, і у процесі його скорочення до 20 пунктів було вилучено положення, які викликали найбільше заперечень з боку України та її західних партнерів. Зокрема, прибрали пункти про визнання Криму, Луганської і Донецької областей частиною Росії, постійний нейтральний статус України, заборону на вступ до будь-яких військових союзів у майбутньому, амністію для російських військових злочинців та ін. Дві найчутливіші пріоритетні теми у нинішньому документі: територіальний статус/лінії після припинення вогню та безпекові гарантії для України з боку США, Європи та інших учасників коаліції охочих", – зазначила експерт.
Крім того, додає Єва Антоненко, новий план передбачає створення системи моніторингу виконання домовленостей, яка могла б включати міжнародні місії, технологічні засоби контролю за рухом військ та озброєнь, а також погоджені процедури фіксації порушень. Ефективність цих гарантій прямо залежатиме від готовності західних держав не лише підписати угоди, а й реально застосовувати санкційні, військово-технічні та дипломатичні інструменти у відповідь на можливі порушення Росією нового безпекового режиму. Прописано й прагматичний інтерес США в керуванні та отриманні прибутку від ЗАЕС.
"Неоднозначним виглядає пункт 18 про президентські вибори, за яким "Рада має напрацювати і проголосувати механізм, як їх можна провести до зняття обмежень воєнного стану". У такому разі збережуться всі політичні обмеження воєнного стану, включно з обмеженнями на політичну агітацію та свободу слова і зібрань. Тобто, не буде вільної політичної конкуренції, яка вкрай важлива для неімітаційного демократичного процесу, що створює відповідні ризики, включно з невизнанням результату таких виборів", – зазначила співрозмовниця порталу "Коментарі".
На її думку, вкрай малоймовірно, що Путін прийме цей план у запропонованій формі, з огляду на історію та динаміку переговорного процесу. Адже гарантії безпеки від НАТО і США сприймаються Москвою, як загроза її стратегічним інтересам.
"Спільне управління ЗАЕС та міжнародний моніторинг лінії розмежування неприйнятні для РФ з огляду на її прагнення до повного контролю над окупованими територіями. Та й актуальна внутрішньополітична ситуація в Росії не сприяє компромісам: РФ продовжує риторику "захисту російськомовного населення" та демонструє готовність до затяжного конфлікту. Вкотре підкреслю: перспектива подібних договорів залежить від ситуації на полі бою та політико-економічного потенціалу всередині сторін конфлікту, дипломатичного тиску, рівня залученості інших країн на боці сторін і конкретних гарантій безпеки", – підсумувала експерт.
Є кілька сценаріїв розвитку подій
Екс-дипломат, політичний експерт Вадим Трюхан зазначив, що президент Володимир Зеленський вперше в загальних рисах публічно презентував українським ЗМІ нинішній проєкт мирного плану, який складається вже не з 28, а з 20 пунктів. Це важливий сигнал: процес, який довгий час існував у форматі витоків і чуток, нарешті виведено в публічну площину.
Експерт говорить, що є безумовний позитив, який не варто применшувати: найбільш одіозні російські вимоги зникли з актуального переговорного поля, зокрема: не йдеться ані про демілітаризацію України, ані про вибори під дулами автоматів, ані про легалізацію окупації, ані про амністію воєнних злочинців.
"Це означає одне – українська позиція витримала серйозний політичний тиск, насамперед з боку США, які ще донедавна вважалися стратегічним партнером України №1. Але саме тут починається головне. Два ключові питання залишаються без відповіді: доля Донбасу – позиції України і Росії діаметрально протилежні; Запорізька АЕС – компромісу немає навіть на рівні концепції. Крім того, в нинішніх формулюваннях випали з фокусу тимчасово окуповані та прифронтові райони Сумської, Харківської та Дніпропетровської областей", – зазначив екс-дипломат.
Вадим Трюхан бачить декілька сценаріїв подальшого розвитку подій.
"Оптимістичний полягає у тому, що сторони протягом найближчих тижнів виходять на підписання всього пакета документів щодо завершення війни та на стійке припинення вогню з реальними міжнародними гарантіями безпеки для України. Питання Донбасу і ЗАЕС фіксуються як відкладені, але з чіткими міжнародними механізмами контролю. Другий сценарій – песимістичний. Переговори заходять у глухий кут саме через Донбас і ЗАЕС. Дипломатія використовується Росією як пауза для перегрупування і підготовки до нової ескалації навесні. І третій сценарій – найбільш реалістичний. Тимчасове зниження інтенсивності бойових дій без остаточного врегулювання, зокрема шляхом відмови від ударів по енергетичній та іншій критично важливій інфраструктурі. Фактичне часткове замороження конфлікту, де мир існує лише в уяві перемовників та керівництва залучених держав, а війна продовжується на землі з не меншою інтенсивністю, ніж зараз", – зазначив експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" - ілюзія миру: чому запропонована мирна угода не зупинить війну.